19 червня 2025 р.м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву заявою Військової частини НОМЕР_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 за нововиявленими обставинами по справі № 520/7133/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
- з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії,
- з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії,
- з 01.01.2022 по 15.09.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за період з 01.01.2022 року по 15.09.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/7133/24 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) з 01.01.2020 року по 28.01.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 в сумі 92 672 грн. (дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят дві гривні) 00 коп.
В задоволенні решти вимоги - відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/7133/24 - залишено без змін.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24 в порядку ст. 361 КАС України у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій останній просить суд скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі № 520/7133/24 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024, а позовну заяву представника позивача адвоката Коломойцева М.М. в інтересах ОСОБА_1 у справі № 520/7133/24 залишити без розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, відповідач зазначає, що представник позивача адвокат Коломойцев М.М. не надав суду першої та апеляційної інстанцій доказів на представництво позивача. Вказує, що представництво декількох клієнтів за одним ордером не передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положенням про ордер на надання правової (правничої) допомоги. Кожному клієнту виписується окремий ордер, з різними порядковими номерами ордеру, у якому зазначаються усі інші обов'язкові реквізити.
Вказує, що 30.09.2020 рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури №ІХ-010/2020, за скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва №311, від 28.05.2020 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, дано висновок, що: «пунктом 12.1 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги чітко визначено, що кожен згенерований ордер має мати свою серію та номер, адвокат на вказану вимогу уваги не звернув та на одному бланку заповнив 5 ордерів для представництва інтересів особи у різних судових установах (п. 80 такого рішення). У листі Секретаріату НААУ від 17.02.2020 також зазначено, що один згенерований ордер, якому присвоєна серія та номер, не може мати різну дату видачі (п. 81 такого рішення)».
Зважаючи на наявні документи, які надані у якості повноважень на представництво позивача ОСОБА_1 , адвокатом Коломойцевим Миколою Миколайовичем подано та підписано позовну заяву та апеляційну скаргу при відсутності належних повноважень на ведення справи.
Вказує, що про існування зазначених відповідачем обставин, які вже існували на час прийняття рішення судом першої та апеляційної інстанцій, відповідач дізнався на початку лютого 2025 року, однак довіреність на представництво інтересів Військової частини НОМЕР_1 представник відповідача отримав 15.02.2025, тобто після ухвалення Другим апеляційним адміністративним судом постанови у цій справі від 14.02.2025.
Вказані обставини відповідач вважає істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та на той час відповідачем, оскільки аналіз зазначеної інформації у інших справах, де відповідачем є Військова частина НОМЕР_1 , потребував певного часу.
Таким чином, вказані обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
26.05.2025 відповідач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов у справі № 520/7133/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов'язання перерахунку та виплати грошового забезпечення шляхом зупинення стягнення за виконавчими документами у виконавчих провадженнях №№ 77375327, 77375392, 77375436, 77375281.
11.06.2025 відповідачем подано заяву про відмову від позову, в якій останній просить суд:
- прийняти відмову від позову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі № 520/7133/24 та винести відповідну ухвалу;
- не розглядати заяву про забезпечення позову у вказаній справі;
- винести ухвалу про повернення Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України сплаченого судового збору у вказаній справі та судового збору, сплаченого у якості забезпечення позову.
Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про відмову від позову, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 1 статті 189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Статтею 314 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.
У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що із заявою про відмову від позову може звернутися лише позивач, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Також, як вбачається з матеріалів справи, апеляційне провадження у даній справі було закінчено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24, якою апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/7133/24 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаної заяви відповідача про відмову від позову.
Разом з тим, матеріали справи не містять заяви відповідача, поданої в порядку ст.367 КАС України, про відмову від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому, колегія суддів вважає такою, що підлягає задоволенню вказана заява в частині залишення без розгляду заяви відповідача про забезпечення позову у вказаній справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі ) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що заяву відповідача залишено без розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву про повернення судового збору за подання апеляційної скарги, а сплачений судовий збір повернути особі, яка його сплатила.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції та доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Положеннями статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1 ст.362 КАС України).
Так, звертаючись з даною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24, відповідач зазначив, що, зважаючи на наявні документи, які надані у якості повноважень на представництво позивача ОСОБА_1 , адвокатом Коломойцевим Миколою Миколайовичем подано та підписано позовну заяву та апеляційну скаргу при відсутності належних повноважень на ведення справи.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Таким чином, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
При цьому, слід зауважити, що такі обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показами свідків тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
Таким чином, істотні для справи обставини це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду.
Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 814/2015/17.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, свою заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами відповідач обґрунтовував тим, що, на його думку, є підстави, передбачені ст. 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Однак обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі № 420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі № 826/15267/17.
Колегія суддів, зважаючи на наведений вище правовий аналіз норм процесуального права, не може визнати нововиявленою обставину, на яку посилається відповідач, оскільки така не підпадає під ознаки істотної обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Колегія суддів вказує, що вказана відповідачем обставини є підставою для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Крім того, слід зазначити, що зазначені відповідачем обставини не впливають на зміст, якість і обсяг надання правової допомоги адвокатом позивачу.
Більше того, відповідачем не наведено, а колегією суддів не встановлено, яким чином урахування зазначених ним обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення (в т.ч. залишення позову без розгляду, на чому наполягає Військова частина НОМЕР_1 ), ніж те, яке було прийняте.
За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).
Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подана відповідачем, не містить нововиявлених обставин, визначених частиною 2 статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24, а, відтак, відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями частин 1 та 2 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись статтями 139, 195, 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про забезпечення позову залишити без розгляду.
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відмову від позову відмовити.
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24 в порядку ст. 361 КАС України у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовити.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 520/7133/24 - залишити в силі.
Повернути Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 72 коп..
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Спаскін О.А. Перцова Т.С.