Справа № 148/77/25
Провадження №2-а/148/46/25
Іменем України
11 червня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 16.04.2025 прийнято до свого провадження вищевказану справу.
Позовна заява мотивована тим, що 09.08.2024 відносно позивача ОСОБА_1 винесена постанова № 24/1975 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на останнього накладено штраф у сумі 17000 грн. В день винесення постанови, постанова позивачу не була вручена, а відправлена відповідачем засобами поштового зв'язку 12.12.2024 поштовим відправленням № 2360000079875, яке позивач отримав 02.01.2025.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_2 , не маючи при собі військово-облікового документа, не виконав свої обов'язки, передбачені в абз. 3 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військово-зобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП України.
Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, з огляду на наступне.
Як вбачається з даних з реєстру Оберіг (номер в реєстрі 110520249336332600021) там наявні всі персональні дані позивача стосовно ВОС, категорії обліку, адреси проживання, телефону, дати ВЛК, згідно яких ОСОБА_1 01.08.2024 пройшов ВЛК та відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 отримав відстрочку до 08.02.2025. Оскільки, позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний, свої персональні дані уточнив, військово-лікарську комісію пройшов, та в силу примітки до ст. 210 КУпАП, не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Також, позивач зазначає, що посадовою особою, що складає протокол, повинно ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. За відсутності відомостей щодо конкретних незаконних дій позивача, у відповідності їх з діями, які викладені у диспозиції ч. 3 ст. 210 КУпАП, неможливо встановити наявність або відсутність у діях останнього ознак правопорушення яке ставиться йому за вину.
В протоколі про адміністративне правопорушення №1/24/405 від 02.08.2024, на основі якого була винесена оскаржувана постанова, не зазначено, які саме правила військового обліку були порушені позивачем, тобто, протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ, який є актом обвинувачення, не містить в собі суті адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти.
Таким чином, позивач вказує на те, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення. Нечітке, незрозуміле обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, є порушенням права особи на захист.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 09.08.2024 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_4 , де, самостійно відредагував обвинувачення, чим порушив права особи на захист, виніс оскаржувану постанову.
Так, позивач вказує на те, що в оскаржуваній постанові з'явилось посилання, яке не було інкриміноване в протоколі, на абз. 3 пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військово-зобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, згідно якого призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу.
Таким чином, особа, яка проводила розгляд справи, вийшла за межі розгляду справи про адміністративне правопорушення. У протоколі про адміністративне правопорушення від №1/24/405 від 09.08.2024, не лише не зазначено яку норму правил військового обліку порушив ОСОБА_2 , та протокол також не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення правил військового обліку, що позбавляє можливості правильно визначити закон, що підлягає застосуванню, не містить посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не враховано його пояснення, відповідно до яких: «в 2000 році мене було визнано непридатним до військової служби в мирний час, тому військово обліковий документ мені взагалі не видавався».
В ч. 3 Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 25.05.1994 № 263/94, чинного на 2000 рік, зазначається, що військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров'я.
Так як, позивач не призивався на військову службу, не зараховувався до військового навчального закладу, не звільнявся у запас та не знімався з військового обліку за станом здоров'я, він не мав законних підстав на отримання військового квитка і тому його не отримував.
Також, 18.05.2024 набрала чинності постанова КМУ від 16.05.2024 № 559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559), форму військово-облікового документа. Зазначеною постановою також встановлено, що військово-обліковий документ буде єдиний для призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Він оформлюється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку затвердженої форми. Військово-обліковий документ в електронній формі та у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Якщо не отримано військово-обліковий документ до набрання чинності Постановою № 559 (до 18.05.2024), то військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) ТЦК та СП за письмовою заявою громадянина.
За таких обставин, позивач вважає, оскільки посадовою особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення не дотримано вимог КУпАП, та не встановлено конкретних дій, які б могли інкримінуватись особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, визначених диспозицією ч. 3 ст. 210 КУпАП, не зазначено часу, місця вчинення правопорушення ОСОБА_5 , враховуючи ті обставини, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну дію, тому суд (орган, що розглядає справу) позбавлений права встановлювати та самостійно визначати обставини та нормативно-правові акти, для встановлення винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а особа, яка проводила розгляд справи, вийшла за межі розгляду справи про адміністративне правопорушення - дії, що вчинені такою посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати не правомірними, а оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати та закрити провадження в адміністративній справі.
Також, позивач зазначає, що в день винесення постанови, вона йому не була вручена, а відправлена відповідачем засобами поштового зв'язку 12.12.2024 поштовим відправленням №2360000079875, яке позивач отримав 02.01.2025, то строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 286 КАС України, є пропущеним з поважних причин, тому просить поновити йому пропущений процесуальний строк на звернення до суду з даним позовом.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до протоколу № 1/24/405 від 02.08.2024 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_6 складено протокол щодо ОСОБА_1 , так як 02.08.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_1 не має військово-облікового документу, що є порушенням правил військового обліку під час дії воєнного стану, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, про що свідчить його підпис. Також, у протоколі ОСОБА_1 у графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, зазначив: «В 2000 році визнано мене непридатним до військової служби в мирний час, мені військовий обліковий документ не видавався» (а.с. 7).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 24/1975 від 09.08.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки, 02.08.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено, що у військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, чим порушив абз. 3 пп. 10-1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 6).
Згідно роздруківки скріншоту, ОСОБА_1 відповідно до постанови ВЛК від 01.08.2024 є придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони. Тип відстрочки п. 7 ч. 1 ст. 23, відстрочка до 08.02.2025, номер в реєстрі Оберіг 110520249336332600021 (а.с. 8).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні настав з 17.03.2014, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У подальшому, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Отже, за змістом частини 6 статті 22 Закону № 3543-XII, відповідальність за частиною 3 статті 210-1 КУпАП настає, як за відсутності при собі військово-облікового документа, так і при непред'явленні його за вимогою уповноваженого представника.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Аналізуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що необхідність мати при собі і пред'являти за вимогою військово-обліковий документ покладає на особу обов'язок отримати такий документ.
Позивач зазначає, оскільки він перебуває на обліку як військовозобов'язаний, свої персональні дані уточнив, військово-лікарську комісію пройшов, та в силу примітки до ст. 210 КУпАП, не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до оскаржуваної постанови № 24/1975 від 09.08.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки 02.08.2024 він не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу уповноваженої особи.
Частиною 10 статті 1 Закону № 3543 (в редакції, чинній до внесення змін Законом №3633-IX від 11.04.2024) було передбачено, що до військово-облікових документів належать:
- посвідчення призовника,
- військовий квиток,
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа» від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 2 Порядку № 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.
Відповідно до п. 7 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Згідно абзацу 2 пункту 82 та пункту 9 Порядку № 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
За пунктом 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках, зокрема, якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов'язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Відповідно до п. 17 Порядку № 559, для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов'язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, оформлення та отримання військово-облікового документу в електронній або паперовій формі залежить від волевиявлення позивача, тому, оскільки на момент складення протоколу № 1/24/405 від 02.08.2024 та при винесенні спірної постанови № 24/1975 від 09.08.2024 у позивача не було наявного при собі дійсного військово-облікового документа в оновленій формі чи старого зразка, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, тому суд вважає постанова 24/1975 від 09.08.2024 є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Позивач у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Згідно ч. 2, 3 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дійсно, позивач отримав оскаржувану постанову 02.01.2025, тому звернувся до суду 09.01.2025, тобто строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 , строк звернення до суду з позовом про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: