12 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16526/22
Головуючий суддя І інстанції - Серьогіна О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року в адміністративній справі №160/16526/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року в адміністративній справі №160/16526/22 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у виплаті грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх ОСОБА_3 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , який перебуває на його утриманні на час навчання.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх ОСОБА_3 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , який перебуває на утриманні батька на час навчання починаючи з 25 травня 2022 року.
11.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в якій останній просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду у справі № 160/16526/22;
- зобов'язати відповідача на виконання рішення суду від 14.12.2022 року у справі № 160/16526/22 здійснити у повному обсязі нарахування та виплату грошового забезпечення після загибелі ОСОБА_3 , на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , який перебуває на повному утриманні батька на час навчання починаючи з 25 травня 2022 року;
- стягнути з відповідача за рахунок державних асигнувань кошти, нараховані за рішенням суду у справі № 160/16526/22 щодо грошового забезпечення після загибелі ОСОБА_3 , на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , який перебуває на утриманні батька на час навчання починаючи з 25 травня 2022 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у цій справі повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року в задоволенні заяви позивача про визнання протиправними дій відповідача на виконання судового рішення було відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене судове рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про задоволення його заяви.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем було протиправно виплачено частину грошового забезпечення ОСОБА_3 у розмірі 603850.97 грн. на користь ОСОБА_2 , оскільки таким чином була порушена черговість такої виплати, що передбачена п. 7 Порядку № 884. Вказано, що наведена сума підлягала виплаті позивачу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду поданої заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у даній справі, в матеріалах справи наявні докази виконання рішення суду від 14.12.2022 року в адміністративній справі №160/16526/22.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Як видно з матеріалів справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року в адміністративній справі №160/16526/22 відповідачем на рахунок позивача була виплачена задепонована частка грошового забезпечення його зниклого безвісти батька у розмірі 653011,93 грн.
Так, відповідно до розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 , за період з квітня 2022 року по березень 2023 року (до моменту встановлення факту смерті) було нараховано 1 256 862.90 грн.
На переконання позивача, в силу вищенаведеного судового рішення, саме останньому підлягала виплата грошового забезпечення ОСОБА_3 у повному обсязі.
В свою чергу, з матеріалів справи видно, що грошове забезпечення ОСОБА_3 фактично було поділено між двома утриманцями, а саме сином військовослужбовця та матір'ю військовослужбовця.
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 видно, що за період з квітня 2022 року по березень 2023 року ОСОБА_2 , у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №884 «Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтегрованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (далі - Порядок № 884) було виплачено грошове забезпечення її сина у розмірі 603 850,97 грн., що становить 50% грошового забезпечення військовослужбовця.
Враховуючи, що матері військовослужбовця вже було виплачено 603850,97 грн. (50% грошового забезпечення за період з квітня 2022 року по березень 2023 року), сину військовослужбовця було виплачено 653011,93 грн. з урахуванням аліментів (тоді як 50% грошового забезпечення становить 603 850,97 грн. та аліменти в розмірі 49160,96 грн.), які знаходились на рахунках військової частини.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 року у справі №160/16526/22 не встановлювався розмір та порядок виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 і, в разі не згоди з цим позивача, це свідчить про наявність, саме нового спору між сторонами, який не підлягає вирішенню в порядку ст. 383 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні поданої заяви.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, як позивача так і суду першої інстанції, що виходячи зі змісту ст. 383 КАС України, однією з умов розгляду заяви поданої у вказаному порядку є наявність інформації про хід виконавчого провадження щодо виконання судового рішення, про що позивачем не зазначалось та відповідні докази не надавались.
Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні в частині мотивів її прийняття та викладення останніх в редакції даної постанови. В іншій частині ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року в адміністративній справі №160/16526/22 - змінити в частині мотивів її прийняття, виклавши останні в редакції даної постанови.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва