ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 червня 2025 року Справа № 555/66/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Тхорик І.І.
відповідача: Непийвода І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 р. у справі №555/66/24, ухвалено суддею Романюк Р.В., повний текст рішення складено 14.03.2025р.
за позовом Фермерського господарства "АВМ-С"
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про відшкодування шкоди
Фермерське господарство "АВМ-С" звернулося до Березнівського районного суду Рівненської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якій просить відшкодувати за рахунок держави шкоду, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані.
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 15.07.2024 року у справі №555/66/24 (провадження №2/555/189/24) в задоволені позовних вимог фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані - відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21.11.2024 року у справі № 555/66/24 апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено частково. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 15.07.2024 року скасовано. Провадження у справі за позовом Фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади податкових повідомлень-рішень, що були визнані незаконними і скасовані, закрити.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05.12.2024 року у справі № 555/66/24 задоволено заяву Фермерського господарства "АВМ-С" про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Постановлено передати справу за позовом Фермерського господарства "АВМ-С" до Головного управління ДПС у Рівненській області до Господарського суду Рівненської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд цієї справи.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 р. у справі №555/66/24 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області, Фермерське господарство "АВМ-С" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05 березня 2025 року у справі №555/66/24 та ухвалити нове рішення, яким визнати шкоду, завдану Фермерському господарству “АВМ-С», в розмірі сто одинадцять мільйонів гривень та відшкодувати в повному обсязі державою, завданої органом державної влади в результаті прийняття протиправних та скасованих судами податкових повідомлень-рішень, та безпідставне доведення до банкрутства діями службових осіб, (їх бездіяльністю), що призвели до цього та відшкодувати за рахунок держави незалежно від вини посадових та службових осіб цих органів.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Рівненької області листом №555/66/24/1934/25 від 07.04.2025 року.
10.04.2025 матеріали справи №555/66/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 р. у справі №555/66/24 - залишено без руху. Запропоновано Фермерському господарству "АВМ-С" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у Рівненській області або доказ надсилання апеляційної скарги до його електронного кабінету.
17.04.2025 р. Фермерське господарство "АВМ-С" надіслало до апеляційного господарського суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у Рівненській області.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "АВМ-С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 р. у справі №555/66/24, розгляд апеляційної скарги призначено на "08" травня 2025 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
28.04.2025 р. до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу Фермерське господарство «АВМ-С» на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі №555/66/24 за позовом Фермерське господарство «АВМ-С» до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - без змін.
01.05.2025 р. представник Головного управління ДПС у Рівненській області, через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання, оскільки буде зайнятий в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "29" травня 2025 р. о 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Бучинської Г.Б. судове засідання у справі №555/66/24 29 травня 2025 р. не відбулося.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "12" червня 2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
В судовому засіданні 12.06.2025 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції
Суд першої інстанції у рішенні дійшов висновку, що позивачем Фермерським господарством "АВМ-С" належними, допустимими та вірогідними доказами не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) податкового органу та завданими позивачу збитками (доходу, які позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) у визначеному позивачем розмірі, а тому не доведеним є наявність усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
Фермерське господарство "АВМ-С" в апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зокрема в скарзі наголошує на тому, що Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р. За результатами перевірки податковим органом складено Акт №120/22/31791965 від 04.03.2013 року. На підставі даного акту 18.03.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Надалі податковим органом проведена ще одна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 року. За результатами перевірки податковим органом складено акт №152/22/31791965 від 27.11.2014 року. На підставі даного акту 10.12.2014 року, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Позивач вказує, що не погодившись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідними позовами. Судовими рішеннями повідомлення-рішення №0000032201 та №0000712200 визнані незаконними та скасовані.
Скаржник зазначає, що постановою Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року в справі №918/955/15 визнано банкрутом Фермерське господарство "АВМ-С", а також в п.15 постанови вирішено направити в Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлення щодо виявлення в діях посадових осіб ФГ "АВМ-С" порушень законності, що містять ознаки кримінального правопорушення. Постановою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 року у справі № 918/955/15 ухвалено касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року у справі № 918/955/15 скасувати, провадження у справі № 918/955/15 про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С" припинити.
За твердженням Фермерського господарства "АВМ-С", через протиправні висновки, різні безпідставні перевірки та визнання на їх підставі господарства банкрутом, Фермерське господарство "АВМ-С" зазнало шкоди у вигляді упущеної вигоди.
Відтак, Фермерське господарство "АВМ-С" просить апеляційний суд визнати шкоду, завдану фермерському господарству "АВМ-С" в розмірі сто одинадцять мільйонів гривень та відшкодувати її в повному обсязі державою, яка завдана органом державної влади в результаті прийняття протиправних та скасованих судами податкових повідомлень - рішень та діями службових осіб, їх бездіяльністю.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Головне управління ДПС у Рівненській області у відзиві вказує на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено завдання шкоди його діловій репутації унаслідок винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року №0000032201, та від 10.12.2014 року №0000712200.
Також, позивачем не наведено обґрунтованих розрахунків, з яких він виходив, визначаючи розмір шкоди в сумі 111 000 000,00 гривень.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази настання негативних наслідків для позивача у межах оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, утруднення чи неможливості реалізації у межах адміністративного та господарського провадження як особи, яка має відповідний процесуальний статус, прав, визначених КАС України та ГПК України, тощо. Позовна заява не містить доказів на підтвердження заподіяння ФГ «АВМ-С» шкоди, її розміру та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями заподіювача та шкодою, на яку посилається позивач.
Позивачем не надано доказів спричинення втрат ФГ «АВМ-С» внаслідок винесення податкових повідомлень-рішень, порушення провадження у справі про банкрутство, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням його права та наслідками, які спричинило це порушення.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що в даному випадку відсутні всі три умови, які є необхідними підставами для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків).
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.
За результатами перевірки податковим органом складено акт №120/22/31791965 від 04.03.2013 року. На підставі даного акту, 18.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року адміністративний позов задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненській області Державної податкової служби №0000032201 від 18.03.2013 року; присудити на користь позивача Фермерського господарства "АВМ-С" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1303,00 грн.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задоволено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" листопада 2013 р. скасовано та прийнято нову постанову. У позові Фермерського господарства "АВМ-С" відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 року у справі №817/3707/13-а касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасовано, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року залишено в силі.
Враховуючи вищезазначене, з 16 січня 2014 року (винесення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року, якою у позові Фермерського господарства "АВМ-С" відмовлено) по 06 квітня 2016 року (ухвалення Вищим адміністративним судом України рішення про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду) за ФГ "АВМ-С" обліковувався податковий борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000032201 від 18.03.2013 року.
Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "АВМ-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 року.
За результатами перевірки податковим органом складено акт №152/22/31791965 від 27.11.2014 року. На підставі даного акту, 10.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у справі № 817/659/15 позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Фермерського господарства "АВМ-С" заборгованість по податку на додану вартість в сумі 599 477,79 грн до бюджету на р/р 31111029700006 код платежу 14010100 одержувач УДКС у Березнівському районі, банк одержувача ГУДКС у Рівненській області, МФО 833017.
За твердженням відповідача, враховуючи наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343 - ХІІ (в редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212VІ, який набрав чинності з 19.01.2013р.), Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року у справі №918/955/15 та серед іншого постановлено: припинити процедуру розпорядження майном Фермерського господарства "АВМ-С"; припинити повноваження розпорядника майна Фермерського господарства "АВМ-С" ОСОБА_1 ; визнати банкрутом Фермерське господарство "АВМ-С"; відкрити ліквідаційну процедуру Фермерського господарства "АВМ-С"; призначити ліквідатором Фермерського господарства "АВМ-С" арбітражного керуючого Поліванову Ірину Сергіївну; оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом Фермерського господарства "АВМ-С"; завершити господарську діяльність Фермерського господарства "АВМ-С"; вважати таким, що настав з 19.04.2016 року строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури); припинити з 19.04.2016 року повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; ліквідатору Фермерського господарства "АВМ-С" здійснювати свої повноваження у відповідності з вимогами чинного законодавства та після завершення ліквідаційної процедури подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс, звіт про оплату послуг для затвердження; направити в Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області повідомлення щодо виявлення в діях посадових осіб ФГ "АВМ-С" порушень законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року по справі №918/955/15 постанову господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 р. у справі №918/955/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2016 року у справі №918/955/15 касаційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" задоволено. Ухвалено постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 року та постанову Господарського суду Рівненської області від 19.04.2016 року по справі № 918/955/15 скасувати. Провадження по справі № 918/955/15 про банкрутство Фермерського господарства "АВМ-С" припинити.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року у справі № 817/380/16 позов задоволено повністю. Ухвалено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 10.12.2014 року №0000712200; присудити на користь позивача Фермерського господарства "АВМ-С" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у сумі 2 250,00 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 року апеляційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" квітня 2017 р. без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №817/380/16 касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Враховуючи вище викладене, позивач вважає, що протиправні висновки, різні безпідставні перевірки, та визнання на їх підставі господарства банкрутом, зазнало шкоди Фермерському господарству "АВМ-С" у вигляді упущеної вигоди.
Відтак, звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої Фермерському господарству "АВМ-С" в розмірі сто одинадцять мільйонів гривень.
4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку / ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "АВМ-С" реалізувало своє право, як платника податків у податкових відносинах, і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу, зокрема, зверталося за захистом своїх прав щодо оскарження в судовому порядку винесених податкових повідомлень-рішень до адміністративного суду з позовами у справі №817/3707/13-а та у справі №817/380/16, та щодо оскарження судових рішень у справі про банкрутство №918/955/15.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 р. у справі №925/556/21, причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 року у справі №925/556/21, наголошено на тому, що статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України "Про аграрні ноти". Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 77-79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями (рішеннями) податкових органів і наслідками у вигляді припинення господарської діяльності позивача, що спричинило збитки, адже порядок проведення податковими органами перевірок дотримання вимог податкового законодавства не вимагає зупинення на час проведення перевірки господарської діяльності платника податків, не перешкоджає здійснювати господарську діяльність, що випливає зі змісту глави 8 розділу ІІ ПК України (в редакції Кодексу на час здійснення перевірок).
Апеляційний суд наголошує на тому, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин, що саме унаслідок проведення перевірок податкового органу і прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірок ним було припинено господарську діяльність і втрачено доходи, які мали бути отримані.
Щодо провадження у справі про банкрутство позивача апеляційний суд зазначає, що позивачем не надано доказів, які б беззаперечно свідчили, що на час відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 серпня 2015 р. у справі №918/955/15 позивач здійснював господарську діяльність та мав об'єктивні підстави очікувати отримання доходів у певному обсязі.
Докази, надані позивачем Фермерським господарством "АВМ-С", колегія суддів не вважає належними, допустимими та вірогідними, враховуючи, що приєднані до матеріалів справи статистичні та фінансові звіти охоплюють інший хронологічний період, який передував виникненню перевірок податкового органу та порушення процедури банкрутства.
Щодо розміру визначеної позивачем шкоди у розмірі 111 000 000 грн. вбачається абсолютна необґрунтованість та уявний характер цього розрахунку. Колегія суддів наголошує на тому, що саме лише посилання позивача на спричинення значних втрат щодо отримання прибутку від реалізації посівів лікарських трав, втрата партнерів зі збуту та неможливість відновлення вирощування рослин без надання відповідних доказів спричинення шкоди у конкретному розмірі, який на думку позивача становить 111 000 000 грн, оцінюється апеляційним судом критично, адже доведення розміру завданої шкоди є процесуальним обов'язком позивача.
З наведеного випливає, що поданими позивачем доказами не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) податкового органу та завданими позивачу збитками (доходу, які позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) у визначеному позивачем розмірі, а тому апеляційний суд вважає не доведеним наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України.
Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, позивач не довів належними та допустимим доказами, що упущена вигода у розмірі 111 000 000 грн, за стягненням якої він звернувся до суду, мала відбутись, і неотримання її спричинено неправомірними діями відповідача.
Отже, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено законних підстав застосування до відповідача такого виду цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків.
Зважаючи на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність рішення суду обставинам справи відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на неправильному застосуванні апелянтом положень матеріального процесуального закону.
Таким чином, місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Фермерського господарства "АВМ-С" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "АВМ-С" на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2025 р. у справі №555/66/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №555/66/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "19" червня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.