19 червня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11503/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/11503/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Максименко Л.Я.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 04.12.2024 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови йому в перерахунку та виплаті пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області перерахувати та виплатити йому без обмеження максимальним розміром пенсію, починаючи з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 756/с від 02 липня 2024 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виплата якої поновлена на виконання рішення суду у справі №80/8623/23.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2024 №756/с.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 виданої станом на 01.01.2023 від 02.07.2024 №756/с з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, здійснюється у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Підвищення грошового забезпечення (встановлення нових додаткових видів грошового забезпечення) відбулося відповідно до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Також вказано, що постановою КМУ від 13.02.2008 №45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На думку відповідача здійснення перерахунку пенсії позивачу, виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям на момент виникнення права на перерахунок, є протиправним. Також посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року головуючий суддя Юрко І.В. та суддя-член колегії Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 27.05.2025 року по 13.06.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовлено та видано позивачу довідку від 02.07.2024 року №756/с про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2023 року.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2024 року №756/с.
ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 26.08.2024 року повідомило позивача, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були передбачені пунктами 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови 103, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Змін до Постанови 704, у частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, що зазначені у наданій довідці, до теперішнього часу не внесено. Враховуючи зазначене, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні (а.с.7).
Вважаючи відмову відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії протиправною, позивач оскаржив таку відмову до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, суд першої інстанції визнав передчасними вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та нарахування та виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови КМУ №713, оскільки відповідач ще не проводив перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на підставі вказаної довідки, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені при здійсненні такого перерахунку.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262.
Згідно із частиною третьою статті 43 Закону №2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, апеляційний суд зазначає наступне.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, посилання скаржника на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.
По суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає про таке.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведені норми, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 19.10.2022 року по справі №400/6214/21, від 27.02.2023 року у справі №640/11131/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, у відповідача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.07.2024 року №756/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, проте, такий обов'язок відповідачем не виконаний.
За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно відмовлено у проведенні перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, а тому зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок на підставі вказаної довідки є належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому рішення в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/11503/24 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року в адміністративній справі №280/11503/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко