Справа № 953/5596/25
н/п 1-кс/953/4511/25
"19" червня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у рамках кримінального провадження №12025221130000957 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України,
10.06.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у рамках кримінального провадження №12025221130000957 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України, в якій просить скасувати постанову від 05.06.2025 та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання від 04.06.2025.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що 03.06.2025 ним було отримано повідомлення від ХРУП № 1 про початок кримінального провадження № 12025221130000957 від 02.06.2025 р за його заявою про вчинення подвійного шахрайства від 21.11.2024 р.
04.06.2025 він подав клопотання на ім'я слідчого ОСОБА_4 про здійснення дистанційного досудового розслідування, в задоволенні якого було відмовлено постановою від 05.06.2025. Звертає увагу суду на те, що у клопотанні викладені фактичні відомості, які є підставою для здійснення дистанційного досудового розслідування. Крім того, самим слідчим у винесеній постанові було визнано, що в кримінальному провадженні відсутні мої показання, а за власною ініціативою здійснення дистанційного досудового розслідування ним не призначено. Незважаючи на це, у задоволенні клопотання було відмовлено з міркувань, не передбачених кримінально-процесуальним законодавством. КПК України не містить таких умов задоволення клопотання про здійснення дистанційного досудового розслідування, як "належність до однієї зі сторін кримінального провадження" або "вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого", адже вищезгадана ст. 232 цього Кодексу дає право звертатися з таким клопотанням будь-якому учаснику кримінального провадження, в тому числі і заявнику. Фактичні ж обставини, які дають підставу для здійснення дистанційного досудового розслідування і його допиту в режимі відеоконференції, в оскаржуваній постанові слідчим не заперечуються, не спростовуються і взагалі залишені без уваги. Положення ч. 1 ст. 232 КПК України в ній також не згадуються. Викладене дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_4 порушено ст. 220 КПК України, згідно з якою постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання має бути вмотивованою. Зауважує, що в цьому кримінальному провадженні постанова про відмову у визнанні його потерпілим не виносилася.
З огляду на вищевикладене просив скасувати постанову від 05.06.2025 та зобов'язати слідчого повторно розглянути клопотання від 04.06.2025.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином. 10.06.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд скарги без його участі
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до ст.303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, згідно п.7 ч.1 ст.303 КПК України слідчому судді підлягає оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Слідчим суддею встановлено, що ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221130000957 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
04.06.2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 з клопотанням про здійснення дистанційного досудового розслідування та його допит дистанційно в режимі відеоконференції. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 зацікавлений взяти участь у слідчих діях, однак знаходиться в іншому кінці Європи і не має можливості їздити до Харкова через весь континент протягом терміну співпраці з міжнародною організацією, яка базується в м. Амстердамі.
Постановою слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання, з посиланням на ті обставини, що в ході досудового розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню на даний час ОСОБА_3 не відноситься до жодної із сторін кримінального провадження та потерпілого (оскільки права та обов'язки потерпілого виникають із моменту вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки та винесення відповідної постанови про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого) та на даний час встановити об'єктивні обставини кримінального правопорушення для його подальшого та неупередженого розслідування не виявляється можливим у зв'язку із відсутністю показів та підтверджуючої документації зі сторони ОСОБА_3 . Щодо допиту ОСОБА_3 у якості потерпілого із використанням засобів відеозв'язку та відеофіксації не можливий, оскільки рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із статтею 225 цього Кодексу - слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках: 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Згідно з ч. 2 ст. 232 КПК України рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із статтею 225 цього Кодексу - слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує. Згідно до ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які обумовлюють її відмову, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Статтею 8 КПК України гарантовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Перевіривши постанову слідчого від 05.06.2025 року слідча суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки вона містить розбіжності в частині обґрунтування прийняття такого рішення. Так, слідчим зазначається про те, що ОСОБА_3 не має статусу потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, в той же час зазначає, що у зв'язку з відсутністю показів та підтверджуючих матеріалів зі сторони ОСОБА_3 встановити об'єктивні обставини кримінального правопорушення та провести неупереджене розслідування не виявляється можливим. Іншого обґрунтування відмови у задоволенні клопотання слідчим не наведено.
Положеннями ч. 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а постанова слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025221130000957 від 02.06.2025, підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 про відмову у задоволенні клопотання у рамках кримінального провадження №12025221130000957 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 05.06.2025 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12025221130000957 від 02.06.2025 про здійснення дистанційного досудового розслідування - скасувати.
Зобов'язати уповноваженого слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 04.06.2025.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1