Справа № 646 / 13592 / 24 Суддя суду 1 інстанції: Литвинов А.В.
Провадження № 33/818/ 1004 /25 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.
18 червня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Литвиненку Д.А., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника - Колокольнікова В.А., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника на постанову Основ'янського районного суду м.Харкова від 06 05 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер не відомий, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2024 року о 00 год 20 хв водій ОСОБА_1 в районі будинку №1 по провул. Банному в м. Харкові керував транспортним засобом автомобілем RENAULT DOKKER CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій відмовився від запропонованого проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно у зазначений в протоколі час та місці в місті Харкові його зупинили працівники поліції, які запропонували йому на камеру відмовитися від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння. Він пішов їм на зустріч і після цього під відеозапис відмовився від проходження вказаного огляду як його і просили поліцейські, після чого вони його відпустили. Також він надав суду Висновок щодо результатів медичного огляду від 13.12.2024, виданого КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія»» згідно якого він був 10.12.2024 о 18:31 год. оглянутий та в нього не встановлено ознак сп'яніння.
Захисник Колокольніков В.А. також наполягав на тому, що якщо поліцейські відпустили ОСОБА_1 після складання протоколу і не відсторонили від керування транспортним засобом, то у останнього не було ніяких ознак наркотичного сп'яніння.
Дослідивши наявні докази по справі, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Основ'янського районного суду м.Харкова від 06 05 2025 року та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції є необ'єктивним, необґрунтованим та несправедливим, не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам справи.
Крім того, апелянт звертає увагу суду, що матеріали справи не містять доказів факту наявності ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , поведінка ОСОБА_1 відповідає обстановці.
Додатково апелянт звертає увагу, що працівники поліції безпідставно склали направлення водію ОСОБА_1 на огляд щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений смс-повісткою від 11 06 2025 року, жодних заяв про відкладення розгляду справи до початку судового засідання до канцелярії Харківського апеляційного суду не надав.
Його захисник Колокольніков В.А. брав участь у судовому засіданні шляхом відеоконференції, підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Зазначив, що факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 відсутній, працівники поліції не усунули в подальшому водія ОСОБА_1 від керування транспортними засобами.
Крім того, апелянт вказав, що водій ОСОБА_1 пройшов 10 12 2024 огляд на стан наркотичного сп'яніння у КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія»», що підтверджується відповідним висновком на а.с.22 та 26, де вказано, що ознак сп'яніння не виявлено.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 179271 22 листопада 2024 року о 00 год 20 хв водій ОСОБА_1 в районі будинку №1 по провул. Банному в м. Харкові керував транспортним засобом автомобілем RENAULT DOKKER CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_1 із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій відмовився від запропонованого проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції дослідив відеозапис, що долучений до матеріалів справи, де встановлено, що працівники поліції зупинили водія ОСОБА_1 у дію комендантської години.
Суд апеляційної інстанції не вбачає в цих діях працівник поліції порушення вимог законодавства, зважаючи на наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 вказаного закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 30 вказаного закону поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
Зупинення транспортного засобу як превентивний поліцейський захід передбачено п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного закону.
З матеріалів справи вбачається, що водій був зупинений у час дії комендантської години.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» під комендантською годиною розуміється заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573, під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
Відповідно до абз. 2 п. 8 даного Порядку на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно з абз. 1 п. 11 вказаного Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Згідно з п. 16 вказаного Порядку патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема:
- затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
- перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки або свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України та скановану копію доручення регіонального/міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
- тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів.
Виходячи з вищезазначеного зупинку транспортного засобу водія слід вважати законною.
Крім того, відеозаписом встановлено, що при спілкуванні із водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога. На фрагменті відеозапису на 00 год 23 хв 40 сек водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, наслідки відмови йому роз'яснені та зрозумілі.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів сторони захисту щодо наявності висновку про відсутність наркотичних засобів в організмі водія ОСОБА_1 зважаючи на наступне.
Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, - проводиться на місці зупинки за допомогою технічних приладів або у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, питання про наявність або відсутність наркотичних засобів в організмі водія не є предметом розгляду по даному провадженню.
Додатково, як вбачається із матеріалів справи, водій чи його захисник не оскаржували дії чи бездіяльність співробітників патрульної поліції, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу.
Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення протоколу, акту, направлення чи рапорту або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду апеляційної інстанції стороною захисту не наведено та не було надано.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Основ'янського районного суду м.Харкова від 06 05 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило