печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14959/20-ц
пр. № 2-1238/25
05 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила, враховуючи уточнену позовну заяву від 19 січня 2021 року, визнати недійсною Довіреність, видану на ім'я ОСОБА_3 , що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. 03 вересня 2019 року, зареєстровану в реєстрі за № 521; визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Криворучко В. П. від 03 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №413; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43404765) у власність ОСОБА_1 нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення: 48503138 від 03 вересня 2019 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П.; стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування вказано наступне.
20 травня 2016 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000. 20 травня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна (номер запису про право власності: 14598923). Шляхом підробки документів, а саме довіреності від ОСОБА_1 , нібито виданої 23 липня 2019 року, приватним нотаріусом КМНО Кравцовим О. О. на ім'я ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Ватутінським РУГУ МВС України в м. Києві 13 жовтня 1998 року), останній взяв участь у загальних зборах учасників ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ», до статутного капіталу якого ним було внесено нерухоме майно, що належало ОСОБА_1 . Окрім ОСОБА_1 засновником вказаного товариства став ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02 червня 1998 року).
Так, 24 липня 2019 року протокольним рішенням учасників ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ» за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_5 , було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу до 24 892 500, 00 грн, шляхом внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Протокол посвідчено приватним нотаріусом КМНО Криворучком В. П.
12 серпня 2019 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ» на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 частку ОСОБА_1 в розмірі 40% статутного капіталу.
13 серпня 2019 року було складено протокол загальних зборів учасників ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ» за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в якому прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_4 , а також затверджено передачу в якості оплати частки у статутному капіталі нерухомого майна - нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З викладеного вище вбачається, що групою осіб за участі приватних нотаріусів, шляхом підробки документів було здійснено спробу позбавлення ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, шляхом внесення його до статутного капіталу ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ», та в подальшому виведення активу через іншого учасника при його виході зі складу учасників товариства.
Вказані вище протиправні дії не дали можливості до кінця реалізувати злочинний задум та зареєструвати майно за новим власником, тому наступним кроком реалізації злочинного задуму щодо позбавлення ОСОБА_1 майнових прав на нерухоме майно було укладення від її імені договору купівлі-продажу.
10 жовтня 2019 року з інформації вказаної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 довідалась, що вказаний об'єкт нерухомості належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 2019 року № 413, начебто укладеного між останнім та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом КМНО Криворучко В. П.
Як вбачається з договору від 03 вересня 2019 року № 413, відчуження нерухомого майна відбулось на підставі довіреності від 03 вересня 2019 року № 521, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Кравцовим О. О., начебто виданої ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Однак, дійсний власник нерухомості - ОСОБА_1 жодних правочинів на відчуження власного майна не укладала, такі особи як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їй не відомі, під час укладання зазначених правочинів ОСОБА_1 перебувала за територіальними межами України, адже 03 вересня 2019 року о 5:30 ранку ОСОБА_1 вилетіла до міста Неаполь (Республіка Італія), що підтверджується фотокопією паспорту та фотокопією електронного авіаквитка.
Станом на дату подання позовної заяви, згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 07 грудня 2020 року спірний об'єкт нерухомості був переданий відповідачем ОСОБА_4 в статутний капітал ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43404765), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 .
В подальшому до суду надана інформація, що Печерським УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №120231000060001596, в рамках якого було проведено експертизу та надано Висновок експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/12494-ПЧ від 29 лютого 2024 року та Висновок експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/16253-ПЧ від 18 березня 2024 року, які підтверджують факт того, що підпис та рукописний текст на оскаржуваній довіреності виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відзиви на позов не подавали.
У відзиві відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» директор позов не визнав, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відчуження майна (нежилого приміщення) відбулось за відплатним договором, в подальшому було передано до Статутного капіталу ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ». На думку відповідача, договір купівлі-продажу нотаріально посвідчувався, нотаріусом перевірені правовстановлюючі документи та повноваження представника. Згідно Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, довіреність на бланку НОА 489621 видавалась 03 вересня 2019 року. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про невидачу довіреності та вибуття нежилого приміщення з володіння позивача поза її волею. На думку директора ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», той факт, що позивач о 05:30 03 вересня 2021 року вилетіла до м. Неаполь, не спростовує той факт, що вона могла видати довіреність у будь-який час 03 вересня 2021 року, що передує вильоту.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
08 квітня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої визначено суддю Соколова О. М., для розгляду справи та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
15 квітня 2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 27 травня 2020 року до суду представником позивача подано заяву, з метою усунення недоліків своєї позовної заяви, зокрема вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, подано клопотання про витребування доказів та докази сплати судового збору.
01 червня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, визначено порядок розгляду справи за правилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2020 року /т. І а. с. 72/.
27 жовтня 2020 року до суду подано пояснення до позовної заяви /т. І а. с. 94-118/.
09 грудня 2020 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи /т. І а. с. 117-120/.
11 січня 2021 року представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно /т. І а. с. 128-153/.
12 січня 2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено - накладено арешт на спірне нерухоме майно /т. І а. с. 155-157/.
19 січня 2021 року представником Позивача до суду подано клопотання про залучення до справи відповідача - ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» /т. І а. с. 162-163/.
20 січня 2021 року представником позивача до суду подано позовну заяву (уточнену) з додатками /т. І а. с. 166-199/.
16 вересня 2021 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті /т. ІІ а. с. 2/.
16 вересня 2021 року судом було постановлено ухвалу про витребування у ОСОБА_3 та приватного нотаріуса КМНО Кравцова О. О. довіреності, дійсність якої оспорюється, а також про витребування у ОСОБА_4 оригіналу договору, який було укладено на підставі даної довіреності /т. ІІ а. с. 2/.
21 жовтня 2021 року на електронну поштову скриньку суду надійшов відзив відповідача (ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ»).
03 листопада 2021 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача (ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ») про відкладення розгляду справи.
13 грудня 2021 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача (ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ») про відкладення розгляду справи.
04 лютого 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
11 травня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача (ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ») про відкладення розгляду справи.
13 червня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
04 липня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
27 липня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
19 вересня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
20 жовтня 2022 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
23 січня 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
16 лютого 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
24 квітня 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи.
23 листопада 2023 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме довіреності та висновку експерта у Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві /т. ІІ а. с. 229-232/.
23 листопада 2023 року судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів /том 2 а. с. 234-235/.
23 листопада 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про відкладення розгляду справи /т. ІІ а. с. 236-238/.
14 лютого 2024 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме оскаржуваної довіреності та оскаржуваного договору купівлі-продажу, в Київському міському нотаріальному архіві /т. ІІІ а. с. 14-29/.
15 травня 2024 року представником позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії архівної довідки, копії підробленої довіреності, копії договору купівлі-продажу, копії справжнього паспорта ОСОБА_1 , копії висновку експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/12494-ПЧ від 29 лютого 2024 року та копії Висновку експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/16253-ПЧ від 18 березня 2024 року, які підтверджують факт того, що підпис та рукописний текст на оскаржуваній довіреності виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою /т. ІІІ а. с. 33-73/.
15 травня 2024 року суд сформував лист до Печерського УП ГУ НП в м. Києві з запитанням, чи дійсно останнім проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120231000060001596 щодо підробки паспорту на ім'я ОСОБА_1 , на підставі якого була видана Довіреність від 03 вересня 2019 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 521, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. і чи встановлено факт підробки паспорту останньої /т. ІІІ а. с. 88-89/.
09 вересня 2024 року, представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи та взяти до уваги відповідь Печерського УП ГУ НП в м. Києві, в якій повідомлено, що Печерським УП ГУНП у м. Києві дійсно проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060001596, в процесі якого в результаті експертиз було встановлено, що підпис та рукописний напис у графі «ПІДПИС» у довіреності, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО Кравцовим О. О. 03 вересня 2019 року за №521, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
06 листопада 2024 року, Печерським УП ГУ НП в м. Києві, надано відповідь в якій повідомлено, що Печерським УП ГУНП у м. Києві дійсно проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060001596, в процесі якого в результаті експертиз було встановлено, що підпис та рукописний напис у графі «ПІДПИС» у довіреності, що посвідчена приватним нотаріусом КМНО Кравцовим О. О. 03 вересня 2019 року за № 521, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
11 лютого 2025 року суддя Соколов О. М. постановив ухвалу про самовідвід.
01 квітня 2025 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи призначено суддю Литвинову І. В. та передано для розгляду, згідно із протоколом.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також застосувати наслідки недійсності правочину.
Відповідачі та треті особи у судове засідання, для участі у котрому викликалися належним чином, не з'явилися, появу представників не забезпечили.
Суд, заслухавши обґрунтування сторони позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
20 травня 2016 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000. Договір був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Морозовою С. В. та зареєстрований в реєстрі за номером 2072.
20 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29691970 від 20 травня 2016 року, та здійснено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 14598923.
03 вересня 2019 року о 5:30 ранку ОСОБА_1 вилетіла до міста Неаполь (Республіка Італія).
03 вересня 2019 року в невстановлений час в невстановленому місці невстановлена особа, використовуючи підроблений паспорт з іменем ОСОБА_1 (який містив в собі місце народження іншої особи та фотографію іншої особи), видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 , якою уповноважила останнього на продаж нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000. Дана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. та зареєстрована в реєстрі за № 521 від 03 вересня 2019 року.
В той же день 03 вересня 2019 року в невстановлений час в невстановленому місці ОСОБА_3 , на підставі вищезазначеної довіреності, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_4 та продав останньому нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000. Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П. та зареєстровано в реєстрі за № 413 від 03 вересня 2019 року.
03 вересня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В. П. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48503138 від 03 вересня 2019 року, про що останнім було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 33061376.
В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до Печерського районного суду міста Києва.
07 грудня 2020 року ОСОБА_4 передав спірний об'єкт нерухомості в статутний капітал ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43404765), кінцевим бенефіціарним власником якого на той час був сам ОСОБА_4
07 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун А. І. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55558027 від 07 грудня 2020 року, про що останнім було внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності / довірчої власності: 39572082. Підставою для державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказано: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: ОСОБА_4 /ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» рішення , серія та номер: 07/12, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: єдиний учасник (засновник) ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» /том 1 а. с. 153/.
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про злочин.
29 лютого 2024 року в рамках кримінального провадження №12023100060001596 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено почеркознавчу експертизу, якою встановлено, що в довіреності, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. та зареєстрована за №521 від 03 вересня 2019 року, рукописний запис « ОСОБА_1 » у графі «ПІДПИС» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
18 березня 2024 року у межах кримінального провадження № 12023100060001596 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено почеркознавчу експертизу, якою встановлено, що в довіреності, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. та зареєстрована за № 521 від 03 вересня 2019 року, підпис у графі «ПІДПИС» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
У відповідності до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Оскільки, між позивачем та нинішнім власником об'єкта нерухомості існують речово-правові відносини щодо права власності на такий об'єкт, тому способом захисту є відповідний цим правовідносинам спосіб, а саме: витребування майна (ст.ст. 387, 388 ЦК України).
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно з постановою Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року у справі № 6-107цс12, згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.
Згідно із ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно із ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
У пункті 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року справа № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Доводи ОСОБА_1 про те, що нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000, вибув з її володіння поза її волею підтверджуються доказами, що містяться у справі.
Так, зокрема у справі наявні висновки експертів КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/12494-ПЧ від 29 лютого 2024 року та № СЕ-19/111-24/16253-ПЧ від 18 березня 2024 року, які підтверджують факт того, що підпис та рукописний текст на довіреності, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. та зареєстрована за №521 від 03 вересня 2019 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Суд звертає увагу на те, що копія паспорту, яка додана до згаданої довіреності, яка зберігалась в Київському міському нотаріальному архіві, явно відрізняється від оригіналу паспорту ОСОБА_1 . Зокрема, оригінальний паспорт заповнений рукописним текстом, а паспорт, копія якого додана до довіреності, заповнений друкарськими літерами. Також оригінальний паспорт містить відомості про місце народження ОСОБА_1 у селі Капустяни Тростянецького району Вінницької області, а паспорт, копія якого додана до довіреності, містить відомості про місце народження у місті Києві. Також фотографії справжньої ОСОБА_1 візуально разюче відрізняються від фотографій у паспорті, копія якого додана до довіреності.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що в день видачі довіреності 03 вересня 2019 о 5:30 ранку позивач вилетіла до міста Неаполь (Республіка Італія).
ОСОБА_3 не мав права укладати договір купівлі-продажу з ОСОБА_7 а продавати останньому нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000.
Наступне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48503138 від 03 вересня 2019 року, яке було прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П. є похідним від незаконного правочину, оскільки ОСОБА_8 не був уповноважений на продаж вказаного будинку.
Подальша передача ОСОБА_7 нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (чотири), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000, в статутний капітал ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», є похідною від незаконного правочину, зареєстрованого на підставі підробленої довіреності.
Доводи відповідача ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» про те, що позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про невидачу довіреності та вибуття нежилого приміщення з володіння позивача поза її волею, повністю спростовуються доказами, які були надані стороною позивача.
Також суд бере до уваги факти, викладені позивачем у поясненнях до позовної заяви, а саме попередню спробу ОСОБА_4 заволодіти нерухомим майном шляхом внесення його до статутного капіталу ТОВ «ВТК ЛІЗИНГ» та подальшого виведення цього майна у приватну власність /т. І а. с. 94-115/.
Спроможних доказів, які б поставили під сумнів правову позицію позивача, учасники справи суду не надали.
Відтак суд приходить до висновку, що вищезазначена довіреність № 521 від 03 вересня 2019 року недійсна, договір купівлі-продажу № 413 від 03 вересня 2019 року недійсний, а ОСОБА_1 є єдиним законним власником нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000, і суд визнає її право власності на вказаний нежилий будинок у цьому рішенні суду.
Згідно із статтею 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Згідно з пунктом 44 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 червня 2020 року м. Київ у справі № 922/2589/19, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 міститься правовий висновок про те, що у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав; такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.
Згідно із Науково-правовим Висновком щодо визнання протиправним рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності, Науково-консультативна Рада при Верховному Суді, зазначає, що у випадку, коли позивач, при здійсненні права на визначення позовної вимоги, не зазначив у позовній заяві вимоги про визнання права, якщо ним оспорюється лише запис про право іншої особи в Державному реєстрі речових прав, ця обставина не може бути перешкодою для суду винести рішення саме про наявність у позивача права, якщо це випливає з його позовної вимоги. У такій ситуації суд може вирішити ці питання про наявність у позивача права у мотивувальній чи резолютивній частині рішення, навіть якщо позивач такої вимоги окремо не заявляє. За аналогією права, частиною п'ятою статті 216 ЦК України передбачено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Тому суд вважає за можливе з власної ініціативи застосувати у рішенні наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежилого приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П. 03 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 413, укладеного між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .
Наслідками визнання недійсності зазначеного договору є:
1) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48503138 від 03 вересня 2019 року, яке прийняв приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович;
2) скасування запису про право власності номер 33061376 від 03 вересня 2019 року, який вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В. П.;
3) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55558027 від 07 грудня 2020 року, яке прийняв приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун А. І.;
4) скасування запису про право власності / довірчої власності номер 39572082 від 07 грудня 2020 року, який вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун Андрій Іванович;
5) скасування акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: ОСОБА_4 /ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» рішення, серія та номер: 07/12, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: єдиний учасник (засновник) ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», які стали підставою для державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
6) визнання права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на наступний об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344, 20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000, вибув 03 вересня 2019 року з власності позивача поза її волею, на підставі підробленої довіреності, відтак, позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
За приписами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Загальна сума судового збору, що сплачена позивачем становить 13 032, 40 грн, з них: 2 522, 40 грн - за позовні вимоги немайнового характеру; 10 510, 00 грн - за позовну вимогу майнового характеру.
Суд повністю задовольняючи позовні вимоги, має стягнути судовий збір та судові витрати солідарно з усіх відповідачів.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 41, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст. 1-16, 319, 328, 334, 387, 388 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Визнати недійсною довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем 03 вересня 2019 року, зареєстрована в реєстрі за №521, видану ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на ім'я ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем 03 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 413, про купівлю-продаж нежилого будинку (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000.
Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43404765, Україна, 02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 13 Б, офіс 302) на користь належного власника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344,20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48503138 від 03 вересня 2019 року, яке прийняв приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович.
Скасувати запис про право власності номер 33061376 від 03 вересня 2019 року, який вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55558027 від 07 грудня 2020 року, яке прийняв приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун Андрій Іванович.
Скасувати запис про право власності / довірчої власності номер 39572082 від 07 грудня 2020 року, який вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун Андрій Іванович.
Скасувати акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: ОСОБА_4 / ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» рішення, серія та номер: 07/12, виданий: 07 грудня 2020 року, видавник: єдиний учасник (засновник) ТОВ «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ», які стали підставою для державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на нежилий будинок (літера «Б»), загальною площею 344, 20 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 211920780000.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 4 344, 13 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 4 344, 13 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43404765, вул. Тампере, буд. 13-Б, офіс 302, м. Київ, 02105) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 4 344, 13 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова