Провадження № 22-ц/803/4920/25 Справа № 199/6419/24 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
18 червня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.01.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20041-01/2022, який було підписано електронним підписом позичальника.
08.12.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08122022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру.
Відповідно до витягу реєстру боржників від 08.12.2022 до Договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 15 125,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №20041-01/2022 від 21.01.2022, яка складається з - 5 000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу; 10 125,00 грн. - суми заборгованості за відсотками, а всього в розмірі 15 125 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №20041-01/2022 від 21.01.2022, яка складається з - 5 000,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу; 10 125,00 грн. - суми заборгованості за відсотками, а всього в розмірі 15 125 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №20041-01/2022 (а.с.4-6).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 19.02.2022.
Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 456,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,25% (процентів) на добу.
Договір про надання споживчого кредиту №20041-01/2022 укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1091.
Як вбачається з Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №20041-01/2022 від 21.01.2022, станом на 31.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 15 125,00 грн., яка не погашена та складається з: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 10 125,00 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.14).
08.12.2022 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08122022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру (а.с.9-11).
Відповідно до витягу реєстру боржників від 08.12.2022 до Договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 15 125,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.13).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджені матеріалами справи. Позивач довів обґрунтованість усіх заявлених позовних вимог. Зазначений розмір заборгованості підтверджується умовами договору і не викликає сумніву у суду.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За частиною першою статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас, відповідно до пунктів 4,8, 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
Колегія суддів зазначає, що до позовної заяви не додано жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував, що позивач надав кредитні кошти ОСОБА_1 .
При цьому колегія суддів зауважує, що документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, її розмір, дати та суми платежів і списань за кредитним договором, є документи первинної бухгалтерської документації, оформлені з додержанням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (квитанція про перерахунок коштів, меморіальний ордер).
Зважаючи на те, що позивачем, усупереч ст. 12, 81 ЦПК України, що є його обов'язком, за допомогою належних доказів не підтверджено розмір заборгованості, заявлений до стягнення, тому наведене унеможливлює перевірити обґрунтованість позовних вимог у цій частині на предмет їх достовірності, а відтак і встановити розмір цієї заборгованості.
З огляду на вказане вище, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, оскільки останнім не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог в цій частині, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків не заявлялись стороною позивача, тому є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 3633,60 гривні.
У задоволенні позову відмовлено, а отже за подачу апеляційної скарги необхідно стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 стягнути судовий збір у розмірі 3633,60 гривні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити .
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року-скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 гривні.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 19 червня 2025 року.
Судді: