Справа № 752/12699/25
Провадження №: 2-о/752/332/25
Іменем України
18.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.
при секретарі Замай А. О.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - авдоката Опришко Едіти Василівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва за правилами окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Опришко Едіта Василівна, про встановлення факту перебування на утриманні батька ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування на утриманні батька ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є єдиною дитиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , 1971 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08 вересня 1994 року.
Незважаючи на те, що батьки заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розлучились 29 серпня 2008 року, батько все одно продовжував матеріально утримувати доньку.
У період з вересня 2020 року по грудень 2021 року заявник навчалась на заочній формі у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (після реорганізації - Національна академія державного управління при Президентові України) на платній основі.
З січня по вересень 2021 року заявник винаймала квартиру в АДРЕСА_1 , про що значиться у договорі про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Щомісячна оплата за оренду житлового приміщення складала 7500 грн.
У ОСОБА_1 в указаний період не було власних доходів, а єдиним джерелом її існування була матеріальна допомога батька ОСОБА_2 . Він постійно здійснював грошові перекази для забезпечення соціально-побутових потреб заявника, оренду квартири та оплати її навчання.
В період проходження служби з 2014 року по день загибелі, ОСОБА_2 продовжував допомагати своїй доньці (передавав готівкові кошти через свого побратима - військовослужбовця 54 бригади ОСОБА_4 ).
Батько заявника - ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. ІНФОРМАЦІЯ_2 він загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новояковлівка Бахмутського району Донецької області внаслідок вогнепального кульового поранення, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
09 червня 2023 року ОСОБА_1 отримала сповіщення про загибель батька. Після загибелі батька вона брала участь у його впізнанні та ритуальному похованні. Організацією перевезенням тіла батька заявника - військовослужбовця ОСОБА_2 , 1971 року народження, займалось ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому була передана його особова справа, оскільки вона зареєстрована та проживає у Голосіївському районі в м. Києва.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Міністерства оборони із заявою про призначення та нарахування одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька (військовослужбовця) ОСОБА_2 . Однак їй було роз'яснено, що для цих виплат необхідно підтвердження факту утримання.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просила встановити факт перебування її на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання по день його смерті.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку окремого провадження, призначено справу до розгляду на 12 червня 2025 року о 10 год. 00 хв.
Розгляд справи було відкладена на 18 червня 2025 року на 11 год. 00 хв.
У судове засідання з'явилась заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Опришко Е. В., які у судовому засіданні підтримали заяву про встановлення факту перебування заявника на утриманні батька, з підстав наведених у ній, та просили її задовільнити.
Заявник ОСОБА_1 додатково пояснила, що вона є єдиною дитиною батька, який загинув під час виконання бойового завдання і весь час перебувала на його утриманні. Її мама має онкологічне захворювання, постійно проходить хіміотерапію, на що потрібно значні кошти. У період її навчання вона орендувала квартиру і повністю перебувала на утриманні свого батька, який з 2014 року є військовослужбовцем і постійно надавати їй матеріальну допомогу.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка суду про доставку електронного документу.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наведеної явки сторін.
Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиною дитиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , 1971 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08 вересня 1994 року.
22 січня 2023 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 92.
У період з вересня 2020 року по грудень 2021 року ОСОБА_6 навчалась на заочній формі у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (після реорганізації - Національна академія державного управління при Президентові України) на платній основі.
Заявник зазначала, що з січня по вересень 2021 року вона винаймала квартиру в АДРЕСА_1 , адреса якої була нею зазначена у договорі № 442/1-ІПУ від 01 липня 2021 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Щомісячна оплата за оренду житлового приміщення складала 7500 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув батько заявника - ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новояковлівка Бахмутського району Донецької області внаслідок вогнепального кульового поранення, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Міністерства оборони із заявою про призначення та нарахування одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька (військовослужбовця) ОСОБА_2 .
Однак, листом від 30 квітня 2025 року № 16/5902/с її документи були повернуті на доопрацювання у зв'язку із відсутністю доказів перебування заявника на утримання загиблого батька ОСОБА_2 .
З огляду на зазначену відмову, а також в зв'язку з необхідністю реалізувати свої права на отримання одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька-військовослужбовця, заявник вимушена звернутись до суду із даною заявою, в якій просить встановити факт перебування її на утриманні померлого батька.
Пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Ця категорія справ, відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд визначив, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні батька до загибелі останнього є необхідним заявнику для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168), і саме у зв'язку з тим, що заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження.
У пункті 2 постанови № 168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-12 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 мільйонів гривень.
Порядок виплати та перелік документів необхідних для призначення виплати одноразової грошової допомоги визначений «Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 714).
Відповідно до положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі за текстом - Закон № 2262-XII) визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно статті 31 Закону Закон № 2262-XII члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Згідно сформованої судової практики повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Заявник у поданій заяві та у судовому засіданні стверджувала, що вона постійно перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_2 , незважаючи на те, що її батьки 29 серпня 2008 року розлучилися. Вона була єдина донька померлого батька, який матеріально утримував її. Батько заявника постійно здійснював грошові перекази для забезпечення соціально-побутових потреб заявника, оренду квартири та оплати її навчання.
Так, із долученої до матеріалів заяви виписки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про рух коштів вбачається, що ОСОБА_2 регулярно здійснював грошові перекази на ім'я ОСОБА_1 .
Отримання надходження грошових коштів на картковий рахунок заявника від інших осіб та отримання нею інших доходів у наданій виписці про рух коштів не встановлено.
Також із наданої переписки у соціальній мережі «Viber» вбачається, що ОСОБА_1 підтримувала відносини з батьком, який постійно надавав їй матеріальну допомогу.
Також, у судовому засіданні було надано протокол опитування у порядку, передбаченому пунктом 7 частиною першою статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», від 12 червня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який повідомив, що ОСОБА_2 був його побратимом з грудня 2016 року по момент його загибелі. Він постійно розповідав про свою сім'ю. Достовірно стверджує, що єдиною донькою загиблого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7. Донька ОСОБА_1 навчалася, орендувала квартиру в м. Києві і він перераховував постійно їй кошти для оплати оренди житла й навчання та для витрат на продукти харчування й придбання одягу. Навіть, коли вона вийшла заміж за 4 місяця до його загибелі, то ОСОБА_2 продовжував ще активніше фінансово допомагати доньці, оскільки добавились витрати й для придбання ліків для онкохворої колишньої дружини ОСОБА_3 . Часто кошти передавав своїй доньці готівкою через мене. Також ОСОБА_2 повідомив йому, що втратив зв'язок зі своєю матір'ю, рідним братом та племінниками, які проживають на території рф та стали його ворогами. Підтверджує, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого батька до дня його загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд вважає, що наявні у справі докази беззаперечно підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її батька, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, по день його смерті.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що встановлення факту перебування заявника на утриманні батька, який загинув під час виконання бойового завдання, має для заявника юридичне значення і потрібне для виплати одноразової грошової допомоги та обґрунтування заявлених вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, а відтак наявні підстави для встановлення факту перебування заявника на утриманні померлого батька.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 294, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Опришко Едіта Василівна, про встановлення факту перебування на утриманні батька ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання по день його смерті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про учасників справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2025 року
Суддя І. А. Кирильчук