Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/985/2025 Справа № 641/4379/25
19 червня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150000706 від 15.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
До Слобідського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за №12025221150000706 від 15.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 14.06.2025 року до ЧЧ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від оператора 102 про те, що за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 55/1 шляхом вільного доступу було здійснено крадіжку труб, які належить КП «ХТМ», чим було завдано матеріальної шкоди.
В ході огляду місця події 14.06.2025 року, у період часу з 10-30 год. до 11-00 год., на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку, що розташований за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, буд. 5А, у ході якого у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено одну металеву трубу діаметром 13 см. та довжиною 360 см.. Вищезазначене майно було вилучено, опечатано та засвідчено підписами усіх учасників слідчої дії.
Враховуючи те, що тимчасово вилучене майно може зберігати сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяви про розгляд клопотання без його участі.
Представник власника майна КП «ХТМ» у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце слухання справи, будь-яких заяв до суду не подав.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи, дійшов висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів в провадженні СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за №12025221150000706 від 15.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 14.06.2025 року за результатами проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено майно: одну металеву трубу діаметром 13 см. та довжиною 360 см.. Вищезазначене майно було вилучено, опечатано та засвідчено підписами усіх учасників слідчої дії.
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 16.06.2025 року вилучені під час огляду місця події предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони відчуження з передачею майна на зберігання представнику власнику КП «ХТМ» ОСОБА_5 з попередженням останнього про відповідальність за збереження цілісності вказаного майна.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 395 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150000706 від 15.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження на тимчасово вилучене майно: одну металеву трубу діаметром 13 см. та довжиною 360 см., яку було виявлено та вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході огляду місця події 14.06.2025 року на відкритій ділянці місцевості поблизу будинку, що розташований за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, буд. 5А.
Передати одну металеву трубу діаметром 13 см. та довжиною 360 см. на відповідальне зберігання представнику Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Попередити ОСОБА_5 про відповідальність за збереження цілісності вказаного майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1