18 червня 2025 р. Справа № 902/1314/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю :
арбітражний керуючий Будз О.М.
від Боржника: Сікорський Я.О.
від ТОВ "Авентус Україна": Бабаєва О.О. (в режимі відеоконференцзв'язку)
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1314/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1314/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Будза О.М..
26.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
23.04.2025 року до суду від ТОВ "Авентус Україна" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-36/491/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 33 000,00 грн у справі № 902/1314/24.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року призначено заяву ТОВ "Авентус Україна" б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-36/491/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1314/24, до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2025 р. о 10:30 год.
10.06.2025 року до суду від арбітражного керуючого Будза О.М. надійшло повідомлення № 02-10/98 від 10.06.2025 року про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Авентус Україна".
16.06.2025 року до суду від ТОВ "Авентус Україна" надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 13.06.2025 року.
Ухвалою від 16.06.2025 року задоволено заяву представника ТОВ "Авентус Україна" адвоката Бабаєвої О.О. б/н від 13.06.2025 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/1314/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Авентус Україна" адвоката Бабаєвої О.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1314/24, яке призначено на 18.06.2025 р. о 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники заявника та боржника.
В ході розгляду справи, представник заявника надала пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, підтримала її вимоги та просила задоволити.
Арбітражний керуючий заявлені грошові вимоги визнав частково, з підстав наведених у повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог.
Представник боржника підтримав процесуальну позицію арбітражного керуючого.
Суд, розглянувши вказану вище кредиторську заяву, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що 05.08.2024 року між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 8156134 про надання споживчого кредиту (Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію (п.1.1. Кредитного договору).
За умовами п.1.2. договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.1.3. договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п.1.4. договору, строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
За умовами п.1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п. 1.5.1).
Знижена процентна ставка 1,395 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Споживач до 04.09.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п. 1.5.2.).
Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку (п. 1.5.3.).
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6.).
Згідно п. 1.7.1. договору, денна процентна ставка на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (54000,00 грн. /10000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,50% в день (п. 1.7.1.). за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (53685,00 грн. /10000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,49% в день (п. 1.7.2.).
Загальні витрати на дату укладення Договору складають (п. 1.8): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54000,00 грн. (п. 1.8.1) за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 53685,00 грн. (п. 1.8.2.).
Згідно п. 1.9. договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089,90% річних (п. 1.9.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8365,58% річних (п. 1.9.2.).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (п. 1.10.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 64000,00 грн. (п. 1.10.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 63685,00 грн. (п. 1.10.2).
Згідно п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 05.08.2024 року або 06.08.2024 року (п. 2.2.).
Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 3.1.).
Згідно п. 6.4. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 900,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1.); та у розмірі 200,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.2.).
ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання за договором виконало та надало Боржнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на карту Боржника № НОМЕР_3 , що визначено п.2.1. Кредитного договору, що підтверджується відповідною довідкою про зарахування кредитних коштів № 20250409-3 від 09.04.2025 року.
Боржник свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.02.2025 року за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 33 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу), 18 000,00 - сума за відсотками заборгованості за відсотками, 5 000,00 грн - сума заборгованості за штрафами.
Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "Авентус Україна" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 33 000,00 грн. боргу, а також судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 4 844,80 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до кредиторської заяви:
відсотки по кредиту в розмірі 18 000,00 грн. нараховано за період з 05.08.2024 року по 03.12.2024 року;
штраф в розмірі 5 000,00 грн. нараховано за період з 08.09.2024 року по 29.09.2024 року.
Арбітражний керуючий Будз О.М. в повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "Авентус Україна", зазначає про часткове визнання заявлених до боржника вимог, в розмірі 28 000,00 грн. (10 000,00 грн - основна сума боргу, 18 000,00 - сума за відсотками), посилаючись на наступне.
Так, заявлені грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" до боржника ОСОБА_1 боржником та арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) визнаються частково, в загальній сумі 32844,80 грн., а саме: основний борг в сумі 28000,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 18000,00 грн. заборгованість за відсотками; судовий збір в сумі 4844,80 грн.
Вимоги ТОВ "Авентус Україна" у розмірі 5000,00 грн. заборгованості за штрафами, боржником та арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) не визнаються з наступних підстав.
Кредитор просить визнати суму заборгованості за штрафами у розмірі 5000,00 грн. Дані штрафні санкції нараховані кредитором за період з 08.09.2024р. по 29.09.2024р.
Зважаючи на те, що кредитором ТОВ "Авентус Україна" штрафні санкції нараховані після 24.02.2022р., а саме за період з 08.09.2024р. по 29.09.2024р., тому відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідний положень Цивільного Кодексу України, сума штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн. підлягає списанню безпосередньо кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, грошові вимоги до боржника в сумі 5 000,00 грн. заборгованості за штрафами, боржником та арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) не визнаються.
У додаткових письмових поясненнях ТОВ "Авентус Україна", зазначає про правомірність нарахування штрафу, посилаючись, зокрема, на таке.
Кредитор не погоджується з позицією арбітражного керуючого, керуючого реструктуризацією, вважає її незмістовною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Законом № 3498-ІХ внесені зміни, зокрема до п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про споживче кредитування", який викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Так, листом Національного Банку України "Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування" чітко додатково роз'яснено, що положення п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про споживче кредитування" не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-ІХ. Відтак, в даному конкретному випадку нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит є правомірними та підлягають сплаті Боржником.
Таким чином, невизнання арбітражним керуючим кредиторських вимог в частині штрафних санкцій є неправомірним та необґрунтованим. А відтак на увагу суду не заслуговує.
Кредитор вважає, що п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не може бути застосований до Договору № 8156134 про надання споживчого кредиту від 05.08.2024 року.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 26.02.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Авентус Україна" б/н від 23.04.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1314/24, надійшла до суду 23.04.2025 року за вх. № 01-36/491/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 23.04.2025), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п. 1-1 ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, як встановлено судом, 05.08.2024 року між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 8156134 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Боржнику було надано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку боржника.
Боржник свої зобов'язання належним чином не виконав, чим порушив зобов'язання, встановлені договором.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до кредиторської заяви:
заборгованість за тілом кредиту становить 10 000,00 грн.
відсотки по кредиту в розмірі 18 000,00 грн. нараховано за період з 05.08.2024 року по 03.12.2024 року;
штраф в розмірі 5 000,00 грн. нараховано за період з 08.09.2024 року по 29.09.2024 року.
Зважаючи на викладене, суд надавши оцінку розрахунку заборгованості за договором № 8156134 від 05.08.2024 року про надання споживчого кредиту, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в розмірі: 10 000,00 грн. основного боргу та 18 000,00 грн. відсотків по кредиту (за період з 05.08.2024 року по 03.12.2024 року) є конкурсними, відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Авентус Україна" в загальній сумі 28 000,00 грн не надано.
З огляду на наведені обставини та положення закону, вимоги у вказаній частині підлягають визнанню.
Щодо вимог в частині пред'явлення до визнання штрафу в розмірі 5 000,00 грн., суд зауважує таке.
Так, кредитором при заявленні вимог до боржника щодо нарахування штрафу в розмірі 5 000,00 грн. нарахованого за період з 08.09.2024 року по 29.09.2024 року, не враховано наступне.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
При цьому, строк воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Згідно ч. 1 ст. 12-2 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, у визнанні вимог в частині штрафу в розмірі 5 000,00 грн. нарахованого за період з 08.09.2024 року по 29.09.2024 року, слід відмовити, як таких, що нараховані неправомірно, з огляду на наведені вище положення закону.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Авентус Україна" б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-36/491/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1314/24, підлягає частковому задоволенню, в частині вимог в загальному розмірі 28 000,00 грн., з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 133 КУ з процедур банкрутства.
В решті вимог, в розмірі 5 000,00 грн. штрафу, вказана кредиторська заява задоволенню не підлягає, з підстав наведених вище.
Також, за наведених вище підстав, судом не приймаються доводи заявника щодо правомірності нарахування штрафу за кредитним договором, наведені у додаткових письмових поясненнях.
При цьому, суд зауважує, що заявником у додаткових письмових поясненнях не наведено обставин та відповідних правових підстав щодо неможливості застосування положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до кредитних правовідносин за договором № 8156134 від 05.08.2024 року про надання споживчого кредиту.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 122, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234-236, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Авентус Україна" б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-36/491/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1314/24, частково.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (пр. Берестейський, 90-А, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 41078230) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 28 000,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1314/24.
3. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Авентус Україна" б/н від 23.04.2025 року (вх. № 01-36/491/25), в частині визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 5 000,00 грн штрафу.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Будзу О.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1314/24.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: боржнику ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника - адвокату Сікорському Я.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Будзу О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Еко Фін" - info@cashtancredit.com.ua, представникам ТОВ "Еко Фін" Муравській О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Авентус Україна" - info@creditplus.ua; представнику ТОВ "Авентус Україна" адвокату Бабаєвій О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_6
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.