Справа № 320/45566/23 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.
19 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Він» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьорст Він» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0524440707 від 07 серпня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що формальна відсутність 11-18 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції. На момент перевірки позивачем використовувався РРО, який не був з'єднаний (проінтегрований) з електронними платіжними засобами, а відповідно вказаний РРО технічно не міг друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №0524440707 від 07 серпня 2023 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про правомірність спірного податкове повідомлення-рішення, прийняте у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача, а саме: відповідно до фіскальних чеків та видаткових чеків за період з 15.10.2022 по час проведення перевірки встановлена відсутність обов'язкових реквізитів в розрахункових документах.
На думку скаржника, жодну модель РРО/ПРРО та POS-терміналу неможливо використовувати без підключення до мережі інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-терміналу установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з'єднаними. Відтак, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови №894, зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про трансзакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Львівській області, на підставі пп. 80.2.2, пп. 80.2.6 п. 80.2, п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ від 23.12.2022 №3465-пп про проведення фактичної перевірки позивача з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як наслідок, Головним управлінням ДПС у Львівській області, на підставі наказу від 23.12.2022 №3465-пп, направлень на перевірку від 23.12.2022 № 11301, 11302, 11303, проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фьорст Він», а саме: зали гральних автоматів за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 7 (цокольний поверх готелю «Львів»), за результатами якої складено акт від 26.12.2022 №0229/13/01/РРО/44149005.
У той же час, під час проведення перевірки копій фіскальних чеків РРО фіскальний №3000907569 за період з 15.10.2022 по дату та час початку перевірки виявлено, що у фіскальних чеках, де операції проводились в безготівковій формі/платіжною карткою за допомогою банківського платіжного терміналу, відсутні обов'язкові реквізити фіскального чеку, передбачені в п.2 розд. І Положення, а саме реквізити, визначені в рядках 11-18 додатку №7 вищезазначеного Положення: Ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити електронного платіжного засобу, що дають змогу ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою, сума комісійної винагороди (У разі наявності), вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великими літерами «ЕПЗ»; напис «Платіжна система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або коду); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» та держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ВП3». При огляді місця проведення розрахунків виявлено, що РРО (Марія 301Т, фіск. №3000907569) з'єднано з банківським РОS-терміналом. Всього за період з 15.10.2022 по час початку перевірки через РРО № 3000907569 проведено розрахункових операцій з видачею фіскальних чеків з відсутністю в них цих обов'язкових реквізитів на загальну суму 1 127 637,7 грн.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0524440707, яким застосовано до ТОВ «Фьорст Він» суму штрафних санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1691456,55 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у наданих позивачем до суду першої інстанції квитанціях наявна необхідна інформація та такі квитанції відповідають вимогам до форми і змісту, передбаченим пунктом 160 Розділу VIIІ Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164, тому відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР).
Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За правилами статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до вимог статті 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону);
- застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункт 3 статті 3 Закону № 265);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3 Закону).
Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько- технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці. Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій. Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положень законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
У свою чергу, згідно пункту 1 Розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Абзацем другим пункту 3 розділу І Положення № 13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «Платіжна Система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити, зазначення яких є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.
При цьому, колегія суддів враховує, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункти 4, 5 розділу ІІ Положення № 13).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Також, абзацом 3 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15 червня 2006 року №833 та пунктом 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» 30 червня 2021 року №1591-IX, передбачено, що торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Реєстратори розрахункових операцій, також програмно-технічні комплекси, як і інші фіскальні реєстратори, які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі ті, що не мають власного керуючого пристрою та програмні реєстратори розрахункових операцій, забезпечують інтеграцію (можливість з'єднання чи поєднання) завдяки інтерфейсам RS-232, USB, Ethernet або Wi-Fi, з POS-системою персонального комп'ютера касира, платіжними системами та POS-терміналами банківських установ. Зазначена можливість касової техніки використовується всіма без виключення платниками податків, зокрема, при використанні Wi-Fi з'єднання РРО/ПРРО з мережею Інтернет.
З'єднання можуть бути дротовими та бездротовими, а факт підключення РРО або фіскального принтера, керуючого персонального комп'ютера касира, POS-терміналу установи банку за допомогою єдиного та спільного інтерфейсу (наприклад - Wi-Fi), що надає кожному з них доступ до мережі Інтернет, перетворює множину таких пристроїв у єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що об'єднує групу різних пристроїв так, що вони можуть функціонувати узгоджено та підпорядковуватись єдиній формі управління.
У зв'язку з вищевикладеним та те, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-термінала не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-термінал установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з'єднаними.
Відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з'єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає на сам факт з'єднання пристроїв між собою та відповідно на обов'язок, що виникає у зв'язку з цим у користувача таким пристроєм.
Таким чином, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови №894, зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО. Виникнення такого обов'язку пов'язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (POS-терміналів установ банків), для забезпечення можливості споживачів здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги), з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток емітованих банками) та виконання обов'язку з видачі відповідних розрахункових документів.
Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що у розрахункових документах, а саме у фіскальних чеках, які роздруковувались позивачем з РРО (фіскальний номер 3000907569) були відсутні обов'язкові реквізити, а саме: реквізити, визначені в рядках 11-18 додатку №7 Положення: Ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити електронного платіжного засобу, що дають змогу ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою, сума комісійної винагороди (У разі наявності), вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великими літерами «ЕПЗ»; напис «Платіжна система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або коду); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» та держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ВП3».
Позивач обгрунтовує свою позицію тим, що разом з фіскальними чеками з РРО позивач видавав клієнтам одночасно чеки платіжних терміналів, які в сукупності містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Як вказує позивач зазначає, платіжні термінали не з'єднані з РРО, оскільки для цього відсутня технічна можливість. У перевіряємий період позивач видав клієнтам чеки з платіжних терміналів, разом з фіскальними чеками з реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000950600), копії яких додані до матеріалів справи та містять всі реквізити, про відсутність яких відповідач вказує в акті фактичної перевірки.
Вказані чеки платіжних терміналів видавались на підставі Договору еквайрингу від 29.04.2021 №2021/ТЕ/053-006, укладеного позивачем з обслуговуючим банкомеквайром ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк».
Так, згідно пункту 1.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, 2.2.6 Договору банк надає послуги еквайрингу та розрахункові послуги, пов'язані із забезпеченням безперервної діяльності Терміналів, встановлених в узгоджених з Торговцем місцях. Банк зобов'язується здійснити реєстрацію терміналу (ів) Торговця у Центрі авторизації на підставі Заявки Банку на реєстрацію торгового терміналу в Центрі авторизації, після реєстрації Торговця згідно з п.п. 2.2.2 Договору забезпечити Торговця обладнанням для обслуговування Платіжних карток (Терміналами), виконувати розрахункові послуги, пов'язані із забезпеченням безперервної діяльності Терміналів, встановлених у місцях реалізації товарів (робіт/послуг) Торговця.
У той же час, податковий орган вказує, що при огляді місця проведення розрахунків виявлено, що РРО з'єднано з банківським терміналом.
Однак, на підтвердження вказаних обставин відповідачем належних та допустимих доказів не надано, як не надано доказів єдиного спільного інтерфейсу для РРО та POS-терміналу позивача в місці проведення перевірки.
Ті обставини, що вказані пристрої функціонують лише за наявності підключення до мережі Інтернет, а також те, що вони розміщені на одному робочому місці касира та перебувають у робочому стані не можуть беззаперечно свідчити про їх з'єднання.
При цьому, як вбачається з листа АБ «Укргазбанк» від 10.04.2024 (а.с. 121), у моделі терміналу Ingenico IWL220CL, встановленого за місцем проведення перевірки, відсутня можливість підключення до кабелю.
Крім того, ТОВ «Сервіо Софт», яке за договором № 21/2705-8К від 27.05.2021 є постачальником на користь позивача програмного забезпечення, встановленого на розрахунково-касовому апараті в залі гральних автоматів за адресою м. Львів, проспект Чорновола, 7, повідомило, що вказане програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО (а.с. 28-30, 69 Том 1).
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до переконання, що не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 18 не змінює встановленого факту придбання товару у продавця, оскільки суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-18, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. У такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21.
Однак, відповідач під час фактичної перевірки взагалі не досліджував зміст квитанцій платіжних терміналів, які видавались позивачем разом з фіскальними чеками під час проведення розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Оскільки у наданих позивачем до суду першої інстанції квитанціях наявна необхідна інформація та такі квитанції відповідають вимогам до форми і змісту, передбаченим пунктом 160 Розділу VIIІ Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164, тому відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко