10 червня 2025 року м. Харків Справа № 922/1834/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
представника позивача - Годунов В.С.,
представника відповідача - Кітченко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. №964 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 року у справі № 922/1834/24 (ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області, суддя Новікова Н.А., повний текст якого складено 15.11.2024 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ", Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка,
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, місто Харків,
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 року в сумі 4 975 953 грн. 60 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про стягнення заборгованості за укладеним сторонами договором про закупівлю робіт у розмірі 4 975 953,60 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/1834/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту на користь ТОВ "МІШЕМ" заборгованість за договором про закупівлю робіт від 14.06.2021 № 527 у сумі 4 975 953, 60 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що, беручи до уваги факт надсилання та отримання відповідачем акту виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, відсутність вмотивованої відмови від підписання вказаного акту, відсутністю повідомлення підрядника про причини відмови підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, а також відсутність заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості зі сторони відповідача, суд дійшов до висновку про те, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 975 953,60 грн. вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, в зв'язку із чим вимоги позивача є обґрунтованими.
Зважаючи, що замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи, та оскільки відповідач не заявив при отриманні акту виконаних робіт про недоліки, суд зазначив, що останній втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі у відповідності до частини першої статті 853 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача боргу за виконані роботи в розмірі 4 975 953,60 грн.
Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- предметом укладеного між сторонами договору є результат роботи - закінчені роботи, відповідно до проектно - кошторисної документації та виконані у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт, з узгодженим переліком робіт, визначеному як 1 робота на суму 4 975 953, 60 грн., а оскільки жодних інших додаткових угод до договору про закупівлю робіт №527 між сторонами не укладалось, відповідно сторонами не було погоджено змін обсягів виконання робіт та їх загальної вартості.
- при ухваленні рішення судом не було враховано, що договором підряду не передбачено обов'язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно - кошторисною документацією обсягу робіт зі сплатою вартості таких робіт та, що обов'язок щодо сплати виконаних робіт у замовника виникає після виконання підрядником всього переліку робіт.
- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору №527 та докази повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт.
- акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в не містить відмітки щодо відмови однієї з сторін від підписання акту.
- надані позивачем акти форми КБ-2в та КБ-3 не є належними доказами, що підтверджують відмову відповідача від прийняття виконаних робіт, оскільки замовником не було одержано повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду.
- у зв'язку з тим, що актів виконаних робіт з технічного нагляду до відповідача не надходило і причини утворення недоліків на об'єкті, що виявлені під час візуального обстеження, встановити не можливо, а для визначення якості, обсягів та відповідності виконаних робіт будівельним нормам та правилам, необхідні відповідні знання, відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про призначення комісійної судової будівельно - технічної та дорожньо - технічної експертизи роботи з Капітального ремонту, по вул. Олексіївській, 14 А, по вул. Клочківській 276 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), на вирішення якої відповідач просив поставити відповідні питання, в задоволенні якого судом першої інстанції відмовлено, чим позбавлено відповідача права на забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування, для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Також, апелянт просить призначити у справі комісійну судову будівельно - технічну та дорожньо - технічну експертизу роботи з капітального ремонту по вул. Олексіївській, 14 А, по вул. Клочківській 276 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); на вирішення експертів поставити відповідні питання.
В обґрунтування клопотання про призначення у справі судової експертизи відповідач посилається на те, що оскільки замовник огляд та прийняття робіт за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 року не здійснював, а отже неможливо встановити якість, обсяги та вартість ремонту об'єкта, відповідність виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам, з метою забезпечення надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, для з'ясування обставин, що мають значення для справи № 922/1834/24, необхідні спеціальні знання.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№648 від 15.01.2025) просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, та вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник негайно не приступив до прийняття виконаних робіт, тривалий час (у тому числі і на момент розгляду справи в суді) проявляв пасивну поведінку, ігнорував адвокатські запити, що призводить до застосування до нього наслідків, які передбачені в абз.2 ч.1 ст.853 ЦК України, а саме неможливості посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 05.02.2025 рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1834/22 скасував, ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду України від 16.04.2025 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №922/1834/24, ухвалену за результатами розгляду апеляційної скарги Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 року у справі № 922/1834/24, а справу №922/1834/24 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Як зазначено Верховним Судом у своїй постанові, для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
Водночас у цьому випадку підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами, що не було враховано судом.
Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки вжитим/невжитим сторонами діям та не з'ясував питання щодо дотримання/не дотримання відповідачем приписів статей 525, 526, 853, 882 Цивільного кодексу України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2025 справу 922/1834/24 (вх.№964 Х/1) передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. №964 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 року у справі № 922/1834/24 та призначено справу до розгляду на 10.06.2025 о 10:30 год.
Копії ухвали апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду вручені сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд".
05.06.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу: копії акту підтвердження виконаних робіт.
Як зазначає позивач, він не зміг подати даний доказ суду першої інстанції, оскільки у лютому 2022 року ТОВ "Мішем" вивільнило своє офісне приміщення для розташування в ньому бомбосховища. Через недбалість працівників, яким була передана документація на зберігання, частина документації, у тому числі, акт підтвердження виконаних робіт, не була повернута позивачу.
У зв'язку із відпусткою судді Гетьмана Р.А., відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2025 справу 922/1834/24 (вх.№964 Х/1) передано на розгляд колегії суддів у складі : головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В.
09.06.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, які фактично дублюють доводи апеляційної скарги.
Додатково відповідач просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2025 у даній справі, щодо необхідності встановити обставину реального виконання робіт відповідно до умов договору про закупівлю робіт №527 від 14.06.2021, їх виконання в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем.
На думку відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів доведення реальності виконаних з Капітального ремонту по вул. Олексіївській, 14 А, по вул. Клочківській 276 за договором №№527 від 14.06.2021, необхідно провести комісійну судову будівельно-технічну та дорожньо-технічну експертизу роботи.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.06.2025 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Також представник апелянта просила задовольнити клопотання про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту просп. Перемоги, 54А, 54Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари).
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Вирішуючи питання прийняття наданого позивачем додаткового доказу - копії акту підтвердження виконаних робіт, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Наданий позивачем додатковий доказ не був предметом розгляду суду першої інстанції, і в позовній заяві позивач не посилався на обставини наявності у нього копії акту підтвердження виконаних робіт і неможливості його подання через певні причини.
Необізнаність позивача щодо наявності/відсутності у нього певної документації не відповідає вимогам статті 269 Господарського процесуального кодексу України і не може бути підставою для прийняття додаткових доказів судом апеляційної інстанції..
Згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не приймає наданий позивачем додатковий доказ і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими позивачем суду першої інстанції доказами.
Розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи роботи з Капітального ремонту по вул. Олексіївській, 14 А, по вул. Клочківській 276 , колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
За змістом частин першої, другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено право призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція наведена, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 910/4071/17, від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
В обґрунтування підстав для призначення експертизи відповідач посилається на те, що він не отримував від позивача повідомлення про готовність виконаних робіт, отже, не здійснював їх огляд, тому неможливо встановити якість, обсяги, та вартість ремонту об'єкта, відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам, а тому з метою забезпечення можливості надання доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування у справі, необхідні спеціальні знання.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що експертиза, про призначення якої ставить питання відповідач, в даному випадку спрямована на встановлення обставину якості виконаних робіт, відтак, не пов'язана із визначеною частиною 2 статті 98 ГПК України підставою.
Якість робіт не заперечувалась відповідачем, з цього приводу не було рекламацій на час прийняття робіт, а на час вирішення спору можливість заявлення відповідачем рекламації за кістю вже втрачена, в силу чого колегія суддів не вбачає підстав проведення експертного дослідження з цих питань.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють встановити види, обсяги і вартість виконаних робіт; а обставина імовірного завищення вартості робіт не входить до предмету доказування у справі.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про призначення у справі судової експертизи.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, 14.06.2021 року між ТОВ “МІШЕМ, підрядником, » та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, замовником, укладений договір про закупівлю робіт № 527.
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи з Капітального ремонту вул. Олексіївської, 14А, Клочківської, 276, (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються відповідно до проектно- кошторисної документації, 1 робота.
Згідно з п. 3.1 ціна договору становить 5 905 904,40 грн., в тому числі ПДВ - 984 317,40 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 30 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п. 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.
Згідно з п. 4.7 договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Підрядником уповноваженому представнику замовника.
Відповідно до п. 4.8 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.
Пунктом 5.1 договору встановлено строк виконання робіт до 31 грудня 2022 року. Початок робіт: червень 2021 року. Завершення робіт: грудень 2022 року, згідно графіка виконання робіт.
Відповідно до п. 5.3 договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи у відповідності з вимогами будівельних норм та правил, графіків виконання робіт та положень Загальних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.
Згідно з п. 5.7 договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об'єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року № 668, Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об'єктів в експлуатацію.
Відповідно до п. 6.1.3.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Пунктом 6.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема: зменшувати обсяги виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п. 6.2.3); повернути підряднику акти виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо) (п. 6.2.4).
Згідно з п. 6.3 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 6.4 договору підрядник має право, зокрема: на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника (п. 6.4.2); своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання Замовником актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (п. 6.4.4.1).
Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 11.2 договору зміни до договору здійснюються згідно з діючим законодавством України з обов'язковим складанням письмової додаткової угоди.
Відповідно до п. 11.3 договору замовник сплачує підряднику за виконані роботи у разі розірвання договору у зв'язку з припиненням ремонту, у т.ч. шляхом консервації або ліквідації незавершеного ремонту.
Розділом XII передбачено, що невід'ємною частиною договору є: договірна ціна; календарний графік виконання робіт; І - план фінансування будівництва.
Додатковою угодою № 1 від 15.12.2021 року до договору про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 року внесені зміни, зокрема, розділ IV "Порядок здійснення оплати" викладено у новій редакції п. 4.10: "Фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025 рр. ", затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.10.2010 року № 328/10 (зі змінами) і складає 0,00 грн., в т.ч. ПДВ - 0,00 грн. за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади".
Додатковою угодою № 3 від 24.10.2022 року до договору про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 року внесені зміни, зокрема, у розділ V. Виконання робіт, п. 5.1 викладено у новій редакції "5.1. Строк виконання робіт: до 31 грудня 2023 р. Початок робіт: червень 2021 року. Завершення робіт: грудень 2023 року, згідно графіка виконання робіт. " та у розділ X. Строк дії Договору, п. 10.1.1 викладено у новій редакції: "10.1. Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим Договором."
Додатком № 2 до додаткової угоди № 3 від 24.10.2022 року до Договору "Календарний графік виконання робіт" передбачено виконання робіт протягом 2023 року на загальну кошторисну вартість - 5 905 904,40 грн.
Роботи по договору виконані на суму 4975953,6 грн., що підтверджується: актами виконаних робіт, які 28.12.2023 року були вручені безпосередньо замовнику, а також додатково 29.12.2023 року направлені засобами поштового зв'язку (отримані 09.01.2024 року); відсутністю протягом тривалого строку будь-яких заперечень на вказаний акт, в тому числі вказані заперечення не надані на запити адвоката, які були направлені на адресу замовника; загальним журналом робіт на об'єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані в тому числі представником технічного нагляду відповідача; накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору.
Позивач посилається на те, що 90-денний строк оплати по договору почав свій перебіг на наступний день після отримання актів виконаних робіт, тобто 29.12.2023 року (оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював та ще до їх вручення роботи прийняті представником технічного нагляду, тому відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів), відтак строк оплати по договору настав 28.03.2024 року. 08.04.2024 року був направлений запит стосовно підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів, 25.04.2024 року аналогічний запит був направлений повторно; проте відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив, в зв'язку із чим наведені обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач заперечує проти доводів позивача, стверджуючи про те, що у відповідача не виник обов'язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт; позивачем виконані не всі роботи; позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм ЦК України.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про закупівлю робіт № 527 від 14.06.2021 року в сумі 4 975 953,60 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору до виконання.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із прийняття виконаних позивачем робіт згідно надісланих на адресу відповідача актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3).
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Відповідно до частин 1, 2 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вже зазначалося, відповідно до умов пунктів 4.1., 4.2. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у п.4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
Пунктами 6.1.1., 6.1.2. встановлено, що Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що обов'язок зі сплати виконаних робіт у Замовника виникає після виконання Підрядником всього переліку робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, за умови їх прийняття Замовником або відсутності обґрунтованих заперечень щодо їх прийняття.
Однак, колегія суддів не може погодитися із таким твердженням апелянта, оскільки виходячи зі змісту умов пунктів 4.1., 4.2., 6.1.2. Договору, оплата робіт за цим Договором здійснюється по факту їх виконання підрядником, яке оформлене відповідним актом приймання-передачі протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання такого акту. При цьому, жодною умовою Договору не передбачено застереження, що така оплата здійснюється лише після виконання підрядником всього комплексу робіт, передбачених договором.
Отже, у разі відмови Замовника підписати акт приймання-передачі виконаних робіт підставою для нездійснення оплати виконаних за цим актом робіт може бути лише наявність недоліків (недоробок та дефектів) таких робіт при їх прийнятті, про що складається акт відповідно пункту 4.9. Договору або визнання акту приймання-передачі виконаних робіт недійсним в порядку 4 статті 882 ЦК України, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими .
Також у постановах Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236, від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 зроблено правовий висновок про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.
Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку: якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Також Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 дійшов висновку про те, що статтю 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, яка визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Фактичне виконання позивачем робіт за Договором на суму 4 975 953, 60 грн. підтверджується такими документами та обставинами:
- актом виконаних робіт, який було вручено особисто відповідачу;
- відсутністю до виникнення судового спору жодних заперечень на вказаний акт;
- відсутністю акту про виявлені недоробки та дефекти в порядку пункту 4.9 Договору;
- ненаданням відповіді на запит адвоката позивача щодо підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин непідписання актів, які були направлені на адресу замовника;
- загальним журналом робіт на об'єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані, в тому числі представником технічного нагляду відповідача;
- накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору
Крім того, згідно з пунктом 5.5 Договору, Замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягом та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним нормам.
Пунктом 6.2.2. Договору встановлено, що Замовник має право контролювати виконані роботи у строки, встановлені договором.
Крім того, пунктом 4.9 Договору встановлено, якщо роботи виконані підрядником з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
Замовник здійснював нагляд за підрядними роботами, фіксував відсутність зауважень до них шляхом підписання актів прихованих робіт, але наполягає призначити технічну експертизу. Разом із тим замовник не зазначає, конкретно в чому полягають його претензії до виконаних робіт.
Східним апеляційним господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи акти на закриття прихованих робіт окрім підпису представника позивача містять підписи представника технічного нагляду відповідача - Лихолітова В.О.
В актах безпосередньо зазначено про відсутність при виконанні робіт відхилень від проектної документації та міститься дозвіл на виконання наступних робіт, стоїть дата початку і закінчення.
Загальний журнал робіт, копія якого наявна в матеріалах справи, також містить підпис інженера технічного нагляду відповідача Лихолітова В.О.
На останньому аркуші акта приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в міститься прізвище, підпис інженера технічного нагляду Лихолітова Віктора Олександровича, скріплені печаткою, що свідчить про відповідність зазначених в акті робіт фактично виконаним роботам по об'єкту та про відповідність таких робіт затвердженій проектно-кошторисний документації, державним стандартам України.
Відтак, за висновками судової колегії, обсяг, якість та ціна фактично виконаних позивачем робіт підтверджені технічним наглядом замовника.
Однак, незважаючи на надання відповідачем доручення приймати підрядні роботи іншій особі, відповідач заперечує проти факту прийняття робіт (щодо їх якості та обсягу). Така позиція, на переконання суду апеляційної інстанції, є проявом несумлінності та суперечливої поведінки відповідача.
До того ж, саме на замовника покладається відповідальність за дії його технічного нагляду, висловлення заперечень щодо обсягу виконаних робіт (у тому числі прихованих робіт) після їх прийняття технічним наглядом та закриття прихованих робіт порушує баланс інтересів сторін.
При цьому, посилаючись на здійснення листування з технічним наглядом щодо надання документів про здійснення ним робіт з технічного нагляду, передбачених укладеним між ними договором, відповідач не надав доказів направлення відповідного листа Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради.
Зазначаючи про можливу невідповідність виконаних позивачем робіт проектно-кошторисній документації, відповідач не надав такої документації до матеріалів справи.
Як вже зазначалося, 29.12.2023 відповідний акт виконаних робіт на суму 4 975 953,60 грн. разом з іншими актами із супровідним листом вх..№275-25/12/23 від 25.12.2023 направлено засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем 09.01.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 0819201267574.
Поряд з цим, у супровідному листі від 25.12.2023 міститься повідомлення про виконання підрядником робіт по Договору такого змісту: “Підрядник виконав передбачені Договором роботи», а тому відповідно до вимог статті 882 Цивільного кодексу України відповідач як замовник мав негайно приступити до прийняття робіт після отримання такого повідомлення, проте доказів виконання відповідачем вищевказаного обов'язку матеріали справи не містять.
Отже, оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт, а також направлення адвокатського запиту представника позивача щодо причин не підписання актів не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт №1 б/д за Договором про закупівлю робіт від 14.06.2021 № 527 не містить дати складання документу та відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту, також до цього акту не було додано відповідного документу проведення якості асфальтобетонного покриття.
Проте, колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Разом з цим, відповідач під час його отримання вказаного акту не висував мотивованих заперечень проти нього, і цей акт не визнавався недійсним судом в порядку вищенаведеної норми матеріального права.
Крім того, як вже зазначалося, оскільки відповідач після повідомлення про виконання позивачем підрядних робіт не заявив про жодні недоліки таких робіт в порядку абзацу частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України то, враховуючи абзац 2 частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, він втратив можливість посилатися на жодні недоліки виконаних робіт в подальшому, в тому числі щодо оформлення їх приймання-передачі.
Окрім цього, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №825/3419/14).
Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт виконання ним підрядних робіт за Договором про закупівлю робіт від 14.06.2021 № 527 на суму 4 975 953, 60 грн., оформлення такого виконання робіт актом приймання-передачі із наданням його відповідачеві.
Апелянт, посилаючись на те, що при порівнянні обсягів робіт, що вказані у локальному кошторисі на будівельні роботи №02-001-001 до Договору від 14.06.2021 № 527 та Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/д, що міститься у додатках до позовної заяви, було виявлено розбіжності у виконанні робіт, зазначає при цьому лише про те, що вартість виконаної роботи є меншою, або що певні роботи не були виконані.
Судова колегія зазначає, що між сторонами була підписана договірна ціна до договору на загальну суму 4 975 953, 60 грн. з ПДВ, а також позивачем був наданий локальний кошторис на будівельні роботи № 02-001-001 з додатками до нього.
При цьому, пунктом 3.3 Договору передбачено, що структура договірної ціни є динамічною, а згідно з положеннями частини 2 статті 844 Цивільного кодексу України кошторис, погоджений сторонами у спірних правовідносинах, не є твердим.
Поряд з цим, відповідачем не надано жодного доказу висунення ним претензій щодо якості виконаних робіт на зазначену суму як в процесі здійснення ним контролю та нагляду за виконанням Підрядником робіт в порядку пунктів 5.5 та 6.2.2 Договору, так і при передачі таких робіт Підрядником за відповідним актом приймання-передачі (зокрема, шляхом складання акту про виявлені недоліки (недоробки та дефекти) виконаних робіт або звернення до суду з вимогою про визнання акту недійсним в порядку статті 882 Цивільного кодексу України.
Отже встановлений пунктом 4.2 Договору перебіг 90-денного строку оплати по договору розпочався наступного дня після отримання акту виконаних робіт, а оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював, то строк оплати виконаних по Договору робіт на суму 4 975 953, 60 грн. настав.
Доказів оплати зазначеної суми відповідач не надав.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/1834/24 залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/1834/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.06.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко