Провадження № 22-ц/803/5399/25 Справа № 209/5203/24 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
18 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря судового засідання: Гвоздєва М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №09/5203/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», третя особа - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Лобарчук О.О., -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», в обґрунтування якого вказує, що він є споживачем електричної енергії відповідно до публічного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, яким встановлено порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи розподілу. Відповідно до повідомлення про приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, на нього, як на споживача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також зазначив, що 20 березня 2024 року, у зв'язку з переходом прав власності на вказану квартиру за ним, тобто у зв'язку зі зміною власника квартири, на підставі абз.5 п.1.2.15. ПРРЕЕ, представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було складено акт приймання-передачі на збереження пломб, вузла обліку (засобу обліку) встановленого на об'єкті споживача за адресою: АДРЕСА_1 . Даним актом були зафіксовані останні покази лічильника, тобто станом на 20 березня 2024 року, а саме день/ніч - 5743/2586 кВт.
Зазначає, що 20 березня 2024 року він отримав рахунок за електроенергію №252001842637, в якому зазначено фактичні покази лічильника станом на 26 березня 2024 року день/ніч - 6236/2900 кВт. Тобто, за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року різниця показників склала день/ніч - 493/314 кВт, а всього 807 кВт. Відповідно до паспорту точки розподілу (передачі) електричної енергії (додаток 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії), приєднана потужність за майданчиком комерційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 складає 3 кВт.
Таким чином, за шість діб з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року приладом обліку електричної енергії було нараховано 807 кВт. В середньому, за кожну годину на протязі шести діб, виходячи з показників лічильника електричної енергії, ним було спожито: 807 кВт / (6 (діб) * 24 (години в одній добі)) = 5,6 (кВт за одну годину). Тобто кожну годину на протязі шести діб в квартирі з максимальною технічною можливістю потужності струмоприймачів 3 кВт споживалося щонайменше 5,6 кВт за одну годину, що є фізично неможливим.
Крім того зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 він проживає та зареєстрований один, з понеділка по п'ятницю працює, в квартирі відсутній з 08 год. по 18 год. В квартирі централізоване опалення, відсутні електроплита чи будь-які інші потужні споживачі електричної енергії. З доданих до позову копій платіжних рахунків за електроенергію вбачається, що споживання електроенергії за місяць не перевищує 150 кВт, а в середньому 60-80 кВт. Всі прилади обліку електроенергії в його під'їзді встановлені в закритому приміщенні за ліфтовою кабіною на сходовій клітці, доступу сторонніх осіб окрім працівників відповідача не має, тому він не мав змоги впевнитися особисто в правильності зняття показників лічильника за вказаний період, в зв'язку з чим ним було подано заяву до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо зняття контрольних показників приладу обліку електроенергії (лічильника), а також перевірки технічного стану на предмет пошкоджень (фізичних та програмних), яке було подано на гарячу лінію АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Однак, лише після його другого звернення до відповідача йому була надана відповідь від 24 травня 2024 року №30417/1001, відповідно до якої відповідач зазначив, що покази лічильника відповідають дійсності. Щодо його звернення стосовно перевірки технічного стану на предмет пошкоджень (фізичних та програмних) до теперішнього часу позивач свої зобов'язання не виконав. Таким чином, мають місце умисні протиправні дії відповідача щодо ухилення від встановлення факту та причини пошкоджень лічильника електроенергії, що призвело до нарахування йому боргу за неіснуюче споживання електроенергії в обсязі 807 кВт за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року в розмірі 1716 грн. 00 коп.
Вказує, що він неодноразово звертався до відповідача стосовно врегулювання ситуації, що склалась стосовно несправності приладу обліку, що призвело до безпідставного нарахування йому боргу. Позивач в свою чергу ігнорував та продовжує ігнорувати його звернення, він був вимушений під час численних відвідувань офісу відповідача брати відгули на роботі, витрачати свій час та кошти пов'язані з особистими візитами до відповідача, вистоювати черги тощо. Пов'язані з цим моральні страждання він оцінює в 30000 грн., вважає, що ця сума є співмірною із завданою йому шкодою.
У зв'язку з вищевикладеним, просив суд: показання лічильника електричної енергії тип. ЛІЧ GАМА 100 в GIМ. 152. 220. FЗ. Р2. С300. VI, заводський №02389973, за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року (на 20 березня 2024 року показання день/ніч - 5743/2586, на 26 березня 2024 року показання день/ніч - 6236/2900, різниця 807) визнати недійсними; зобов'язати АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» розрахувати споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року за середнім обсягом споживання електричної енергії за останній рік; стягнути з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в рахунок відшкодування моральної школи 30 000 грн., вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, вважає рішення таким, що винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції при вирішенні спору було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, викладені в рішенні висновки частково не відповідають обставинам справи, судом надано неправильну оцінку доказам по справі стосовно їх належності, достатності та допустимості для правильного вирішення спору, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення суду.
Вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам позивача щодо невиконання відповідачем перевірок технічного стану лічильника електроенергії на предмет пошкоджень та несправностей (фізичних та програмних), натомість визнав встановленими обставини щодо технічної справності лічильника електричної енергії, що не відповідає дійсності.
Окрім цього, зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що у позивача була відсутня можливість особисто передавати показники в зв'язку з тим, що інформаційне табло не працювало в цей період часу, а відповідач, в порушення умов Договору, ухилявся від виконання взятих обов'язків щодо усунення несправностей інформаційного табло.
Вважає, що у рахунку, який він отримав, позивачем зазначені фактичні показання лічильника з врахуванням планових нарахувань обсягу споживання електроенергії.
Таким чином, взявши до уваги тільки доводи відповідача, суд повністю проігнорував надані позивачем докази, що призвело до неправильного вирішення спору. Вимоги закону залишилися поза увагою суду, який належним чином не з'ясував характер і суть заявлених сторонами вимог, не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
У зв'язку з чим просив суд рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року, року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги позивача щодо здійснення перерахунку за середньомісячним споживанням електричної енергії та стягнення морального збитку не є законними, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не мають правових підстав для вирішення спору, є цілком надуманими та безпідставними, які не гуртуються на доказах у розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України.
Вказує, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає, що споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди лише: в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом, зокрема, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Однак, жодне з цих визначень не відповідає змісту позовних вимог позивача, окрім цього як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодних доказів щодо дій АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», якими йому завдано моральну шкоду, яка полягає у принижені честі гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими тощо.
Також, матеріалами справи не підтверджено, наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, не доводить обсягу і характеру такої шкоди, а також самого факту заподіяння моральної шкоди. У зв'язку з чим, при вказаних позивачем обставинах та обґрунтуваннях, відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача моральної шкоди у сумі 30 000 грн. У зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що згідно повідомлення про приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особистий рахунок: НОМЕР_1 .
Згідно до додатку 3 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зазначено дані щодо розрахунку обсягу розподілу електричної енергії ОСОБА_1 .
Згідно Паспорту точки розподілу/передачі електричної енергії у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 визначена потужність за площадкою комерційного обліку - 3кВт.
Згідно Акту приймання-передачі від 20 березня 2024 року, в ньому зазначені показання лічильника станом на 20 березня 2024 року.
Позивач отримує послуги з електропостачання на підставі Заяви-приєднання від 20 березня 2024 року, Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно заяви від 10 травня 2024 року, ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням надати йому результати контрольних знімань показів лічильника. На заяву відповідач 24 травня 2024 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» надано відповідь.
Позивач 12 липня 2024 року також звертався до АТ «Дтек Дніпровські Електромережі» щодо перевірки технічного стану лічильника електроенергії на предмет несправності. На що отримав відповідь від 29 липня 2024 року АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» про те, що на його (позивача) звернення щодо перевірки несправності лічильника, двічі направлявся персонал, однак в зв'язку із відсутністю заявника, заплановані роботи не виконані, про що складені відповідні акти.
Згідно повідомлення про обрання постачальника електричної енергії, заяви-приєдання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, позивач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 надається споживання електричною енергією.
Згідно акту обстеження від 05 липня 2024 року з метою виконання заміни та налаштування інформаційного табло за адресою: АДРЕСА_1 здійснено вихід, але заявник був відсутній.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів несправності лічильника електричної енергії тип. ЛІЧ GАМА 100 в GIМ. 152. 220. FЗ. Р2. С300. VI, заводський №02389973 за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року, встановленого за його адресою, що потягло за собою неправильний розрахунок споживання електроенергії за місцем проживання позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсними показання лічильника електричної енергії та зобов'язання АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» розрахувати споживання електричної енергії за середнім обсягом споживання електричної енергії за останній рік, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами №312, Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (далі - ККОЕЕ), та іншими нормативними актами зі змінами та доповненнями, та є однаковими для всіх споживачів.
Абзацом п'ятим пункту 13 Розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
У пункті 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про електроенергетику» захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються вказаним Законом, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про захист економічної конкуренції», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виключно на договірних засадах відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» здійснюються відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг.
Однією із сторін цих відносин є споживач житлово-комунальних послуг - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Споживачами електричної енергії відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику» є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
На території Дніпропетровської області оператором системи розподілу електричної енергії є АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», яке встановлює засоби обліку електричної енергії, фіксує їх покази, здійснює технічне обслуговування; приєднує споживачів до електромереж та обмежує електропостачання; забезпечує якість та надійність електропостачання; експлуатує та ремонтує електричні лінії, підстанції, тощо.
Відповідно до п. 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Відповідно до п.п.8.6.3 - 8.6.6 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника (ів) протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються показами на початок першої доби календарного місяця. Покази лічильника, зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку електропостачальника, вважаються показами на початок доби оплати цього рахунка. Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника(ів) протягом періоду, що починається з четвертого календарного дня та закінчується за два календарні дні до кінця розрахункового місяця, за відсутності переданих (зчитаних) показів шляхом дистанційного зчитування лічильника, є (до дати отримання наступних фактичних показів лічильника) вихідними даними для визначення оціночних показів лічильника (зокрема на початок першої доби наступних календарних місяців) та вважаються показами лічильника на початок доби їх передачі.
Підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. Розділу 1 ККОЕЕ визначено основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.
У пункті 5.1.2. ККОЕЕ вказано, що місце розміщення вузла обліку має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5 метра в усіх напрямах, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів.
У підпункті 5.1.3. ККОЕЕ визначено, що вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.
Підпунктом 5.1.23. ККОЕЕ вказано, що у разі встановлення за межами квартири або іншого об'єкта індивідуального побутового споживача багатофункціонального ЗКО з передоплатою або іншого ЗКО, що вимагає щоденного нагляду за його показами, при тому, що доступ до такого ЗКО обмежений чи регламентований, у квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача встановлюється виносне табло для спостереження за станом обліку та кількістю попередньо оплаченої електричної енергії.
Підпунктом 5.5.1. ККОЕЕ зазначено, що власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Підпунктом 5.5.3. ККОЕЕ відповідальність за збереження і цілісність квартирних ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на сходових клітках, покладається на власника будинку або організацію, яка є балансоутримувачем будинку.
Відповідно до п.п. 6.1.1., п. 6.1. Розділу 6 ККОЕЕ, власники вузлів обліку, а також суб'єкти, які контролюють вузли обліку (зокрема їх апаратні інтерфейси та/або канали зв'язку), електроустановки, об'єкти або окремі елементи об'єкта, територію (приміщення), де встановлені вузли обліку (зокрема споживачі), зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ уповноваженим представникам контролюючих органів, АКО, операторів системи, електропостачальників, ППКО, власників відповідного обладнання та інших заінтересованих сторін, які мають на це право (зокрема субспоживачів), для проведення контрольного огляду та/або технічної перевірки вузлів обліку, зчитування показів, а також контрольного зчитування інформації, яка зберігається в первинній базі даних лічильників електричної енергії.
Підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. Розділу 6 ККОЕЕ, після завершення перевірки сторона, що здійснює перевірку, складає акт технічної перевірки вузла обліку із зазначенням фактичного стану ЗВТ та іншого обладнання вузла обліку, зокрема виявлених недоліків. Цей акт надається за запитом усім заінтересованим сторонам. У разі необхідності здійснюється технічна експертиза ЗВТ та іншого обладнання вузла обліку.
Згідно п.п. 6.2.5. п. 6.2. Розділу 6 ККОЕЕ, АКО та будь-яка заінтересована сторона, у разі обґрунтованого сумніву у достовірності даних комерційного обліку (зокрема відмінності даних з основного та верифікаційного вузла обліку), правильній роботі вузла обліку, а також у тому, що ЗКО є справними та непошкодженими, мають право провести або ініціювати проведення оператором системи або ППКО позапланового контрольного огляду або технічної перевірки роботи вузлів обліку, ЗВТ (зокрема параметрів програмування) та схем їх підключення або, при необхідності, проведення експертизи ЗКО та інших складових вузла обліку відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно п.п.6.5.2. п.6.5. Розділу 6 ККОЕЕ, контрольний огляд вузлів обліку та схем їх підключення у споживачів, проводяться у присутності споживача або іншої особи, що допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Допускається здійснення ОСР та/або ППКО (у ролі ОЗД) контрольного локального зчитування показів лічильника у побутового споживача без його участі, якщо вузол обліку споживача встановлено на сходовій клітці, ввідно-розподільчих щитах (шафах) на фасаді будівлі чи спецконструкціях на межі земельної ділянки.
Згідно із п. 6.5.18. ККОЕЕ, у разі сумніву споживача у правильній роботі вузла обліку він може звернутися до оператора системи або ППКО для забезпечення проведення позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузла обліку або експертизи ЗКО.
Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів (Наказ Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322) регулює порядок проведення експертизи лічильників електроенергії у разі виникнення спорів щодо їх роботи між споживачем та електропостачальною компанією.
Відповідно до п.1.5 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики 21 червня 2003 року №322 проведення експертизи лічильників електричної енергії здійснюється комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту.
Як було встановлено судом першої інстанції, заявою від 12 липня 2024 року, ОСОБА_1 звертався до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» щодо перевірки технічного стану лічильника електроенергії на предмет несправності.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту обстеження від 05 липня 2024 року, з метою виконання заміни та налаштування інформаційного табло лічильника встановленого абоненту за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено вихід, але заявник був відсутній.
Згідно відповіді від 29 липня 2024 року, АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» повідомило позивача про те, що на його звернення щодо перевірки несправності лічильника, двічі направлявся персонал, однак в зв'язку із відсутністю заявника, заплановані роботи не виконані, про що складені відповідні акти.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду, позивач не довів, належними, достатніми та допустимими доказами несправності лічильника електричної енергії тип. ЛІЧ GАМА 100 в GIМ. 152. 220. FЗ. Р2. С300. VI, заводський №02389973 за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року, встановленого за його адресою, що потягло за собою неправильний розрахунок споживання електроенергії за місцем проживання позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Встановивши, що позивачем не доведено и несправності лічильника електричної енергії тип. ЛІЧ GАМА 100 в GIМ. 152. 220. FЗ. Р2. С300. VI, заводський №02389973 за період з 20 березня 2024 року по 26 березня 2024 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність вирішення справи, та не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в межах підстав апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року, немає.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», третя особа - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», про захист прав споживачів - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст постанови складено 18.06.2025р.
Головуючий суддя О.В. Агєєв