Провадження № 22-ц/803/6010/25 Справа № 204/1725/25 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
19 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року АТ КБ “Приватбанк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ “Приватбанк» посилалися на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ “Приватбанк» з метою отримання банківських послуг. 09 липня 2020 року відповідач підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. З моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт до 50 000 грн. У зв'язку з впровадженням нормами закону “Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 02 грудня 2021 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. У процесі користування рахунком 02 грудня 2021 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/25, тип - Універсальна GOLD. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 26 січня 2025 року має заборгованість у розмірі 36 872 грн. 53 коп., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 31 169 грн. 01 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп. на підставі викладеного АТ КБ “Приватбанк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 09 липня 2020 року у розмірі 36 872 грн. 53 коп., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 31 169 грн. 01 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп., що утворилася станом на 26 січня 2025 року, а також судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі АТ КБ “Приватбанк» просить рішення суду від 18 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ “Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У справі встановлено, 09 липня 2020 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.34-41)
Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 09 липня 2020 року року містить в собі умови кредитування кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ “Приватбанк» - картка “Універсальна», картка “Універсальна Gold».
Відповідно до довідки АТ КБ “Приватбанк», ОСОБА_1 за її заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09 липня 2020 року отримала кредитну картку номер НОМЕР_2 , тип картки - “Універсальна» строком дії - 05/24 (а.с.33).
Згідно з п.1.2 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09 липня 2020 року: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія, ліміт кредиту - 50000 грн., строк кредиту - 12 місяців з лонгацією, мета - споживчі цілі. Процентна ставка 43,2, фіксована (а.с.34-41).
Також, 09 липня 2020 року відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені аналогічні умови кредитування (а.с.63-65).
02 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.42-62).
Підписана відповідачем заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02 грудня 2021 року містить в собі умови кредитування одразу для багатьох типів кредитних карток, які можливо отримати в АТ КБ “Приватбанк» - карти “Універсальна», “Універсальна Gold», преміальна картка Platinum, преміальна картка World Black Edition, преміальна картка VISA Signature, преміальна картка World Elit, преміальна картка Infinite. Також, у вказаній заяві наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту споживача, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань одразу щодо декількох карткових продуктів. Також, Заява містить умови договору “Оплата частинами та Миттєва розстрочка» для користувачів декількох типів різних карток.
Відповідно до довідки АТ КБ “Приватбанк», ОСОБА_1 за її заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 09 липня 2020 року отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , тип картки - “Універсальна Gold» строком дії - 12/24 (а.с.33).
Банківська виписка за період часу з 09 липня 2020 року по 21 січня 2025 року містить інформацію про те, що ОСОБА_1 користувалася картками Банку №4149439046189977, № НОМЕР_1 , витрачала кошти на придбання товарів послуг тощо, переказувала кошти на інші рахунки та здійснювала поповнення картки (а.с.29-31).
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, станом на 26 січня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором б/н від 09 липня 2020 року у розмірі 36 872 грн. 53 коп., яка складається із: заборгованість за поточним тілом кредиту - 0 грн., за простроченим тілом кредиту - 31 169 грн. 01 коп., заборгованість відсотками - 0 грн., за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп. (а.с.24-28).
Таким чином, встановлено заборгованість за поточним тілом кредиту та за відсотками у відповідача ОСОБА_1 відсутня.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитом, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту - 31 169 грн. 01 коп. та за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп.
Так Банк, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Слід зазначити, вимог щодо повернення заборгованості за поточним тілом кредиту, за відсотками банком не заявлено, оскільки така заборгованість взагалі відсутня.
У наданому банком розрахунку заборгованості, виписці по особовому рахунку зазначено, що за поточним тілом кредиту та за відсотками станом на 26 січня 2025 року заборгованість - відсутня (а.с.24-28, 29-31).
Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі - 31 169 грн. 01 коп. та за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп. не можуть бути задоволені.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 313/181/21, провадження № 61-20039 св21.
Отже, позовні вимоги АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 31 169 грн. 01 коп. та за простроченими відсотками - 5 703 грн. 52 коп. є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог банку не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк» - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19 червня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова