Справа № 536/1309/25
Провадження № 2-а/536/17/25
19 червня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за участю представника позивача - адвоката Губиної А.Ю.,
представника відповідача - Коломієць О.Ю.,
Встановив:
Представник позивача - адвокат Губина А.Ю. звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 4775463 від 20.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у відповідності до постанови серії ЕНА № 4775463 від 20.05.2025, винесеною інспектором 2 взводу 2 роти УПП Батальйон Патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Дворник Марією Олександрівною, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначена постанова мотивована тим, що 20.05.25 о 14:14 в м. Кременчук, по вул. Вадима Пугачова, 4А, водій керуючи ТЗ на перехресті вул. Вадима Пугачова - просп.Свободи, при зеленому сигналі основного світлофора повертаючи ліворуч не надав дорогу ТЗ, які рухались прямо в зустрічному напрямку, чим порушив п.16.6 ПДР, ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає, що вищезазначена постанова підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 20.05.25 близько 14:00 год, позивач керуючи авто по вул. Вадима Пугачова у м. Кременчук, не порушуючи ПДР, повернув наліво на міст (в сторону «Пивзаводу»), авто які могли здійснити рух прямо у зустрічному напрямку, знаходились на значній відстані від його авто, тому він здійснив рух наліво, не перешкоджаючи жодному транспортному засобу, в подальшому був зупинений поліцією, та було повідомлено про порушення ПДР. При спілкуванні з поліцією, позивач заперечував факт порушення ПДР, оскільки у ПДР є визначення, дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість, тобто порушення п.16.6 ПДР матиме місце, лише якщо поворот ліворуч, може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість, сам по собі поворот ліворуч, за наявності авто, які рухаються прямо у зустрічному напрямку, не може бути порушенням п.16.6 ПДР, та слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Також, звертає увагу, що оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 283 КУпАП. У супереч вимогам ст.283 КУпАП оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). З п. 7 оскаржуваної постанови, вбачається, що в даному конкретному випадку, до постанови не було додано жодного доказу на підтвердження винуватості позивача.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
10 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - Департаменту патрульної поліції, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю, та вказує, що 20.05.2025 інспектором роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дворник Марією Олександрівною ухвалено постанову серії ЕНА № 4775463 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 14 год. 14 хв., в м. Кременчуці по вул. Вадима Пугачова, 4а, керуючи транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 при зеленому сигналі основного світлофора, повертаючи ліворуч, не надав дорогу ТЗ, які рухались прямо в зустрічному напрямку, чим порушив п.п. 16.6 ПДР України. Б/к 476963. В адміністративному позові позивач не заперечує, що в місці, дату та час, вказані в оскаржуваній постанові, він керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , здійснював маневр повороту ліворуч на регульованому перехресті та був зупинений працівниками поліції, які повідомили про порушення ним ПДР України. Водночас, пояснення позивача в позовній заяві щодо дотримання ним Правил дорожнього руху, а також, що авто, які рухались у зустрічному напрямку, знаходились «на значній відстані» від його автомобіля не відповідають дійсним обставинам, спростовуються відеозаписом здійсненим за допомогою відеореєстратора, встановленого в службовому автомобілі. За допомогою відеореєстратора, встановленого в службовому автомобілі зафіксовано, як під час патрулювання 20.05.2025 року у м. Кременчуці працівниками поліції було виявлено транспортний засіб RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача, який на регульованому перехресті, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, не надав дорогу ТЗ, який рухався в зустрічному напрямку прямо (файл 20.05.2025 122 Пивовар, час 14:10:38). При цьому, з вказаного відеозапису чітко вбачається, що позивач здійснив поворот ліворуч безпосередньо перед транспортним засобом, який вже закінчував проїзд перехрестя. Відео записано на dvd-диск та додане до відзиву на адміністративний позов як доказ по справі. На місці зупинки транспортного засобу, в порядку ст. 279 КУпАП, інспектор представилась, водія було повідомлено про причину зупинки, а саме порушення п.п. 16.6 ПДР України, ознайомлено з відеозаписом вчиненого правопорушення. Під час з'ясування фактичних обставин справи усні пояснення та доводи позивача не спростовували факту порушення ним Правил дорожнього руху. Водієві поліцейським було повідомлено про розгляд справи, роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою. Письмових пояснень та будь-яких доказів, в порядку ст. 268 КУпАП, на підтвердження дотримання Правил дорожнього руху позивач на місці розгляду справи не надав, клопотань не заявляв. Таким чином, інспектором поліції було прийнято до уваги порушення водієм ПДР України, враховано пояснення водія, покази технічного засобу, які відповідно до ст. 251 КУпАП є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, з'ясовано всі фактичні обставини справи та прийнято правомірне рішення про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Наголошують, що ст. 283 КУпАП не містить вимог, який саме пункт постанови має містити відомості про технічний засіб.
Також, представник відповідача подав до суду клопотання та просить суд відмовити в задоволенні вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу. Вказує, що до позовної заяви не додано розрахунку погодинної вартості правової допомоги представником позивача, а також зазначає, що такі послуги як співбесіди, надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами, розробка проекту позовної заяви, підготовка документів до позовної заяви є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання адміністративного позову, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів та дії технічного характеру щодо виготовлення копії документів та їх засвідчення, з огляду на що, на думку представника відповідача, окреме їх виділення є необґрунтованим. Вважає, що розмір вказаних позивачем послуг з огляду на незначну складність даної справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, є явно завищеним.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Губина А.Ю. підтримала заявлені позовні вимоги, обгрунтувавши їх доводами, викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Коломієць О.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримала доводи викладені у відзиві на позов.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4775463 від 20.05.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 20 травня 2025 року, близько 14 год. 14 хв., в м. Кременчуці по вул. Вадима Пугачова, 4а, керуючи транспортним засобом RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 при зеленому сигналі основного світлофора, повертаючи ліворуч, не надав дорогу ТЗ, які рухались прямо в зустрічному напрямку, чим порушив п.п. 16.6 ПДР України. Б/к 476963.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
В свою чергу, пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.п. 16.6. Правил дорожнього руху, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З матеріалів справи судом встановлено, що передумовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є встановлення факту ненадання дороги транспортним засобам, які рухаються прямо в зустрічному напрямку, транспортним засобом, яким керував позивач, під час здійснення повороту ліворуч.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Так, представником відповідача на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення було залучено до матеріалів справи відеозаписи самого факту скоєння адміністративного правопорушення з патрульного автомобіля та процесу розгляду інспектором патрульної поліції адміністративної справи.
Суд, дослідивши зазначені відеозаписи, встановив, що дійсно автомобіль RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував позивач, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу транспортним засобам, що рухались в зустрічному напрямку прямо.
При цьому, переглядом відеозапису не встановлено перешкод для виконання позивачем Правил дорожнього руху. На переконання суду, у даній дорожній обстановці позивач повинен був вжити заходи, а саме надати дорогу транспортним засобам, що рухались в зустрічному напрямку прямо, відповідно до вимог п.16.6 ПДР України.
Суд відхиляє доводи представника позивача, що при виконанні повороту ліворуч транспортним засобом, яким керував позивач перед транспортними засобами, які розпочали рух прямо у зустрічному напрямку, не призвело до аварійної ситуації, оскільки це не свідчить про відсутність для них перешкоди у русі, та зазначене також не звільняє позивача від обов'язку дотримання вимог п.16.6 ПДР України.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ст.122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
З матеріалів справи встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення інспектором патрульної поліції, як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП. ОСОБА_1 було повідомлено підстави зупинки транспортного засобу та повідомлено про порушення п. 16.6 ПДР, ознайомлено з відеозаписом порушення, заслухано пояснення ОСОБА_1 , який, не заперечуючи фактичних обставин, вважав, що він не допускав порушення ПДР, оскільки не заважав проїзду інших транспортних засобів та аварійної обстановки ним створено не було. Також, ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейським було роз'яснено його процесуальні права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, право надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, заяв, клопотань ОСОБА_1 заявлено не було, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.
Так, з метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР України, у відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний факт правопорушення зафіксовано на відеорегістраторі, встановленому в службовому автомобілі патрульної поліції, а також службову бодікамеру 476963, про що вказано в постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4775463 від 20.05.2025.
Надані відповідачем відеозаписи на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора.
Як встановлено під час розгляду справи надані відповідачем відеоматеріли містять кваліфікований електронний підпис представника відповідача.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи вищенаведені положення Закону, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що знайшло своє підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог п.16.6 ПДР України, у зв'язку з чим, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Положеннями ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 4775463 від 20.05.2025 винесена з дотриманням вимог ст.ст.278, 280, 283 КУпАП та процесуального порядку, передбаченого розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року.
Отже, відповідач згідно з вимогами ст.77 КАС України, довів належними доказами правомірність прийнятого ним рішення, тому, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що інспектор під час прийняття оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд,-
Ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
СуддяА. С. Река