ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2268/25
провадження № 2-др/753/104/25
19 травня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., представника позивача - адвоката Левченко С.М., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Левченко С.М. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/2268/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини доходів, у зв'язку порушенням термінів виплати зарплати, моральної шкоди,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року у справі № 753/2268/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини доходів, у зв'язку порушенням термінів виплати зарплати, моральної шкоди задоволено частково позов ОСОБА_1 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 83 302,56 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати у розмірі 631,08 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 859,33 грн.
24 квітня 2025 року представник позивача - адвокат Левченко Світлана Миколаївна подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 квітня 2025 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.
Розгляд заяви призначено на 12 травня 2025 року.
У судове засідання 12 травня 2025 року відповідач свого представника не направив, про причини неможливості явки суд не повідомив.
Як передбачено частинами першою, третьою статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьою статті 2 ЦПК України).
За результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання про судові витрати позивача, що відповідно до положень статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивача - адвокат Левченко Світлана Миколаївна у судовому засіданні 15 квітня 2025 року зазначила про подання доказів про понесені судові витрати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Із заявою про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу представник позивача звернулася до суду 21 квітня 2025 року, тобто у строк, передбачений ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як визначено частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги представник позивач надала
- договір про надання правничої (правової) допомоги № 4 від 06 січня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Левченко Груп» та ОСОБА_1 , та Додаткову угоду № 1 до цього Договору, відповідно до п. 1 якої додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського бюро за надання правничої (правової) допомоги, зокрема звернення до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» про стягнення на користь клієнта заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції. Вартість послуг становить 20 000 грн. Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється у такому порядку: передоплата у розмірі 10 000 грн сплачується клієнтом не пізніше 3-х днів з моменту підписання цієї угоди та доплату (решта суми 10 000 грн.) - протягом 5 днів після відкриття судом першої інстанції провадження у справі.
- акт приймання-передачі наданих послуг по Договору від 24 квітня 2025 року, відповідно до пункту 2 якого на виконання Договору про надання правничої (правової) допомоги № 4 від 06 січня 2025 року адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв таку правничу (правову) допомогу, а саме:
опрацювання матеріалів/документів, підготовка й подання позову до Дарницького районного суду міста Києва про стягнення з ТОВ «Райеринг» заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, компенсації втрати частини доходів, моральної шкоди - 5 годин, вартістю 12 000 грн.
підготовка та подача до суду клопотань про приєднання доказів від 17 березня 2025 року, від 14 квітня 2025 року - вартістю 2 000 грн.
підготовка та подача до суду заяви про зміну предмету позову від 10 березня 2025 року - вартістю 2 000 грн.;
представництво у судових засіданнях 18 березня 2025 року, 15 квітня 2025 року - вартістю 4 000 грн.
- платіжні інструкції від 08 січня 2025 року та 17 лютого 2025 року про сплату ОСОБА_1 Левченко груп АБ передоплати та доплати згідно одговору про надання правої допомоги від 06.01.2025 № 4 на загальну суму 20 000 грн.
Дослідивши вказані докази, з огляду на складність справи, обсяг та повноту виконаних адвокатом робіт, кількість судових засідань, у яких брав участь представник позивача, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що на відповідача слід покласти витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 13 481,26 грн. ((83 302,56+631,08+2 000) / 127 486,06 х 20 000).
Керуючись статтями 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Левченко С.М. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі № 753/2268/25 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) гривню 26 коп.
В іншій частині - у задоволенні заяви відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» (м. Київ, вул. Кам'янська, буд. 77, ідентифікаційний код 44569893).
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено 20 червня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК