Справа №: 148/202/25
Провадження № 1-кп/148/73/25
17 червня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення судової психолого-психіатричної експертизи по кримінальному провадженню № 12024020000000445 від 29.05.2024 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за № 12024020000000445 від 29.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2КК України.
У судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 , захисником обвинуваченої ОСОБА_4 заявлено клопотання, про призначення у судовому засіданні судової психолого-психіатричної експертизи. Мотивуючи клопотання тим, що в під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Так в період з 28 лютого 2025 року по 11 березня 2025 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім. акад. ОСОБА_8 з діагнозом : Хронічна ішемія мозку 11-111 ст. з множинними лакунарними інфарктними в півкулях головного мозку, стійкий цефалгічний та вестибуло-атактичний синдром, симптоматична епілепсія.
В період з 15 травня 2025 року по 23 травня 2025 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні Вінницького національного медичного університету ім. ОСОБА_9 де 20.05.2025 року Психологом було встановлено діагноз: Легкі когнітивні розлади, легкий екзогенно-органічний регістр синдром, а 21.05.2025 року Психіатром було встановлено діагноз: Легкий когнітивний розлад.
Вказані діагнози які встановлені у ОСОБА_4 відносяться до невролого-психіатричних розладів та є підставою для визначення осудності ОСОБА_4 на даний час та її поведінки під час скоєння кримінального правопорушення 29.05.2024 року. Просить клопотання задовільнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо заявленого клопотання та просила відмовити у його задоволенні, у зв'язку з безпідставністю, оскільки по справі проведено дві судові експертизи, з яких комісійна судово-медична та судово-психіатрична експертизи в яких встановлені діагнози обвинуваченої та висновки даних експертиз можуть бути використані при прийнятті рішення у кримінальному провадженні.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні клопотання, оскільки обвинувачена навмисно перед кожним засіданням звертається в медичний заклад, щоб затягти розгляд справи, оскільки раніше надавали фото обвинуваченої, яка після ушкодження ноги з м. Вінниця приїхала у м. Тульчин та з великою сумкою пересувалася по місту Тульчині, а в засіданні стверджує, що за станом здоров'я не може прибути до суду.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст.332 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатом висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Згідно п.6 ст.102 КПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Суд підкреслює, що статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто належить до дискреційних повноважень суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України підставою для проведення експертизи є визначення психічного стану підозрюваного (обвинуваченого) за наявності відомостей, які викликають сумніви щодо його осудності, обмеженої осудності.
Як встановлено у судовому засіданні, в зазначеному кримінальному провадженні, на підставі постанови органу досудового розслідування було проведено дві експертизи:
- комісійна судово-медична експертиза ОСОБА_4 , за результатами якої надано висновок експертів № 96-К від 21.10.2024 року, згідно якого:
На підставі вивчення наданих медичних документів на ім'я ОСОБА_4 , судово-медична експертна комісія приходить до таких підсумків:
Зазначений в "Консультативному висновку спеціаліста" лікаря-невролога (КНП "ВОКПЛ ім. акад. О.І.Ющенка ВОР") від 10.06.2024 р. на ім'я ОСОБА_4 діагноз "Інші уточнення ураження головного мозку при хворобах, класифікованих в інших рубриках. Хронічна ішемія мозку 1 ст., синкопальний стан (29.05.2024) вперше в житті, астено-невротичний синдром." частково підтверджений даними наданих медичних документів, зокрема:
хронічна ішемія мозку 1 ст.: даними додаткових досліджень, зокрема МРТ головного мозку ("Меділюкс") від 02.06.2024.: "На серіях нативних мр-зображень головного мозку в білій речовині лобно-тім'яної часток та перивентрикулярно задньому рогу правого бічного шлуночка визначається фокуси гліозу розміром від мм до ділянки гліозу розміром 17 mm... V4 сегмент правої вертебральної артерії гіпоплазований. Фетальний тип будови правої ЗМА... Висновок: MP-ознаки дисциркуляторної енцефалопатії. Фетальний тип будови правої ЗМА. Гіпоплазія V4 сегмента правої вертебральної артерії."
синкопальний стан (29.05.2024): Підтвердити наявність синкопального стану 29.05.2024 р. судово-медичним чи клінічним шляхом неможливо. Окремо, без зафіксованих неврологічних порушень, синкопальний стан не є симптомом захворювання нервової системи (зокрема церебро-васкулярних захворювань, до яких відноситься хронічна ішемія головного мозку.
астено-невротичний синдром : (огляд лікаря невролога КНП "ВОКПЛ ім. акад. О.І.Ющенка ВОР - "Емоційно лабільна, фіксована на своїх відчуттях"), "Первинний прийом провідного невропатолога. (Альтамедика) від 01.06.2024 р. " Фіксована на своїх відчуттях."
Об'єктивних ознак захворювань, які могли б спричинити "синкопальний стан", в наданих медичних документах немає;
- судово-психіатрична експертиза, за результатами якої надано висновок судово-психіатричного експерта № 748 від 05.12.2024 року.
Згідно висновку, експертами зазначено, що у період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_4 не страждала на психічне захворювання, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.
У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_4 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння, ОСОБА_4 за своїм психічним станом повною мірою могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В теперішній час ОСОБА_4 на психічні розлади не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності.
У даний час, за своїм психічним станом, ОСОБА_4 здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилися експертизи за вказаних питань, дослідженні інші докази, а оцінка їх висновків, показань, наданих у судовому засіданні, - є, на ряду з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, крім того на даний час немає достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 має психічний розлад, який впливає на її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними як в момент вчинення злочину так і на час розгляду справи судом, оскільки з наданих захисником обвинуваченої виписки із медичної картки № 3888 від 11.03.2025 та № 2762 від 23.05.2025 слідує, що стан пацієнта при виписці задовільний, зазначені діагнози у виписках є тотожними з діагнозами встановленими при проведенні комісійної судово-медичної експертизи та судово-психіатричної експертизи, нових захворювань, які б могли впливати та психічний стан обвинуваченої не зазначено.
Крім цього суд враховує, що на час розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_4 перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, оскільки на запитання відповідає по суті, багатослівно, добровільно без сторонньої допомоги, надає покази по суті пред'явлено обвинувачення логічно, детально та послідовно описує події 29.05.2024 року до самого моменту дорожньо-транспортної пригоди та після, крім цього ставить запитання свідкам та висловлює заперечення, щодо наданих показів свідків.
Із Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 3 «Презумпція психічного здоров'я», слідує, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Необхідно наголосити, що в силу ст. 337 КПК України судовий розгляду проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку стороною захисту не доведено необхідність призначення судової психолого-психіатричної експертизи, а наявні в матеріалах кримінального провадження результати раніше проведених експертиз, можуть бути використані при прийнятті рішення у кримінальному провадженні поряд з іншими доказами, оцінка яким буде дана судом в нарадчій кімнаті.
Таким чином з огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 101, 242, 332, 350, 509 КПК України суд,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про призначення судової психолого-психіатричної експертизи по кримінальному провадженню № 12024020000000445 від 29.05.2024 року відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Секретар с/з