Справа № 754/5993/25
Провадження № 2/761/7571/2025
05 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У червні 2025р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув її рідний брат, інших спадкоємців, крім позивачки (рідної сестри) у померлого немає.
В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачка зазначила, що остання в кінці 2019р. поїхала навчатися до Німеччини, та продовжує навчатись і по теперішній час. Звернутись у строк для прийняття спадщини остання не змогла, оскільки навчається в Німеччині, тобто існує велика відстань між місцем її постійного проживання та місцезнаходженням спадкового майна.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021р. у справі №638/17145/17, від 22 березня 2023р. у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Таким чином, суд пропонує позивачці конкретизувати та уточнити виклад обставин, з приводу поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: які існували об'єктивні та істотні перешкоди, які унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998р. та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001р.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відтак, на виконання вищевикладених вимог, позивачу необхідно подати до суду виправлену редакцію позову, у якій:
-конкретизувати та уточнити виклад обставин, з приводу поважності причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: які існували об'єктивні та істотні перешкоди, які унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Виправлену редакцію позовної заяви/заяву про усунення недоліків подати до суду з урахуванням ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: