ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3972/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від Банка - Артем'єва Г.О.,
від ОСОБА_1 - Губська Х.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025, ухвалене суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 05.03.2025
у справі № 916/3972/24
за позовом: Акціонерного товариства «ПроКредит банк»
до відповідачів:
1. Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ,
2. ОСОБА_1 ,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7»,
про: стягнення 13134566, 87 грн,
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «ПроКредит банк» (далі Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ (далі Фірма «Зернопродукт»), ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7» (далі ТОВ «Харвест 7»), в якому просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку загалом 13134566,87 грн заборгованість.
Позов мотивований неналежним виконанням Фірмою «Зернопродукт» прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами № 501.47506/FW501.1267 від 20.09.2018, № 501.51810/FW501.1267 від 13.08.2021, № 501.51930/FW501.1267 від 23.11.2021, № 501.51932/FW501.1267 від 26.11.2021 (далі кредитні договори), які є невід'ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1267 від 13.12.2016 (далі рамкова угода), в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за користування ним, і оскільки за виконання цих зобов'язань поручилися ОСОБА_1 та ТОВ «Харвест 7», уклавши з Банком відповідні договори поруки від 13.12.2016 № 380887-ДП1 та від 13.12.2016 р.№ 385784-ДП1, Банк просив суд стягнути вказану заборгованість з відповідачів солідарно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 позов Банку задоволено повністю.
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:
- ОСОБА_1 є засновником Фірми «Зернопродукт» та ТОВ «Харвест 7», які засновані у 1998 та 2012 років відповідно;
- спірні кредитні зобов'язання виникли саме у зв'язку та з метою розвитку й розширення господарської діяльності підприємств;
- тіло кредиту Позичальнику необхідно було погасити після серпня 2023 року, що стало неможливим внаслідок обставин, за які кожна із сторін не відповідає;
- уся господарська діяльність обох підприємств здійснювалась на території Ювілейної територіальної громади Олешківського району Херсонської області;
- при підписанні Рамкової угоди, подальших кредитних договорів та договорів поруки сторони не могли знати та розраховувати на те, що в 2022 році виникнуть обставини, які зумовлять повне припинення їх господарської діяльності та захоплення всього рухомого та нерухомого майна окупаційними військами;
- з кінця лютого 2022 року, внаслідок повномасштабного вторгнення країни-агресора, Олешківська громада потрапила під російську окупацію. Внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, більшість населених пунктів Олешківської громади взагалі було затоплено;
- бойові дії виходять за межі звичайних ризиків підприємницької діяльності, не залишаючи інших варіантів поведінки, окрім припинення діяльності на окупованих територіях;
- перебування населеного пункту в зоні бойових дій та пов'язана з цим пряма загроза життю і здоров'ю працівників відповідачів, є обставиною, що свідчить про неможливість користування земельними ділянками, здійснення їх обробки, засівання, збирання врожаю, користування технікою, отримання прибутку та, як наслідок, погашення кредитних зобов'язань;
- з початком вторгнення та окупації господарська діяльність підприємств не здійснювалась та зупинена, працівники підприємств були направлені у відпустку за власний рахунок;
- наведені обставини є беззаперечним доказом існування обставин, за які жодна із сторін кредитних договорів не відповідає;
- ОСОБА_1 наголошує, що системний аналіз обставин справи разом з іншими доказами свідчать про виникнення підставою для припинення зобов'язань за кредитними договорами;
- зобов'язання Позичальника за кредитними договорами припинились з 24.02.2022 у зв'язку з неможливістю їх виконання, що передбачено ст. 607 ЦК України, та, як наслідок, припинились такі зобов'язання і відносно нього, як поручителя;
- норми ст. 607 ЦК України саме і покликані врегулювати подібні ситуації по відношенню до основного зобов'язання, незалежно від того, чи вимагає кредитор сплати штрафних санкцій.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 23.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 10.06.2025 о 13:30 год.
13.05.2025 від Банка надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав, зокрема, що:
- він із розумінням ставиться до обставин, що вплинули на Позичальника та Поручителів, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
- проте, уклавши відповідні кредитні договори, Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит. Кошти були зараховані безпосередньо на рахунок Позичальника. Кредитор належним чином виконав свої зобов'язання, а отже справедливо очікує взаємного виконання зобов'язання;
- Банк не застосував до Позичальника штрафні санкції і навіть зменшував проценти.
02.06.2025 від Банка надійшла заява (вх. № 2332/25) про участь його представника у судовому засіданні 10.06.2025 о 13:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 09.06.2025 задоволена.
Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 10.06.2025 з'явились представники позивача та скаржника.
Представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник Банка заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, 13.12.2016 Фірмою «Зернопродукт» (Позичальник) та Банком укладено Рамкову кредитну угоду № FW501.1267 (Рамкова угода), згідно з п.1.1 якої Банк встановлює для Позичальника такі кредитні умови: максимальна сума ? 10000000 грн, максимальний строк ? 120 місяців, максимальний розмір процентів ? 40% річних.
Ця рамкова (кредитна) угода застосовується до таких кредитних послуг, які Позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитиви (документарні операції); кредитні картки. Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід'ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення.
Кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором (п. 4 угоди).
За користування кредитними послугами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти в розмірі та порядку, визначеними Рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених Рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту (п. 5 Рамкової угоди).
Кредитними договорами може бути встановлена можливість зміни процентної ставки та інших платежів за кредитом. Умови та випадки таких змін визначаються відповідним кредитним договором (п.7 Рамкової угоди).
Банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій: Позивальник прострочив належні до сплати платежі більше, ніж 30 календарних днів…(п.16 Рамкової угоди).
Ця угода набирає чинності з моменту її підписання і діє протягом дії строку кредитування, встановленого п.1 Рамкової угоди. Закінчення строку дії Рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з Позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови Рамкової угоди, зобов'язання сторін, що виникли на підставі Рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов'язання щодо відповідальності, а також права та обов'язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов'язань та реалізації прав (п. 20 Рамкової угоди).
У договорі від 26.02.2019 № 1 про внесення змін та доповнень до Рамкової кредитної угоди Банком встановлено для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 20000000,00 грн, максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. Інші умови Рамкової угоди залишилися у попередній редакції.
20.09.2018 між Позичальником та Банком укладено кредитний договір № 501.47506/FW501.1267 (Договір № 1), за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 3800000 грн, строком на 60 місяців від дати видачі кредиту включно (п.1 Договору № 1).
Кредит видається у дату, вказану у графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до цього договору (п. 3 Договору № 1). На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів ? 18,00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (12 міс) + 3,71%, де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України. Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua) (п.4 (а) Договору № 1).
Погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку (п. 5 договору № 1).
У додатку № 1 до Договору № 1 визначено: дату видачі кредиту (20.09.2018), графік повернення кредиту та сплати процентів встановленими платежами до 11.09.2023.
Під час виконання Договору № 1 розмір процентної ставки неодноразово змінювався, в т.ч. внаслідок: участі Позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9» та зупинення участі в цій програмі; домовленості сторін про зміну процентів за користуванням кредитом на період з 10.03.2023 по 29.12.2023 з встановленням фіксованої процентної ставки на рівні 0,01% річних.
13.08.2021 між Позичальником та Банком укладено кредитний договір № 501.51810/FW501.1267 (Договір № 2), за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 2996515,20 грн, строком 60 місяців, від дати видачі кредиту включно (п.1 Договору № 2).
Кредит видається у дату, вказану у графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до цього договору (п.3 Договору № 2).
На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 12,00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (6 міс) + 4,37%, де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України. Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua) (п.4 (а) Договору № 2).
У додатку № 1 до Договору № 2 визначено дату видачі кредиту (13.08.2021), графік повернення кредиту та сплати процентів встановленими платежами до 10.08.2026.
Під час виконання Договору № 2 розмір процентної ставки неодноразово змінювався, в т.ч. внаслідок: участі Позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9» та зупинення участі в цій програмі; домовленості сторін про зміну процентів за користуванням кредитом на період з 10.03.2023 по 29.12.2023 з встановленням фіксованої процентної ставки на рівні 0,01% річних.
23.11.2021 між Позичальником та Банком укладено кредитний договір № 501.51930/FW501.1267 (Договір № 3), з умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 7000000 грн, строком 18 місяців, від дати видачі кредиту включно (п. 1 Договору № 3).
Кредит видається у дату, вказану у графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до цього договору (п.3 Договору № 3).
На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 14,14 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс) + 7,00%, де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України. Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua) (п.4 (а) Договору № 3).
У додатку № 1 до Кредитного договору № 3 визначено дату видачі кредиту (23.11.2021 ), графік повернення кредиту та сплати процентів встановленими платежами до 10.08.2023.
Під час виконання Договору № 3 розмір процентної ставки неодноразово змінювався, в т.ч. внаслідок: участі Позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9» та зупинення участі в цій програмі; домовленості сторін про зміну процентів за користуванням кредитом на період з 10.03.2023 по 29.12.2023 з встановленням фіксованої процентної ставки на рівні 0,01% річних.
26.11.2021 між Позичальником та Банком укладено Кредитний договір № 501.51932/FW501.1267 (Договір № 4), за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит, загальна сума якого складає 2424595,65 грн, строком 33 місяці, від дати видачі кредиту включно (п.1 Договору № 4).
Кредит видається у дату, вказану у графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є додатком № 1 до цього договору (п. 3 Договору № 4).
На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 14,14% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього Договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 3 місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс) + 7,00%, де UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України. Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку (http://www.procreditbank.com.ua) (п.4(а) Договору № 4).
У додатку № 1 до Договору № 4 визначено дату видачі кредиту (26.11.2021), графік повернення кредиту та сплати процентів встановленими платежами до 12.08.2024.
Під час виконання Договору № 4 розмір процентної ставки неодноразово змінювався, в т.ч. внаслідок: участі Позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9» та зупинення участі в цій програмі; домовленості сторін про зміну процентів за користуванням кредитом на період з 10.03.2023 по 29.12.2023 з встановленням фіксованої процентної ставки на рівні 0,01% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Рамковою угодою, Банком 13.12.2016 укладено два договори поруки: № 380887-ДП1 з ОСОБА_1 та № 385784-ДП1 з ТОВ «Харвест 7», згідно з п. 2.1 яких Поручителі поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарні із Позичальником.
Розмір зобов'язань Позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 10000000грн, до 13.12.2026, максимальний розмір процентів 40% річних (п.2.2 Договорів поруки).
Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов'язків сторін тощо), а також укладення нових кредитних договорів на підставі Рамкової угоди здійснюються без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання Позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем (п.2.3 Договорів поруки).
Поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов'язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо) (п.3.2 Договорів поруки).
Порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред'явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника (п.4.1 Договорів поруки).
На виконання досягнутих домовленостей Банком надано Позичальнику кредити у розмірах 3800000 грн (Договір № 1), 2996515,20 грн (Договір № 2), 7000000 грн (Договір № 3) та 2424595,65 грн (Договір № 4), що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами та банківськими виписками.
Судом встановлено, а учасниками цієї справи не заперечується, що Фірмою «Зернопродукт» порушило свої зобов'язання за кредитними договорами, припинило здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіками платежів.
Оскільки Позичальником частково не виконано взяті на себе обов'язки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, Банк скористався наданим йому ст. 1050 ЦК України та п. 16 Рамкової угоди правом вимагати дострокового виконання Позичальником усіх зобов'язань, передбачених кредитними угодами.
За розрахунком Банку за Позичальником рахується заборгованість:
- за Договором № 1: 730000 грн тіла кредиту та 6,49 грн процентів;
- за Договором № 2: 2850049,14 грн тіла кредиту та 75112,65 грн процентів;
- за Договором № 3: 7000000 грн тіла кредиту та 60,28 грн процентів;
- за Договором № 4: 2424595,65 грн тіла кредиту та 54742,66 грн процентів.
Несплата Фірмою «Зернопродукт» вищевказаних сум стала підставою для звернення Банка до суду з даним позовом про їх стягнення з відповідачів в солідарному порядку.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів зазначає, що скаржником не заперечується факт підписання (укладення) між Банком та Позичальником кредитного договору, не заперечується факт підписання (укладенням) між Банком та поручителями договорів поруки, не заперечується факт та розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Фактично, доводи скаржника зводяться до того, що у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зобов'язання Позичальника за кредитними договорами припинились з 24.02.2022 на підставі ст. 607 ЦК України (неможливість їх виконання), та, як наслідок, припинились такі зобов'язання і відносно нього, як поручителя.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
Враховуючи приписи вищевказаної норми, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 лише в частині доводів скаржника - поручителя ОСОБА_1 .
Щодо непереборної сили.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК).
Приписами ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).
Проте, відповідний Сертифікат, виданий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати України» та Регламенту, в матеріалах даної справи відсутній.
Колегія суддів враховує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеному в мережі Інтернет, та адресованому «Всім кого це стосується», ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, вказаний загальний офіційний лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зокрема, укладеного між сторонами даної справи, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Лист, як вже зазначалось, фактично адресований «Всім кого це стосується».
Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 встановлений принцип щодо повідомлення іншої сторони у разі порушення зобов'язання, відповідно до якої сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов'язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.
Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА, UPICC в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Таким чином, можна зробити висновок, що чинне законодавство та звичаї ділового обороту звільняють від відповідальності за порушення зобов'язання лише в тому випадку, коли сторона порушник завчасно, в розумний строк повідомила іншу сторону про обставини, що впливають на неможливість виконання зобов'язання.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов'язань.
Водночас, відповідач таких дій не вчинив і жодного разу не повідомляв позивача про неможливість своєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Крім того, предметом позову у даній справі в цій частині є стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а не стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, в той час як наявність форс-мажорних обставин є підставою лише для не застосування до боржника заходів відповідальності, але не є підставою для звільнення від виконання ним основного зобов'язання.
Щодо посилання скаржника на ст. 607 ЦК України.
Відповідно до зазначеної норми, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 205 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду щодо застосування ст. 607 ЦК України, ст. 205 ГК України (постанови Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18, від 04.07.2024 у справі № 922/4826/23), обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання).
Однак у цій справі об'єктом виконання є саме грошові кошти і умови договору не містять положень, з яких би вбачалося, що майновий стан, наявність або відсутність господарської діяльності підприємств будь-яким чином впливає на їх обов'язок виконати умови кредитних договорів шляхом повернення отриманих у кредит коштів та сплати процентів.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що названа норма (ст. 607 ЦК України) не розповсюджує свою дію на обов'язки Позичальника повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування ним, які, виходячи з існуючого на теперішній час правового регулювання, мають бути виконані незалежно від втрати Позичальником та Поручителями майна, потрібного для ведення господарської діяльності.
Водночас, відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Тому, із розумінням ставлячись до обставин, на які посилаються апелянт, у суду відсутні підстави для висновку про те, що зобов'язання позичальника за договорами щодо повернення кредиту та сплати процентів припинилися в порядку ст. 607 ЦК України та ст. 205 ГК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 19.06.2025 (у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 13.06.2025 по 18.06.2025).
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська