Справа № 758/1402/24
Категорія 9
20 травня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мусійченка Миколи Георгійовича про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , за яким залишилось спадкове майно, що складається з: кв. АДРЕСА_1 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 28.
Зазначене Майно ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті брата ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Після смерті ОСОБА_4 . Четвертою київською нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу 234/2009. Його єдиним спадкоємцем був рідний брат - ОСОБА_2 , який фактично вступив в управління та володінням спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_2 його спадкоємцями стали його дружина - ОСОБА_3 (відповідач) та дві його доньки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є позивачами у справі.
Державним нотаріусом Одинадцятої державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу № 717/20221 за померлим ОСОБА_2 .
Згідно довідки Одинадцятої державної нотаріальної контори № 1774/02-14/717/2022 від 09.05.2023 спадкоємцями по закону за померлим ОСОБА_2 є позивачі та відповідач.
21.09.2023 державним нотаріусом Одинадцятої державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що відсутні оригінали документів, що підтверджують право власності померлого на зазначене майно, відсутня інформація та відомості, що були підставою для видачі свідоцтв про право на спадщину.
Таким чином, позивачі звертаються до суду із вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.03.2024 витребувано в Четвертій київській державній нотаріальній конторі належним чином посвідчені копії матеріалів спадкових справ № 687/2005, заведену після смерті ОСОБА_5 та № 234/2009, заведену після смерті ОСОБА_4 .
24.05.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що частки спадкоємців, а саме позивачів та відповідача у кв. АДРЕСА_1 не можуть бути рівними, оскільки відповідач спільно з її померлим чоловіком ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя зробили у вказаній квартирі ремонт, а починаючи з 13.04.2022 відповідач за свої особисті кошти утримує зазначене майно та сплачує комунальні послуги.
Щодо гаражного боксу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 представник відповідача зазначає, що вказане майно було набуте у шлюбів з відповідачем, а тому зазначене майно є спільною власністю подружжя і частка відповідача у такому майні має бути більшою в порівнянні з позивачами.
Таким чином, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва витребувано в Одинадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.05.2025 від Одинадцятої київської державної нотаріальної контори на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшла копія спадкової справи № 717/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В судове засідання позивачі не з'явились, в заяві на адресу суду просили розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача, в якій представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, що складається з: квартири АДРЕСА_1 ; гаражний бокс № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказану квартиру ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті його брата - ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Після смерті ОСОБА_4 . Четвертою київською нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу 234/2009, єдиним спадкоємцем якого був його рідний брат ОСОБА_2 , який фактично вступив в управління та володінням спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_2 його спадкоємцями є: його дружина - ОСОБА_3 (відповідач) та дві його доньки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є позивачами у справі.
Державним нотаріусом Одинадцятої державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу № 717/20221 за померлим ОСОБА_2 .
Згідно довідки Одинадцятої державної нотаріальної контори № 1774/02-14/717/2022 від 09.05.2023 спадкоємцями по закону за померлим ОСОБА_2 є позивачі та відповідач.
21.09.2023 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що відсутні оригінали документів, що підтверджують право власності померлого на зазначене майно, відсутня інформація та відомості, що були підставою для видачі свідоцтв про право на спадщину.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України гарантовано власнику здійснення його прав власності: володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно частинами 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.
За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, а також, що Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, зокрема, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Щодо позовної вимоги про визнання за позивачами 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи вищевказане майно померлий ОСОБА_2 прийняв у спадщину після смерті брата ОСОБА_4 , проте не оформив своїх спадкових прав за свого життя. Раніше ОСОБА_4 , який був власником 1/2 частини квартири, прийняв у спадщину частину спірної квартири, якою володіла померла мати обох братів - ОСОБА_5 , ставши одноосібним власником спадкового майна (квартири), але також не встиг оформити своїх спадкових прав за свого життя.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.
Таким чином, позивачі, які були рідними доньками померлого ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи та відповідач, яка була дружиною померлого ОСОБА_2 , є спадкоємцями першої черги та відповідно мають право успадкувати вищевказане майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рівних частинах.
Щодо позовної вимоги про визнання за позивачами права власності на 1/3 частини гаражного боксу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, 15.08.2001 року ОСОБА_6 подав до кооперативу «Нива» заяву про прийняття його до членів кооперативу. 17.06.2006, перебуваючи у шлюбі з відповідачкою, отримав довідку № 24, що він є власником гаражу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
12.04.2006 ОСОБА_2 отримав технічний паспорт на гараж та свідоцтво про право власності від 11.05.2006 року № 912-С/ГК, видане головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
Таким чином, гаражний бокс № НОМЕР_1 в АК «Нива», що находиться за адресою: АДРЕСА_2 було побудовано та приватизовано під час перебування у шлюбі з відповідачкою, а тому, відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, відповідачка після смерті її чоловіка ОСОБА_2 має право на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і відповідно така частина не є спадковою масою в даному випадку, а тому за позивачками слід визнати право власності в порядку спадкування по 1/6 частин вищевказаного майна за кожною.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника адвоката Мусійченка Миколи Георгійовича про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що находиться за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 28.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1/6 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в АК «Нива», що находиться за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 28.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
-позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
-позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
-відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ