ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1839/25
провадження № 2/753/4572/25
19 червня 2025 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Дім 9000" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
24 грудня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Управляюча компанія "Дім 9000" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що ТОВ "Дім 9000" здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку. У зв'язку із несплатою відповідачем коштів за отримані житлово-комунальні послуги у період з травня 2024 року по 01 грудня 2024 року, у неї утворилася заборгованість, яка із врахуванням 3% річних від суми боргу та інфляційної складової боргу складає 14 623, 46 грн. Вказану суму заборгованості, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/1839/25 між суддями від 29 січня 2025 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
13 лютого 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
03 березня 2025 року до суду з електронного реєстру територіальної громади м. Києва "ГІОЦ/КМДА" надійшли відомості, у яких зазначено, що відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .
У період з 03 березня 2025 року по 07 березня 2025 року суддя була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року позивачу було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
17 березня 2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19 березня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
02 квітня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про визнання доказу, а саме - договору № ГрейтДН5Єкв22/О про компенсацію вартості послуг, договір про надання послуг № ГрейтДН15Єкв22 та договір - 2 на 16 арк, - недопустимими, неналежними та недостовірними, оскільки копії даних договорів відсутні у матеріалах електронної справи.
08 квітня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Позовна заява мотивована тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 , а ТОВ «УК «Дім 9000» є управителем вказаного житлового будинку і споруд та знаходяться на його обслуговуванні. Як вбачається із змісту додатків позовної заяви, позивачем не долучено до матеріалів справи відповідного договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд по житловим будинкам Дарницького району міста Києва укладеного між компетентним органом державної районної адміністрації або уповноваженим на це управління чи виконавчого комітету та ТОВ "УК "Дім 9000". Таким чином, представник відповідача зазначає, що матеріали справи не містять належних підтверджень, що вказане товариство є управителем житлових будинків та споруд у Дарницькому районі міста Києва. Окрім того, позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УП «Дім 9000» укладено договорів про компенсацію вартості послуг, договір про надання послуг та договір про постачання теплової енергії. Стороною відповідача досліджено договір № ГрейтДН5Єкв22/О про компенсацію вартості послуг, договір про надання послуг № ГрейтДН15Єкв22 та договір про постачання теплової енергії ГрейтДН15Єкв22. Зі змісту досліджених документів вбачається, що в графі "сторона-2" ОСОБА_1 , міститься підпис особи з приміткою «за дорученням» без прізвища, імені та по батькові, також до позову не долучена довіреність, яка б наділяла незазначену особу повноваженнями щодо представництва перед ТОВ "Управляюча компанія "Дім 9000" для укладення відповідних договорів. Оскільки представлені документи підписані невстановленою особою та без підтвердження належних повноважень особи, яка має право вчиняти відповідні правочини від імені ОСОБА_1 , правомірно визнати їх - недопустимими доказами. Як вбачається із змісту додатків позовної заяви, позивачем не долучено до матеріалів справи відповідних нормативно-правових документів які встановлюють ціни (тарифи) уповноваженим законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону, що свідчить про неправомірне нарахування суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, оскільки вони відрізняються. Окрім того, представник відповідача зазначив, що постановою КМУ № 206 від 05 березня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Відповідно до Указу № 64/2022 Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, на території України запроваджено воєнний стан, який неодноразово було продовжено та який діє і на час розгляду справи судом. Враховуючи вищевикладене нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, здійснені за період з 24 лютого 2022 року по даний час - не підлягають стягненню відповідно до Постанови КМУ №206 від 05 березня 2022 року.
09 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, до якого були долучені копії: витягу з ДРРП, договору на утримання та технічне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж від 29 травня 2023 роу, акту приймання -передачі житлового будинку для утримання та експлуатації обслуговування, наказу від 31 травня 2023 року, наказу від 31 травня 2024 року, наказу від 4 березня 2024 року.
10 квітня 2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява про виключення документа з числа доказів, а саме - стороною відповідача досліджено договір № ГрейтДН5Єкв22/О про компенсацію вартості послуг, договір про надання послуг № ГрейтДН15Єкв22 та договір про постачання теплової енергії ГрейтДН15Єкв22. Зі змісту досліджених документів вбачається, що за підписом ОСОБА_1 , міститься підпис особи з приміткою «за дорученням» без прізвища, імені та по батькові, також до позову не долучена довіреність, яка б наділяла незазначену особу повноваженнями щодо представництва перед ТОВ "Управляюча компанія "Дім 9000" для укладення відповідних договорів. Оскільки представлені документи підписані невстановленою особою та без підтвердження належних повноважень особи, яка має право вчиняти відповідні правочини від імені ОСОБА_1 , представником відповідача було подано клопотання про визнання їх недопустимими доказами. Окрім того, представник відповідача просив суд виключити з числа доказів документи, які були подані позивачем разом із запереченнями на клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, оскільки вони подані не в строки передбачені ЦПК України.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, врахувавши письмові заяви по суті, подані представником відповідача, суд дійшов наступного висновку.
ТОВ «УК «Дім 9000» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 , про що свідчать копія статуту ТОВ «УК «Дім 9000», копія договору від 29 травня 2023 року № 29/05/23 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговуваня житлових будинків та інженерних споруд, копія акту приймання-передачі житлового будинку на утримання та експлуатаційне обслуговуваня від 29 травня 2023 року, копія наказу № 3/2 від 31 травня 2023 року «Про розширення виробничої дільниці «Грейт» та затвердження цінових пропозицій».
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 вищезазначеного будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів покладається обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Загальна площа квартири АДРЕСА_4 , за якою виникла заборгованість, становить 70 кв.м., що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що відповідач у період з 01 травня 2024 року по 01 грудня 2024 року неналежним чином здійснювала оплату вартості отриманих житлово-комунальних послуг, у зв'язку із чим станом на грудень 2024 року у відповідачки виник борг, який становить 13 214,29 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість у розмірі 13 214, 29 грн складається із: 9040,02 грн - заборгованість по квартплаті, 1707,10 грн - заборгованість з послуг охорони, 2450,00 грн - інші послуги.
Відповідно до договору про надання послуг № Грейт ДН15Єкв22 від 29 травня 2024 року, предметом договору є надання стророно1 (ТОВ «УК Дім 9000») стороні-2 ( ОСОБА_1 ) послуг з утримання, перелік яких визначено додатками №1 та №2 до даного договору.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору загальна вартість послуг наданих ТОВ «УК «Дім 9000» у розрахунку грн/м2 складає 19,30 грн/м2.
Відповідно до копії наказу № 5 від 31 травня 2025 року, з червня 2024 року діє новий тариф - 20,59 грн.
Відповідно до додатку № 2 до вказаного договору сторони домовилися щодо надання визначених у додатку послуг, вартість яких складає 350,00 грн щомісячно.
Згідно договору № Грейт ДН15Єкв22/О від 29 травня 2024 року, стороні-2 ( ОСОБА_1 надаватимуться послуги з контрольно-пропускної роботи прибудинкової території або охорони, вартість яких складає 280,00 грн щомісячно.
Суд відхиляє твердження представника відповідача стосовно того, що договори, укладені між позивачем та відповідачем були підписані не ОСОБА_1 , а іншою особою, а відтак вона не зобов'язана сплачувати кошти за отримані послуги, оскільки саме відповідач у справі є власником нерухомого майна, за яким виникла заборгованість, будь-яких доказів, оформлених у відповідності до нормативних актів України, того, що послуги позивачем, як обслуговуючою компанією не надавались чи надавались не у повному обсязі, представником відповідача суду надано не було.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Обов'язок сплатити за надані й спожиті комунальні послуги випливає також з частини першої статті 11 ЦК про те, що цивільні права та обов'язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.
Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року по справі № 463/6799/18.
Заборгованість відповідача перед позивачем доведена суду належними та допустимими доказами, а тому вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 13 214, 29 грн підлягає задоволенню.
Відповідач чи її представник не надали суду доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості, наведений позивачем розрахунок заборгованості не спростували.
Крім того, позивач, просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 232,87 грн та інфляційні втрати в розмірі 1176,30 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо того, що не підлягають стягненню із відповідача 3% річних від суми боргу та його інфляційна складова в силу положень постанови Кабінету міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, зважаючи на наступне.
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги, у випадку прострочення сплати коштів, було поновлено на підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, тобто такі нарахування проводяться з 31 грудня 2023 року.
Враховуючи, що 3% річних від суми боргу та його інфляційна складова нарахована у період з травня по грудень 2024 року, вони підлягають стягненню.
Судом перевірено розрахунок здійснений позивачем, та встановлено його арифметичну невірність, а отже те, що він підлягає коригуванню, відтак, за підрахунком суду до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в розмірі 144,03 грн та інфляційні втрати в розмірі 702,79 грн.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для задоволення клопотань представника відповідача про визнання поданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, недопустими, неналежними та недостовірними, враховуючи встановлені судом обставини та досліджені при цьому докази, а також підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме - стягненню заборгованості яка виникла у період з 01 травня 2024 року по 01 грудня 2024 року у розмірі 13 214,29 грн, інфляційної складової у розмірі 702, 79 грн та 3% річних від суми боргу у розмірі 144,03 грн, що загалом складає 14061,11 грн.
Разом з тим позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги № 3 від 01 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «УК «Дім 9000» та АО «Лігал Кейс», адвокатське об'єднання зобов'язується надати правову допомогу клієнту в цивільних, господарських та/або кримінальних справах, стороною яких є клієнт, а клієнт зобов'язується здійснити оплату за надані послуги відповідно до умов зазначених у договорі.
Розділом 4 договору передбачений порядок послуг адвоката, зокрема, передбачено, що за результатами здійснення оплати послуг адвоката, складається акт здачі-приймання послуг з надання професійної правничої допомоги, що підписується представниками кожної із сторін.
Згідно із актом надання послуг №204 від 20 грудня 2024 року, адвокатським об'єднанням були виконані наступні роботи у справі за позовом до ОСОБА_1 : вивчення судової практики у справах про відшкодування вартості за надані житлово-комунальні послуги - 2000 грн, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за позовом до ОСОБА_1 - 4000 грн, подача позовної заяви за позовом до ОСОБА_1 в канцелярію Дарницького районного суду м. Києва - 1000 грн, загальна сума виконаних робіт становить 7000,00 грн.
Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, зокрема від імені ТОВ «УК «Дім9000» не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково, суд визначає вартість наданих послуг у розмірі 4000,00 грн.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2911,56 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 322, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Дім 9000" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Дім 9000" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 14061,11 грн, з яких 13 214, 29 грн - основний борг, 144,03 грн 3% річних та 702,79 грн інфляційні втрати, суму сплаченого судового збору у розмірі 2911, 56 грн та витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000», ЄДРПОУ 44162623, м. Київ, вул. Нижній Вал, 17/8, оф.6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя К.В. Шаповалова