П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 489/9872/24
Перша інстанція суддя Микульшина Г.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
при секретарі Ісмієвій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 843 від 06 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2024 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки починаючи з 18 травня 2024 року положення ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачають можливості виключення з військового обліку осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Тобто, той факт, що позивач був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, на переконання апелянта, вже на є підставою для виключення позивача з військового обліку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 04 січня 2022 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до довідки про звільнення серії МК № 010835, ОСОБА_1 був засуджений до відбування покарання за ст.ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2.
Повісткою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3007 від 04 грудня 2024 року, ОСОБА_1 викликано для взяття на військовий облік.
При цьому, згідно протоколу № 835 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 04 грудня 2024 року, ОСОБА_1 04 грудня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час проведення перевірки наявності військово-облікового документа та правильності військового обліку встановлено, що гр. ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи направленим на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби відмовився від проходження військово-лікарської комісії. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В свою чергу, 06 грудня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 843, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 17 000,00 грн.
Не погоджуючись з отриманою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб'єктом владних повноважень протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на позивача спірне адміністративне стягнення, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно ч. 2 ст. 235 КУпАП, від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 843 від 06 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В даному випадку, оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як позивач 04 грудня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що позивач 04 грудня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
При цьому, як зазначає позивач, він не мав обов'язку з проходження медичного огляду, оскільки він отримав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 04 січня 2022 року, без строку дії, в якому наявна відмітка про виключення з військового обліку на підставі пп. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що згідно пп. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, що діяла станом на 04 січня 2022 року), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Тобто, на момент оформлення тимчасового посвідчення № 852 від 04 січня 2022 року, позивач вважався особою, виключеною з військового обліку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що 18 травня 2024 року набули чинності зміни до ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та останню викладено у новій редакції на підставі ЗУ № 3633-IX від 11 квітня 2024 року.
Так, згідно ч. 6 ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Тому, колегія суддів вважає, що починаючи з 18 травня 2024 року, громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вже не підлягають виключенню з військового обліку.
При цьому, згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу», взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Враховуючи викладене, позивач, який був виключений з військового обліку, після набрання чинності з 18 травня 2024 року нової редакції ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», не маючи підстав для виключення з військового обліку, а також не перебуваючи на військовому обліку, отримав обов'язок стати на військовий облік для отримання статусу військовозобов'язаного.
Між тим, як вбачається з вищевикладених норм права, громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В свою чергу, відмова від виконання зазначеного обов'язку позивачем під час дії воєнного стану, на переконання колегії суддів, має склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З іншого боку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково не надано належної правової оцінки вказаним обставинам, невірно застосовано норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 317 КАС України, колегія суддів,-
Задовольнити апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2025 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук