Справа № 620/7802/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
18 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Василенка Я.М., Кобаля М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» (далі - позивач/ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач 1/апелянт/ГУ ДПС у Чернігівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2/ДПС України) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08 квітня 2024 року № 10866171/44395867;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства від 02 квітня 2023 року № 115 датою її фактичного подання - 28 квітня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для прийняття оскаржуваного рішення були відсутні правові підстави, оскільки рішення винесено не у спосіб, визначений законом, та з порушенням порядку прийняття такого рішення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 квітня 2024 року № 10866171/44395867.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» податкову накладну від 02 квітня 2023 року № 115 датою її фактичного подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати в сумі 1 211, 20 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати в сумі 1 211, 20 грн.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року заяву представника ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» про ухвалення задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати в сумі 2 500, 00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати в сумі 2 500, 00 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Чернігівській області просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначило про неспівмірність складності справи стягнутим судом витратам на правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови дотримано, оскільки в адміністративному позові представник позивача повідомив суд про намір надати інформацію щодо понесених судових витрат протягом п'яти днів після отримання судового рішення, а отримавши його 15 липня 2024 року, подав 19 липня 2024 року до суду першої інстанції відповідну заяву з доказами понесених судових витрат у розмірі 5 000,00 грн.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» в особі директора та адвокатом Бобровим Арсенієм Олександровичем (далі - Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 15 травня 2023 року.
Відповідно до пункту 3 цього договору клієнт зобов'язаний виплатити Адвокату гонорар (винагороду), який обраховується виходячи з погодинної ставки роботи Адвоката, що становить 800,00 грн за годину, а також відшкодувати Адвокату витрати, понесені у зв'язку з виконанням цього договору та відповідного доручення.
Додатком № 39 від 07 травня 2024 року до вказаного договору сторони погодили фіксовану суму гонорару у розмірі 5 000,00 грн.
Із наданої до матеріалів справи деталізації правової допомоги вбачається, що Адвокатом було підготовлено та сформовано позовну заяву щодо оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 08 квітня 2024 року № 10866171/44395867, на що було витрачено 12 годин 13 хвилин.
Згідно з платіжною інструкцією від 16 липня 2024 року № 3416, ТОВ «ТРАНСШИП-ТРАКС» сплатило на рахунок адвоката Боброва Арсенія Олександровича гонорар за надання правової допомоги згідно з Додатком № 39 від 07 травня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 15 травня 2023 року в розмірі 5 000,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У цій правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та її адвокатом розмір гонорару у розмірі 5 000, 00 грн є обґрунтованим та не є завищеним щодо іншої сторони спору, з урахуванням конкретних обставин справи.
Тому, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, предмет спору, яким є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, сталу позицію по такій категорії справ, незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, розгляд цієї справи судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як наслідок, відсутність проведення судових засідань, колегія суддів вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає компенсації позивачу, у розмірі 5 000, 00 грн є справедливою та достатньою.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Василенко Я.М.
Кобаль М.І.