Справа №639/1194/14-ц
Провадження №6/639/79/25
19 червня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору,-
До Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява від представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
В обгрунтування заяви зазначено, що в 31 березня 2015 року Жовтневим районним судом м.Харкова було ухвалено рішення у справі № 639/1194/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по Кредитному договору № ML-702/1118/2008 від 26.08.2008 року в розмірі 1 720 677, 90 грн. На виконання рішення суду було видано виконавчі листи. Рішення суду на сьогоднішній день не виконано. Виконавче провадження має статус примусового виконання. 21.06.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу. Згідно даного договору 21.06.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-702/1118/2008 від 26.08.2008. Відповідно до Договору відступлення прав вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 . Заявник (Новий кредитор) позбавлений можливості звернутися до органів виконавчої служби з заявою про хід виконання виконавчих проваджень та в подальшому у разі відсутності виконавчих листів на виконанні до суду про видачу їх дублікатів.
Враховуючи вищевикладене, представник заявника і вимушена була звернутись до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 11 червня 2025 року прийнято заяву заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору в провадження судді Труханович В.В. Призначено до розгляду в судове засідання.
Представник заявника, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримав.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про день і час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Неявка учасників справи, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку. Судом було встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 березня 2015 року позовні вимоги
Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML 702/1118/2008 від 26.08.2008 року у розмірі 1 720 677,90 грн. (один мільйон сімсот двадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень дев'яносто копійок), з яких: тіло кредиту 27 659,08 доларів США, що еквівалентно 775 727,44 грн.; заборгованість з процентів за користування кредитом в розмірі 6 033,76 доларів США, що еквівалентно 169 223,02 грн.; пеня в розмірі 775 727,44 грн.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у сумі 3 654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) (а.с. 4-7).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 травня 2015 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 березня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору визнано неподаною та повернуто (а.с. 11-12).
Рішення суду від 31.03.2015 набрало законної сили 27.05.2015.
28.09.2015 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» отримав виконавчий лист (а.с. 13).
21.06.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу (а.с. 29-31).
Як зазначає представник заявника, згідно даного договору 21.06.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-702/1118/2008 від 26.08.2008. Відповідно до Договору відступлення прав вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав кредитора до ОСОБА_1
09 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником. До цієї заяви долучені: копія Договору факторингу від 21.06.2024, акт приймання передачі до договору, реєстр боржників, платіжну інструкцію та довідку з АСВП № 39629807 дата відкриття провадження 16.08.2013 (а.с.28, 29-31,32,34,41).
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст. 517 ЦК України). В порядку визначеному ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідно до ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив. Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст.442 ЦПК України). Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (ч.ч.1,2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року).
Положеннями ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) було визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 1 ч.2 цієї норми законодавства строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом,
іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року регулює загальні строки виконавчого провадження та визначає, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стаття 12 цього Закону - строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Частиною 1 цієї статті визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Положеннями частини 4 цієї статті визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. (ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року).
Велика Палата Верховного суду у постанові 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 вказала на наступне.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. (п.62)
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. (п.68)
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав. (п.69)
Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від зазначеного правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, але, враховуючи кількісну складову різного тлумачення процесуального правонаступництва та заміни сторони виконавчого провадження, але вважала за необхідне уточнити його зміст з урахуванням такого. (п.70)
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. (п.74)
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. (п.75)
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. (п.80)
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. (п.81)
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. (п.92)
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому
провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. (п.93)
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. (п.94)
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. (п.95)
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. (п.96)
З наведених обставин справи вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 березня 2015 року задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та стягнута сума заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Матеріали справи місять дані про отримання позивачем виконавчого листа.
Натомість позивачем надано інформацію щодо відкритого виконавчого провадження від 16.08.2013 стосовно ОСОБА_1 , тоді як рішення суду було винесено лише у 2015 році.
Разом з тим, у базі даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень наявне виконавче провадження № 49390548, сторонами в якому були ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». На теперішній час дане виконавче провадження - завершено. Будь-якої іншої інформації про хід виконавчого провадження № 49390548 матеріали заяви не містять.
Новим кредитор ТОВ «Діджи Фінанс» при зверненні до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником не вказано і не надано доказів щодо наявності відкритого виконавчого провадження, також не було поставлено питання про відновлення виконавчого провадження, у разі його завершення, про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі його пропуску.
За таких обставин у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76, 77, 78, 81, 433,442, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зацікавлені особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №639/1194/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 19.06.2025
Суддя В.В. Труханович