19 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30413/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/30413/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» до відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 075819 від 30 жовтня 2024 року про накладання штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вказує, що після ухвалення судом першої інстанції рішення ним отримані нові докази, що спростовують висновок суду першої інстанції.
Звертає увагу на зміст листа Головного сервісного центру МВС від 07 березня 2025 року, за яким свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів видаються лише на транспортні засоби категорій ЕХ/ІІ, ЕХ/ІІІ, FL, AT, MEMU. На транспортний засіб марки Renault Magnum за умови перевезення вантажу 17,91 та у ємностях до 1000 л не розповсюджується обов'язок отримання свідоцтва.
Також апелянтом надано повторний висновок ТОВ «ADR DNIPRO».
Враховуючи зазначене, вважає, що відсутність у позивача свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів не може розцінюватися як порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з відповіддю від 10.02.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Спецхімлогістик" вказане підприємство зареєстровано як юридична особа, з основним видом господарської діяльності за КВЕД: вантажний автомобільний транспорт, код КВЕД 49.41.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.09.2024 №752 автомобілем RENAULT MAGNUM, вантажний контейнеровоз, номерний знак НОМЕР_1 , ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" - автомобільний перевізник, на замовлення ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", вантажовідправник ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" здійснювалось перевезення гіпохлорит натрію марка "А" 2828 90 00 00 UN 1791 гіпохлорит натрію 8.II Небезпечно для довкілля (налив, рідкий вантаж); кількість місць - 12,700; маса брутто - 13 т. 300 кг.
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 05.09.2024р. №002149 уповноваженими посадовими особами відповідача 13.09.2024р. проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.09.2024р. № 083348 13.09.2024 року о 10 год. 22 хв. головним спеціалістом Цибенко Р.С. на автодорозі Р-06 с. Проліски Київська обл. проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , за участю водія ОСОБА_1 (п/в ВХК293793 від 17.08.2022).
Транспортний засіб належить ОСОБА_2 , Дніпропетровська обл. Камянське, прос. Дружби народів, 31/58, згідно з ТТН від 12.09.2024р. №752 перевізник ТОВ "Спецхімлогістик".
Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу, про що свідчить ТТН від 13.09.2024 №752. У водія транспортного засобу відсутній допуск на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, відсутній відпочинок 45 хвилин за 12.09.2024р. чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010 р. та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за що передбачена абз. 3, 8, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В графі пояснення водія про причини порушень зазначено “ознайомлений», також акт підписаний водієм ОСОБА_1 без заперечень.
В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дяденчук Д. розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", враховуючи те, що останнім 13.09.2024 о 10 год. 22 хв. Київська обл. а/д Р-03, с. Проліски допущено порушення ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт, що підтверджується актом №083348 від 13.09.2024, та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №075819 від 30.10.2024, якою постановлено стягнути з ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Суд першої інстанції вказав, що автомобільним перевізником, замовником, та вантажовідправником небезпечного вантажу був саме позивач ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", що підтверджується змістом наведеної ТТН, саме на автомобільного перевізника, а також водія, який здійснює такі перевезення, покладені обов'язки, зокрема, на перевізника - отримання відповідного свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу; на водія наявність при собі свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та надання його до перевірки уповноваженим особам відповідача на момент її проведення на дорозі (рейдової перевірки).
Свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів на автомобіль RENAULT MAGNUM, номерний знак НОМЕР_1 , виданого перевізнику ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК», ні до перевірки, ні станом на час винесення оскаржуваної постанови ні до суду, позивачем не надано.
Враховуючи встановлення факту відсутності при перевезенні небезпечного вантажу у водія на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме: відсутності свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів, недотримання режиму праці і відпочинку, чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010 р., суд першої інстанції дійшов до висновку про порушення позивачем приписів ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність, встановлена ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт», та про правомірність оскаржуваної постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень і вантажів автомобільним транспортом 13 вересня 2024 року на ділянці автодороги Р-03 с. Проліски Київська область посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) в Київській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 083348, яким встановлено, що під час перевірки транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , згідно з ТТН від 12 вересня 2024 року №752 перевізник - ТОВ «Спецхімлогістик», установлено порушення: перевезення небезпечного вантажу за відсутності у водія транспортного засобу допуску на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, відсутній відпочинок 45 хвилин за 12.09.2024 р., чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010 р. та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3, 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 11).
Водій ОСОБА_1 ознайомлений з актом та іншими складеними під час перевірки документами.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 12 вересня 2024 року №752 (а.с. 15-16) автомобільним перевізником ТОВ «Спецхімлогістик» перевозився за допомогою автомобілю марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , вантаж - гіпохлорит натрію марка «А» 2828 90 00 00; « 80, UN 1791. Гіпохлорит натрію 8.ІІ. Небезпечно для довкілля; вид пакування - розлив, рідкий вантаж, кількість місць - 10, маса брутто - 13300 кг.
Постановою в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2024 року № 075819 з ТОВ «Спецхімлогістик» стягнуто адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 18).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль Renault Magnum, номерний знак НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним кантейнеровозом (а.с. 17).
Спірним під час апеляційного перегляду справи є доведеність порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом частини сімнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, частиною першою - другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 2344-ІІІ у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У спірному випадку, як вказано вище, водієм перевозився транспортним засобом, який належить позивачу, вантаж - аміачна селітра.
Перевезення небезпечних вантажів регулюється Законом України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)» від 02 березня 2000 року № 1511-ІІІ та Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06 квітня 2000 року № 1644-III (далі - Закон № 1644-ІІІ).
У розумінні Закону № 1644-ІІІ небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1644-ІІІ перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний, зокрема, забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами; у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції, маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного засобу і вантажу.
За положеннями статті 20 Закону № 1644-ІІІ перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.
На виконання норм зазначених законів Міністерством внутрішніх справ України затверджено наказом від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1042/32494, Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила перевезення) та Правила видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Правила).
Зазначені нормативні документи визначають основні вимоги до забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами та розроблені так, щоб не створювати перешкод для перевезення небезпечних вантажів в кількостях, що не становлять серйозної небезпеки для інших учасників дорожнього руху і навколишнього середовища.
За положеннями пунктів 1 - 3 розділу ІІ Правил відповідність конструкції спеціалізованих транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДОПНВ підтверджується шляхом видачі свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (далі - Свідоцтво), зразок якого наведено в додатку 2 до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 серпня 2018 року № 656, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1041/32493 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів), або шляхом продовження його строку дії відповідно до підрозділу 9.1.2.3 ДОПНВ.
Свідоцтво видається (продовжується) на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, які успішно пройшли обов'язковий технічний контроль, придатні до перевезення небезпечних вантажів та відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ.
Свідоцтво видається або продовжується регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС або територіальним сервісним центром регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС (далі - СЦ) за результатами перевірки відповідності конструкції, маркування та спеціального обладнання транспортного засобу вимогам ДОПНВ та цього Порядку.
Транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення небезпечного вантажу, є спеціалізований вантажний кантейнеровоз марки Renault Magnum.
Не є спірним питанням, що гіпохлорит натрію є небезпечною речовиною, відноситься до небезпечних вантажів класу 8, № ООН 1791.
Разом з тим, у Правилах та пункту 9.1.1.2 додатка В до ДОПНВ наведені, зокрема, наступні визначення:
«Транспортний засіб» означає будь-який транспортний засіб - укомплектований, неукомплектований або доукомплектований, призначений для дорожнього перевезення небезпечних вантажів;
«Транспортний засіб EX/II» або «транспортний засіб EX/III» означає транспортний засіб, призначений для перевезення вибухових речовин і виробів (клас 1);
Транспортний засіб FL» означає:
а) транспортний засіб, призначений для перевезення рідин з температурою спалаху не вище 60 °С (за винятком дизельного палива, що відповідає стандарту EN 590:2013 + A1:2017, газойля й палива пічного легкого - № ООН 1202 - з температурою спалаху, вказаною в стандарті EN 590:2013 + A1:2017) у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м3 або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах індивідуальною місткістю більше 3 м3; або
b) транспортний засіб, призначений для перевезення займистих газів у вбудованих цистернах або знімних цистернах, місткістю більше 1 м3 або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м3;
с) транспортний засіб-батарею загальною місткістю 1 м3, призначений для перевезення займистих газів; або
d) транспортний засіб, призначений для перевезення стабілізованого пероксиду водню або стабілізованого водяного розчину пероксиду водню, що містить більше 60% пероксиду водню (клас 5.1, № ООН 2015), у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м3 або в контейнерах-цистернах або переносних цистернах індивідуальною місткістю більше 3 м3.
«Транспортний засіб AT» означає:
a) транспортний засіб, крім транспортного засобу EX/III або FL або MEMU, призначений для перевезення небезпечних вантажів у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м3 або в контейнерах-цистернах, переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м3; або
b) транспортний засіб-батарею загальною місткістю більше 1 м3, крім транспортного засобу FL.
«MEMU» означає транспортний засіб, що відповідає визначенню «Змішувально-зарядна машина», вказаному в розділі 1.2.1.
«Допущення до перевезення в режимі ДОПНВ» означає підтвердження компетентним органом якої-небудь Договірної сторони того, що окремий транспортний засіб, призначений для перевезення небезпечних вантажів, задовольняє відповідним технічним вимогам цієї частини як транспортний засіб EX/II, EX/III, FL або AT або як MEMU.
Приміткою до пункту 9.1.2 «Допущення до перевезення транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU» додатка В до ДОПНВ встановлено, що для транспортних засобів, за винятком транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU, не потрібно спеціальних свідоцтв про допущення, крім свідоцтв, які потрібні згідно із загальними правилами безпеки, зазвичай застосовуваними до транспортних засобів у країні походження.
Виходячи зі змісту приведених визначень, до транспортних засобів, зокрема АТ як таких, що призначені для перевезення небезпечних вантажів у вбудованих цистернах або знімних цистернах місткістю більше 1 м3 або в контейнерах-цистернах, переносних цистернах або БЕГК індивідуальною місткістю більше 3 м3, не належать транспортні засоби, які здійснюють перевезення у контейнерах-цистернах, переносних цистернах місткістю менше 1 куб.м або яка дорівнює 1 куб.м.
Отже, оскільки перевезення ТОВ «Спецхімлогістик» небезпечного вантажу (гіпохлориту натрію) здійснювалось у ємностях, місткістю не більше 1 куб.м, то транспортний засіб, який здійснювалось позивачем перевезення небезпечного вантажу, не належить до транспортних засобів EX/II, EX/III, FL і AT і MEMU, тому на такий транспортний не вимагається спеціальне свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів.
Судом першої інстанції не враховано приведених обставин, а також наведених вище вимог законодавства, що потягло за собою неправильне вирішення справі.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, абзацом третім частини першої якої встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За положеннями абзацу восьмого частини першої статтею 60 Закону № 2344-ІІІ установлена відповідальність за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на наведене вище, суд доходить до висновку, що позивачем як автомобільним перевізником не допущено порушень вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ в частині перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону (свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів), тому стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, у розмірі 17000 грн є необґрунтованим.
Разом з тим, позивачем не оспорюється факт допущення порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом восьмим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів, розмір штрафу за яке становить 340 грн.
Відтак, суд доходить до висновку про протиправність оскарженої постанови в частині накладення штрафу в розмірі 16600 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 160/30413/24 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 160/30413/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» до відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.
Ухвалити у справі № 160/30413/24 нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» до відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецхімлогістик» адміністративно-господарського штрафу № 075819 від 30 жовтня 2024 року в частині штрафу у розмірі 16600 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 19 червня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 19 червня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко