Справа № 761/31360/14-ц
Провадження № 4-с/761/94/2025
10 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
державного виконавця: Савчука К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: Кредитна спілка «Український фінансовий союз», про визнання бездіяльності неправомірною; зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2025р. із Київського апеляційного суду на адресу Шевченківського районного суду м. Києва повернулись матеріали цивільної справи №761/31360/14-ц за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: Кредитна спілка «Український фінансовий союз», після перегляду ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2023р. про залишення скарги без розгляду, в апеляційному порядку, яку було скасовано судом апеляційної інстанції, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначені матеріали було передано судді Волошину В.О. 16 квітня 2025р. відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Згідно заявлених вимог скарги, ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник/стягувач) просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. по цивільній справі №761/31360/14-ц, яка полягає у відсутності дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом 03 лютого 2015р. по цивільній справі №761/31360/14-ц;
- зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити зазначене виконавче провадження на виконання вищезгаданого судового рішення;
- у зв'язку із невиконанням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. по цивільній справі №761/31360/14-ц, постановити окрему ухвалу щодо старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Городньої Г.Ю. та скерувати її до органу ДВС для вжиття заходів щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Подану скаргу заявник мотивує тим, що 20 травня 2015р. Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист у справі №761/31360/14-ц на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2015р., яким було стягнуто з Кредитної спілки «Український фінансовий центр» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 49179, 02 грн.
В подальшому, на підставі зазначеного виконавчого листа, 07 липня 2015р. постановою Державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, яке було завершено 27 червня 2017р. на підставі п. 2 ч. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на момент вчинення вказаної процесуальної дії), шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Разом із тим, стягувач не погодився із постановою про повернення виконавчого документу та оскаржив її в установленому законодавством порядку.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. по справі №761/31360/14-ц, яка набрала законної сили, було визнано бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/31360/14-ц - неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Г.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 червня 2017р. ВП НОМЕР_1.
Заявник стверджує, що незважаючи на неодноразові звернення останнього до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням відновити виконавче провадження НОМЕР_1 на виконання вищезгаданого судового рішення, державним виконавцем не було вчинено цієї процесуальної дії.
Крім того, станом на час звернення до суду із даною скаргою вказане судове рішення та відповідний виконавчий лист - залишаються невиконаними, що, на переконання заявника, є порушенням його законних прав та інтересів.
У зв'язку з викладеним, стягувач звернувся до суду із вказаною скаргою до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду, а також витребувано у Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1.
22 травня 2025р. державним виконавцем скеровано на адресу суду копії матеріалів виконавчого провадження, на виконання ухвали суду від 18 квітня 2025р.
Державний виконавець Савчук К.П. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення вимог скарги у повному обсязі, просив суд відмовити у її задоволенні.
Стягувач та боржник в судове засідання не з'явились. Про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, сторона стягувача клопотала перед судом про розгляд скарги у відсудність сторони, в зв'язку з чим, у відповідності до ч. 2 ст 450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд скарги у відсутність учасників процесу, що не з'явились.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2015р., по справі №761/31360/14-ц яке набрало законної сили, було стягнуто з Кредитної спілки «Український фінансовий центр» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 49179, 02 грн.
На підставі зазначеного виконавчого листа, 07 липня 2015р. постановою Державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, яке було завершено 27 червня 2017р. на підставі п. 2 ч. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на момент вчинення вказаної процесуальної дії), шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. по справі №761/31360/14-ц, яка набрала законної сили, було визнано бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/31360/14-ц - неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Городньої Г.Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 червня 2017р. ВП НОМЕР_1.
14 серпня 2018р. державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про скасування процесуального документу «Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу» від 27 червня 2017р. на підставі аб. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції на момент вчинення вказаної процесуальної дії: начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.), разом із тим, у зазначеній постанові, державним виконавцем встановлено, що «ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва від 17.01.2018 за №761/31360/14 постанову про повернення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 27.06.2017 скасовано.».
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, належним чином засвідчену копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2018р. Шевченківським районним судом м. Києва було скеровано на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та стягувача ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження та встановлено судом, що, як на час отримання вищезгаданого судового рішення органом ДВС (2018р.), як і на час подання скарги до суду (2023р.), так і на час розгляду та вирішення вказаної скарги судом (2025р.), - посадовими особами Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вчинено жодних дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1 на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. у відповідності до приписів ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, статтею 129 Конституції України передбачено, що обов'язковість виконання судових рішень віднесено до основних засад судочинства. За змістом ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (аб. 3 п. 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує самій сутності права на справедливий суд (аб. 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 25 квітня 2012р. №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (аб. 5 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 червня 2013р. №5-рп/2013).
У Рішенні №2-рп(ІІ)/2019 від 15 травня 2019р. Конституційний Суд України окремо наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні частиною другою статті 129-1 Конституції України; порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою свого позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вказаної скарги, а саме: слід визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. у справі №761/31360/14-ц, а саме: у відсутності дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 20 травня 2015р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2015р. по цивільній справі №761/31360/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення коштів та зобов'язати посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження НОМЕР_1, оскільки з моменту отримання державним виконавцем копії вищезгаданого судового рішення (2018р.), яке набрало законної сили, та є обов'язковим для виконання в силу вищезазначених приписів, державним виконавцем не вчинено жодних дій, спрямованих на відновлення вказаного виконавчого провадження.
При цьому суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаної скарги в частині вимог про постановлення окремої ухвали в порядку ч. 3 ст. 262 ЦПК України відносно державного виконавця, оскільки, в силу приписів зазначеної статті, постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов'язком.
Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018р. у справі №761/32388/13-ц (провадження №61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу стягувача ОСОБА_1 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: Кредитна спілка «Український фінансовий союз», про визнання бездіяльності неправомірною; зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018р. у справі №761/31360/14-ц, а саме: у відсутності дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 20 травня 2015р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2015р. по цивільній справі №761/31360/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення коштів.
Зобов'язати посадових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 20 травня 2015р. на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2015р. по цивільній справі №761/31360/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Український фінансовий союз» про стягнення коштів.
В решті скарги - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 16 червня 2025р.
Суддя: