Справа № 161/7986/25 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М.
Провадження № 22-ц/802/747/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
18 червня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року,
28 квітня 2025 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_3 подана заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо земельної ділянки площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Заява обґрунтована тим, що позивачу належить земельна ділянка площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н.І.11 жовтня 2011 року.
21 вересня 2023 року позивач звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
Рішенням №69439648 від 25 вересня 2023 року державним реєстратором відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі п.12 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Заочним Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 січня 2025 року у справі №161/17960/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (державний реєстратор Гейзер Сергій Анатолійович) про визнання права власності на земельну ділянку позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Рішення суду набрало законної сили 11.02.2025 року.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:2050 наявний запис про речове право: 56437720, внесений 28.08.2024 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Тетяною Петрівною. Власник земельної ділянки - ОСОБА_4 . Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку за позивачем ОСОБА_3 стало те, що остання звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників. Відтак, будучи внесеним до реєстру боржників, ОСОБА_5 «зумів» відчужити земельну ділянку без правових підстав на те. З огляду на те, що спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_5 неправомірно, а тому існує ризик у подальшому відчуженні вказаної земельної ділянки. Відтак, наявна необхідність у накладенні заборони здійснювати реєстраційні дії щодо вказаного майна.
Вважає, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, ефективно захистити або поновити порушені права та інтереси позивача, за захистом якого вона звертається до суду. ОСОБА_4 , в свою чергу, як юридичний фактичний володілець спірної земельної ділянки може його реалізувати (продати, подарувати тощо), тобто може відчужити на користь третіх осіб. На її думку, якщо до закінчення розгляду справи буде відчужене майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушеного права. Саме такий вид забезпечення позову, як заборона здійснювати реєстраційні дії щодо земельної ділянки є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , через свого представника, подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Заслухавши представника заявника, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом відповідно до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову є однією з фундаментальних обставин, які має встановити суд для задоволення заяви про забезпечення позову.
Співмірність між правом позивача забезпечити його позов та втручанням у право власності заінтересованої особи може бути забезпечена тільки за відповідного обґрунтування позивачем на підставі належних та допустимих доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову (наприклад ініціювання чи вчинення дій щодо відчуження майна, його приховування, створення інших перешкод для виконання майнових вимог, зокрема, за рахунок такого майна), що має бути перевірено та встановлено судом, який розглядає заяву про забезпечення позову.
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на її користь земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер - 0722883600:01:001:2050, яка виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області.
Вказує, що вважає себе власником спірної земельної ділянка на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н.1.11 жовтня 2011 року. Продавцем земельної ділянки був ОСОБА_6 , право власності якого підтверджувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №487584, що виданий на ім'я ОСОБА_7 Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області 02.06.2010 року (прим.: прізвище ОСОБА_8 »,було змінено на « ОСОБА_9 »),
Покупцем земельної ділянки стала ОСОБА_3 (надалі - позивач). Ім'я « ОСОБА_10 », позивачем змінено на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , що виданё Відділом державної реєстрації актів цивільного :тану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області 17 серезня 2012 року.
Даний правочин між сторонами посвідчений нотаріально, він своєчасно, тобто в день його посвідчення нотаріусом, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, що відповідало чинному на той час законодавству і порядку реєстрації правочинів.
21 вересня 2023 року позивач звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Луцької міської ради Гейзера Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.
До позовної заяви представником позивача долучено копію рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_12 № 69439648 від 25 вересня 2023 року про відмову у проведенні реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці (а.с.26).
Заочним Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 січня 2025 року у справі №161/17960/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Луцької міської ради (державний реєстратор Гейзер Сергій Анатолійович) про визнання права власності на земельну ділянку позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:01:001:2050 наявний запис про речове право: 56437720, внесений 28.08.2024 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Валянською Тетяною Петрівною. Власник земельної ділянки - ОСОБА_4 . Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку за позивачем ОСОБА_3 стало те, що остання звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників. Відтак, будучи внесеним до реєстру боржників, ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку власником якої уже на той час не був.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, в обґрунтування необхідності забезпечення позову представник позивача зазначає, що доки позивач ОСОБА_3 буде відстоювати свої права в судовому порядку в межах поданої позовної заяви ОСОБА_4 , як юридичний фактичний володілець спірної земельної ділянки може її реалізувати (продати, подарувати тощо), тобто може відчужити на користь третіх осіб.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що даний час існує між сторонами спір щодо спірного нерухомого майна.
Також судом встановлено, що спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 , не зважаючи на укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11 жовтня 2011 року укладеним між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 ..
З врахуванням наведеного колегія суддів вбачає, що між сторонами існує спір щодо спірної земельної ділянки. Запропонований захід є співвмірним з предметом позову. Існує ризик відчуження земельної ділянки третім особам, що призведе до неможливості виконання можливого рішення в даній цивільній справі та призведе до необхідності ініціювання нового позову з метою захисту прав та інтересів особи, яка вважає себе власником спірної земельної ділянки.
Співмірності відповідних заходів із передбачуваним порушенням прав заявником доведено.
Заявник належним чином обґрунтувала свої припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо спірної земельної ділянки, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її прав, за захистом яких ОСОБА_3 звернулась до суду.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та права ОСОБА_4 не порушують.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Враховуючи принцип співмірності в застосуванні заходів забезпечення позову, заяву ОСОБА_3 необхідно задовольнити та заборонити суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо земельної ділянки площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер - 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити суб'єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме щодо земельної ділянки площею 0,2500 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) га, кадастровий номер - 0722883600:01:001:2050, що розташована за адресою: с. Лище, Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді: