Справа №295/7959/25
1-кс/295/3419/25
14.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
подане слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 ,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ,
у кримінальному провадженні за №12025060600000768 від 20.05.2024,
стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Житомирської області Володарсько-Волинського району, с.Дворище, з неповною середньою освітою, одруженого, не має неповнолітніх і малолітніх дітей на утриманні, військовослужбовець, солдат в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , в порушення зазначених вище норм законодавства та нормативно-правових актів України, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання, а також збут бойових припасів, діючи умисно, вчинив злочин за наступних обставин.
У невстановлений слідством час, але не пізніше 27.05.2025, за невстановлених слідством обставин та у невстановленому місці, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збуту бойових припасів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не маючи відповідного дозволу, незаконно придбав боєприпаси до стрілецької вогнепальної зброї, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 зі сталевим осердям у кількості 1050 шт.
Далі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, не пізніше 27.05.2025, за невстановлених слідством обставин, без передбаченого законом дозволу, перемістив вказані бойові припаси до невстановленого слідством місця та почав зберігати.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, 27.05.2025, в ході спілкування із особою зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 (далі ОСОБА_7 ), запропонував купити у нього бойові припаси, які він придбав незаконно, тобто запропонував збути такі.
У свою чергу, ОСОБА_7 , розуміючи суспільно-небезпечний характер дій ОСОБА_5 , погодився на пропозицію останнього з метою викриття його злочинних дій.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, 27.05.2025, близько о 16 год 52 хв, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на вулиці за адресою: м. Житомир, вул. Рильського, поблизу буд. 7, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_7 , який був залучений до співробітництва, і діяв під контролем правоохоронних органів, боєприпаси до стрілецької вогнепальної зброї, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 зі сталевим осердям, в кількості 1050 шт.
О 18 год 00 хв того ж дня, ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Рильського, поряд з будинком №7, добровільно видав працівникам Національної поліції України придбані в ОСОБА_5 боєприпаси до стрілецької вогнепальної зброї, які є бойовими 5,45 мм проміжними патронами з кулею «ПС» зразка 1974 зі сталевим осердям, в кількості 1050 шт, за кошти у сумі 17 000 гривень.
Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, у невстановлений слідством час, але не пізніше 13.06.2025, за невстановлених слідством обставин та у невстановленому місці, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не маючи відповідного дозволу, незаконно придбав наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 та підривач - уніфікованим запалом дистанції дії УЗРГМ-2.
Далі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, не пізніше 13.06.2025, за невстановлених слідством обставин, без передбаченого законом дозволу, перемістив вказані бойові припаси до невстановленого слідством місця та почав зберігати.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, 13.06.2025, в ході спілкування із особою зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 , запропонував купити у нього осколкову ручну гранату РГД-5 та підривач - уніфікованим запалом дистанції дії УЗРГМ- 2, які він придбав незаконно, тобто запропонував збути такі.
У свою чергу, ОСОБА_8 , розуміючи суспільно-небезпечний характер дій ОСОБА_5 , погодився на пропозицію останнього з метою викриття його злочинних дій.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з указаного мотиву та мети, 13.06.2025 о 13 год 21 хв, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 4, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_8 осколкову ручну гранату РГД-5 та підривач - уніфікованим запалом дистанції дії УЗРГМ-2 за кошти у сумі 5 000 гривень.
Після цього, о 13 год 30 хв 13.06.2025 злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена шляхом його затримання працівниками поліції поруч з будинком №4 по вул. Малій Бердичівській в м. Житомирі, під час якого з правої задньої кишені штанів останнього вилучено отримані від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 гривень.
Внаслідок своїх умисних дій, які виразилися у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
13.06.2025 о 16.05 год відповідно до ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_5 затримано.
14.06.2025 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду та вручення речей (грошових коштів) від 27.05.2025; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку та вилучення у нього речей від 27.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.06.2025; висновком експерта №СЕ-19/106-25/9789-БЛ від 29.05.2025; протоколом огляду та вручення речей (грошових коштів) від 13.06.2025; протоколом огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку та вилучення у нього речей від 13.06.2025; характеризуючими матеріалами ОСОБА_5 ; відповіддю на запит КНП «ОМСЦ» Житомирської ОДА від 13.06.2025; дорученням від 13.06.2025 №004-060001664; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 13.06.2025; протоколом допиту підозрюваного від 13.06.2025; висновком експерта №СЕ-19/106-25/10439-ВТХ від 14.06.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 сторона обвинувачення вказує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий вказує, що зважаючи на характер та тяжкість кримінального правопорушення та можливе покарання у разі доведення винуватості в суді, ОСОБА_5 може вчиняти спроби переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. Підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий вироком Богунського районного суду м.Житомира від 02.04.2025 за ч.4 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. Характер та послідовність вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів є способом отримання доходів. За віком ОСОБА_5 не є особою похилого віку та за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування.
На переконання сторони обвинувачення, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, об'єктивно не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що свою вину у вчиненому визнає, при вирішенні клопотання покладається на розсуд.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, оскільки підозрюваний засуджений вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, який мав бути реалізований у травні, однак ОСОБА_5 був оголошений у розшук для виконання вироку. На сьогодні вирок має бути реалізований, тому у застосуванні запобіжного заходу немає сенсу.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025060600000768 від 20.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
В ході досудового розслідування 14.06.2025 ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Окрім того, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , можливо, вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.263 КК України, що наразі підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Надаючи оцінку можливості вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому, при оцінці існуючих ризиків, на які покликались слідчий та прокурор, суд враховує також, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Також слідчим суддею встановлено, що вироком Богунського районного суду м. Житомира від 02.04.2025 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Вирок набрав законної сили 03.05.2025. Однак, від виконання вироку ОСОБА_5 ухилявся, у зв'язку з чим здійснювався його розшук.
Зазначені обставини також свідчать про те, що ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризикузнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя його наявність вбачає досить обґрунтованою, оскільки, як вказує слідчий у клопотанні, існує ймовірність існування доказів, про які органу досудового розслідування наразі не відомо, тому підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на їх приховання чи знищення.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя зауважує, що із урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з особами, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив із метою спонукання до ненадання показань на стадії судового розгляду, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності. Ризик здійснення тиску на свідків може бути визнано належною підставою на початкових стадіях провадження («Яжинський проти Польщі» (Jarzynski v. Poland) § 43).
Доводи клопотання про наявність ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає також обґрунтованим, зважаючи на те, що підозрюваний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений, однак на шлях виправлення не став, та підозрюється у вчиненні іншого злочину.
Таким чином, оцінивши в сукупності додані до клопотання докази, за наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними і такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Водночас, всупереч доводам захисника, наявність вироку щодо засудження підозрюваного до покарання у виді позбавлення волі, який може бути наразі реалізований, не свідчить про відсутність сенсу та юридичних підстав для застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.
Наразі, оцінивши зміст клопотання, слідчий суддя вважає, що встановлені наявні ризики та обставини справи не дають підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а тому подане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням встановлених обставин, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий вироком Богунського районного суду м.Житомира від 02.04.2025 за ч.4 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, проте, не відбуває покарання з причин переховування та перебуває у розшуку для виконання вироку, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приписи 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.08.2025 включно, без визначення застави.
Строк дії ухвали - до 11.08.2025 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали о 16-30 год 19.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1