про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/409/25
19 червня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Вуд» до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 травня 2025 року відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з чим запропоновано апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
28 травня 2025 року скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обгрунтування зазначає, що зважаючи на об'єктивні причини, не в змозі сплатити судовий збір та направити оригінал платіжного документу по оплаті судового збору. Житомирська митниця є бюджетною установою і утримується за рахунок коштів Державного бюджету та відповідно залежить від виділення коштів з бюджету та черговістю і пріоритетністю оплати видатків митниці органами Державної казначейської служби України, в т.ч. і з врахуванням дії воєнного стану. Відсутність фінансування витрат на сплату судового збору за відповідним кодом економічної класифікації стало причиною неподання документу про сплату судового збору при поданні апеляційної скарги.
З 26 травня 2025 року по 12 червня 2025 року головуюча суддя Сапальова Т.В. перебувала у відпустці.
10 червня 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інстакції про оплату судового збору від 09 червня 2025 року № 599.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання апелянта, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 12 березня 2025 року.
14 квітня 2025 року відповідач вперше подав апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року.
18 квітня 2025 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду залишено апеляційну скаргу без руху, запропоновано позивачу в п'ятиденний термін усунути недоліки. Відповідач не виконав вимог ухвали суду у встановлений термін.
24 квітня 2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача з проханням продовжити строк на усунення недоліків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18 квітня 2025 року.
Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом сплати судового збору та надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
09 травня 2025 року від апелянта вдруге надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 відмовлено у задоволенні клопотання та апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку із невиконанням вимог ухвали у становлений строк.
22 травня 2025 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
23 травня 2025 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду залишено апеляційну скаргу без руху та запропоновано апелянту усунути недоліки та вказати поважні причини прощення строку або інші підстави для поновлення строку, також надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
28 травня 2025 року скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
10 червня 2025 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інстакції про оплату судового збору від 09 червня 2025 року № 599.
Розглянувши доводи клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 195 КАС України щодо строків на апеляційне оскарження апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Ст. 120 КАС України передбачено порядок обчислення процесуальних строків. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали учаснику справи вчасно подати апеляційну скаргу.
За висновками Верховного Суду, що висловлені у постановах від 31.03.2021 у справі №560/2780/20, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, від 23.10.2019 у справі №826/7997/18, закон не виключає можливість поновлення суб'єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. При вирішенні питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги апеляційний суд має враховувати, що відповідач після повернення апеляційної скарги повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою без невиправданих затримок та зайвих зволікань.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Право апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.
У даній справі повернення первинно поданої апеляційної скарги відбулося у зв'язку з невчасним виконанням вимог ухвали суду, несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.
Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що « особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».
Таким чином, обставини, які зумовили повернення первинно поданої апеляційної скарги Житомирської митниці, пов'язані з неналежним її оформленням, а не з об'єктивними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Скаржник, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Отже, учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов'язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанції не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.
Процесуальний строк звернення до суду є гарантією захисту прав сторін спору та покликаний забезпечувати принципи правової визначеності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні підстави для поновлення процесуального строку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою вдруге апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, які слугували підставами її повернення вперше.
Ухвалою від 23 травня 2025 року запропоновано апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку та надати підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Копію ухвали суду згідно з довідкою про доставку документа через систему "Електронний суд", апелянту доставлено до електронного кабінету 23 травня 2025 року.
Отже, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху, є 30 травня 2025 року.
В той чс як відповідачем надіслано платіжну інструкцію 10 червня 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого ухвалою.
Також відповідно до платіжної інстанції №599 від 09 червня 2025 року апелянтом сплачено судовий збір в розмірі 3633,60, в той час як ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року визначено розмір сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8175,60 грн.
Враховуючи, що апелянтом сплачено судовий збір не в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 19 червня 2025 року апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги та не виконано вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. визнати неповажними причини пропуску строку Житомирською митницею на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Вуд» до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.