Іменем України
19 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 397/367/25
провадження № 22-ц/4809/1058/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Мирошниченко Д. В.) від 29.04.2025,
1.Короткий зміст заявлених вимог та обставин справи
21.03.2025 ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», звернулась до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.03.2019 виконавчим комітетом Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, актовий запис № 2 (а. с. 1-9).
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
29.04.2025 Олександрівський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою, з урахуванням ухвали того ж суду від 07.05.2025 про виправлення описки, зупинив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначив сторонам строк на примирення тривалістю шість місяці, тобто до 29.10.2025 (а. с. 27 - 28, 33 - 34).
Ухвала суду мотивована тим, що закон покладає на суд обов'язок вжиття заходів примирення подружжя, відповідач бажає примиритися з дружиною, зберегти їх сім'ю та має намір вжити відповідних заходів. Суд вважав, що встановлення такого строку не суперечить моральним засадам суспільства та не порушує прав сторін.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду, 02.05.2025 ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович, шляхом формування та подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд», оскаржила ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.04.2025 в апеляційному порядку, просить скасувати це судове рішення та направити справ для продовження її розгляду до суду першої інстанції (а. с. 35 - 39).
Апелянт вказав, що ухвала суду ним оскаржується з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що у позовній заяві позивачка просила суд першої інстанції строк на примирення не надавати. Натомість суд задовольнив заяву відповідача, яка не містить належного обґрунтування причин надання строку на примирення та конкретних заходів примирення, які має на меті здійснити відповідач. Сторони у справі тривалий час не проживаються разом, позивачка проживає в Республіці Польща. Процесуальні дії відповідача направлені затягування судового процесу та є по суті зловживання ним своїми процесуальними правами. Призначаючи строк для примирення, суд, супереч волі позивачки, фактично примушує її примиритися з відповідачем, що суперечить змісту ст. 51 Конституції України, якою проголошено добровільність шлюбу. Також вказує, суд першої інстанції не мав проводити судове засідання 29.04.2025, оскільки відповідач у судове засідання не з'явився, а заяву про розгляд справи без його участі не подавав.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві на апеляційну скаргу, сформованому та поданому 26.05.2025 через систему «Електронний суд», ОСОБА_2 , заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович. Доводи апеляційної скарги щодо затягування судового процесу та зловживання ним процесуальними правами вважає безпідставними, оскільки він прагне зберегти сімейні відносини з позивачкою, яка знаходиться в Республіці Польща та висловлювала почуття лобові до нього. Крім того, він наголосив, що був завчасно повідомлений про розгляд справи 29.04.2025, однак не зміг прибути у судове засідання та повідомити суд про причини неявки, але при цьому й не висловлював заперечень щодо розгляду справи за його відсутності (а. с. 50 - 62).
31.05.2025 ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович, шляхом формування в системі «Електронний суд», подала відповіді на відзив на апеляційну скаргу (а. с. 63 - 67).
04.06.2025 ОСОБА_2 , шляхом формування в системі «Електронний суд», подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу (а. с. 68 - 70).
5.Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції зазначеним нормам закону відповідає, а вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
7. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, предметом спору є розірвання шлюбу сторін у справі.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються (ст. 111 СК України).
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 12 СК України).
За приписами ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Водночас згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд зобов'язаний уважно ставитися до вирішення питання розірвання шлюбу, за можливості збереження шлюбу використовувати надане законом право, вживаючи заходів для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Основна ціль примирення подружжя - збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім'ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. При визначенні строку на примирення суд заслуховує Конкретний строк для примирення подружжя визначає суд з урахуванням думку сторін та обставини справи, але в будь-якому випадку цей строк не може перевищувати шість місяців.
У постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц зроблено висновок про застосування ст. 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Отже, системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
З матеріалів справи, яка переглядається в апеляційному поряду, вбачається, що 30.03.2019 виконавчим комітетом Триліської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області було зареєстровано укладений між сторонами по справі шлюб, про що 30.03.2019 складено відповідний актовий запис №2 (а. с. 6).
У шлюбі у сторін по справі народився сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).
Крім того, ОСОБА_2 визнав батьківство щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась до укладення шлюбу (а. с. 7).
Звертаючись у березня 2025 року до суду з позовом про розірвання шлюбу, позивачка зазначала про несумісність характерів з відповідачем, що призвело до непорозумінь, втрату фізичного та духовного зв'язку між ними, а також зазначила про неможливість примирення.
31.03.2025 ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі №397/367/25, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 29.04.2025 (а. с. 12 - 13).
28.04.2025 ОСОБА_2 подав до Олександрівського районного суду Кіровоградської області заяву у справі №397/367/25 про надання сторонам у справі (подружжю) строку для примирення терміном 6 місяців (а. с. 25).
З огляду на те, що шлюб сторін існує шість років, вони мають двох спільних малолітніх дітей, відомості про те, як довго існує відчуження між подружжям сторони до суду не надали, дійсні причини сімейного конфлікту не повідомили, відомості про те, що один із подружжя вчинив домашнє насильство відсутні, заяву про надання строку на примирення надав продовж місяця після відкриття провадження у справі, строк розгляду справи не збіг, а тому суд першої інстанції обґрунтовано припустив, що примирення сторін ще можливе та не суперечитиме моральним засадам суспільства.
Та обставина, що в позовній заяві позивачка просила суд не надавати строк на примирення не може бути визначальною так, як мотивів чому припинення між ними принципово неможливе не навела.
Безпідставним є твердження апелянта про те, що надання судом подружжю строку на примирення є примусом заявниці до підтримання шлюбних відносин, оскільки суд не поклав на жодну зі сторін ніяких обов'язків, а лише дав їм можливість урегулювати виниклий конфлікт на принципі взаємної згоди, вбачаючи можливість того, що така згода може бути досягнута з урахуванням тривалості шлюбу та наявності двох спільних дітей.
До того ж зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин.
Отже, зупинення провадження у справі має тимчасовий характер і не може розглядатися, як відмова у судовому захисті.
Таким чином, встановивши підстави для надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, а також визначивши такий строк у мажах, передбачених законодавством, місцевий суд правильно застосував імперативну норму про обов'язковість зупинення провадження у справі, закріплену в п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Стосовно довода апеляційної скарги про те, що суд вирішив письмову заяву відповідача про надання строку на примирення за його відсутності у судовому засіданні, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що це не може бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги так, як вичерпний перелік підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції встановлений ст. 379 ЦПК України, а саме: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Розгляд судом питання про вжиття заходів на примирення подружжя та пов'язаного з цим зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу у судовому засіданні за відсутності відповідача, який виклав свою позицію у письмовій заяві, не привело до постановлення помилкової ухвали, а тому це не може бути підставою для скасування ухвали суду.
8.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановивши, що суд першої інстанції суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права під час вирішення заяви відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович, залишити без задоволення, а ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.04.2025 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19.06.2025.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
С. І. Мурашко