Справа № 639/2496/25
Провадження № 3/639/968/25
20 червня 2025 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою без громадянства, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
03 квітня 2025 року о 08 годині 30 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Лекторська, 3-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110377-40», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортними засобами. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у призначене судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення не оспорює.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 910030 від 03.04.2025, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою поліцейського роти 3 батальйону 1 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Короткого Є. В. серії ЕНА №3665185 від 15.12.2024, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 400 грн.;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області капрала поліції Панченко О. від 03.04.2025;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 03.04.2025, на якому о 08:30:32 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу «ЗАЗ 110377-40», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції від 03.04.2025, з якого встановлено, що водій ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем та визнав, що він не має права керування таким транспортним засобом;
- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бикової К., якою підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ не отримував посвідчення водія.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами п. 2.1 а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бикової К. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ не отримував посвідчення водія.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 21.11.2024 у справі №752/17171/24 (провадження №33/824/4871/2024); у постанові Миколаївського апеляційного суду від 27.01.2025 у справі №482/137/24 (провадження №33/812/48/25); у постанові Запорізького апеляційного суду від 31.01.2025 у справі №314/4159/24 (провадження №33/807/279/25); у постанові Вінницького апеляційного суду від 18.02.2025 у справі №133/3229/24 (провадження №33/801/149/2025); у постанові Полтавського апеляційного суду від 25.02.2025 у справі №546/636/24 (провадження №33/814/210/25); у постанові Вінницького апеляційного суду від 25.03.2025 у справі №127/31810/24 (провадження №33/801/215/2025).
Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бикової К. підтверджується, що власником транспортного засобу «ЗАЗ 110377-40», номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ЗАЗ 110377-40», номерний знак НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене, суддя накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило