Справа № 157/1001/25
Провадження №3/157/569/25
16 червня 2025 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , прокурора Солопа В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв'язку справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , старший інструктор відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
ОСОБА_1 , будучи старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону, без поважних причин несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік (щорічна декларація (продовжується діяльність), а саме подав її лише 30 квітня 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що декларацію подавав не він, а юрист РТЦК, оскільки він не обізнаний з практичним порядком її подання, однак під час заповнення декларації він був присутній, декларація була подана і вважав, що подав її вчасно, однак, як виявилося згодом, внаслідок своєї халатності допустив порушення.
Прокурор Солоп В.П. у судовому засіданні підтримав викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та накласти на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, а також подав до суду письмовий висновок, у якому зокрема зазначає, що днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Станом на момент розгляду справи не сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності, що визначений ст. 38 КпАП України (складений працівниками УСР у Волинській області протокол №170 від 28.05.2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією). Окрім іншого, у постанові Волинського апеляційного суду у справі № 161/523/23 висловлена позиція щодо неможливості застосування у справах зазначеної категорії положень ст. 22 КпАП України. Зокрема, апеляційний суд вказує, що вчинені правопорушення, пов'язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними, оскільки їх вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності державних інституцій, а також на порядок реалізації представниками держави наданих їм повноважень та дискредитує органи влади загалом, та не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі. Вважає, що ОСОБА_1 у жодному випадку не підлягає звільненню за ст. 22 КпАП України від адміністративної відповідальності за вчинене, оскільки таке звільнення не відповідатиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1), а саме зміцненню законності, запобіганню правопорушенням, вихованню громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Крім того, під час проведення перевірки не встановлено будь-яких передбачених законодавством підстав чи причин, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 здійснити вчасне подання декларації за 2022 рік (щорічна декларація) (продовжується діяльність).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Законом України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, викладено п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» у новій редакції.
Пунктом 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» цього Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до наказу т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 35-РС від 28.10.2021 старшого сержанта запасу ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом, призначено оператором групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 № 14РС від 01.04.2022 старшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду начальника групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) ОСОБА_4 № 73-РС від 30 серпня 2023 року головного сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Частиною 9 ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військовослужбовці, визначені Законом України «Про запобігання корупції», зобов'язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені Законом України «Про запобігання корупції». На військових посадових осіб поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік подав лише 30 квітня 2025 року.
ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання ним зазначеної декларації.
Обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, в установлений законом строк, відсутні.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, доведена.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю, є учасником бойових дій, а також ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за достатнє та необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Підстав для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, малозначним і звільнення його від адміністративної відповідальності, немає.
Згідно з Антикорупційною стратегією на 2021-2025, затвердженою Законом України від 20 червня 2022 р. № 2322-IX «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки», принципами антикорупційної політики на 2021-2025 роки, поряд з іншими, є: забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб'єктів правовідносин; формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.
Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, перешкоджає економічному розвиткові і ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.
Правопорушення, пов'язані з корупцією, підривають авторитет органів влади, держави, порушують установлений порядок реалізації повноважень службовими особами органів влади, місцевого самоврядування.
За таких обставин, визнання адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, малозначним не відповідатиме загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі, може завдати шкоди демократичним засадам державного управління.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 у дохід держави належить стягнути судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу - 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області.
Дата складення повного тексту постанови - 18 червня 2025 року.
Суддя: О.В. Антонюк