19 червня 2025 р. Справа № 440/740/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.06.25 по справі № 440/740/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з 23 травня 2024 року, що викладене в листі від 26.12.2024 №22406-20953/к-02/8-1600/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром з урахуванням вже проведених виплат починаючи з 23 травня 2024.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головногоуправління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 23.05.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 23.05.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі №440/740/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №440/18069/23 (набрало законної сили 23.05.2024), яким зобов'язано ГУПФ здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, було проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024. Розмір пенсії без обмеження склав 61 274,30 грн. З 23.05.2024 розмір пенсії обмежено сумою 23610,00 грн, оскільки рішення суду не містить зобов'язань здійснювати нарахування пенсії без обмеження у подальшому. Виконання судового рішення в частині обмеження з 23.05.2024 потребує перегляду без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. До Пенсійного фонду України направлено запит на “Макетну обробку» електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Після надходження дозволу на “Макетну обробку» пенсійну виплату буде переглянуто з 23.05.2024 без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Позивач надав до суду відзив, в якому просить в задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовити , а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі №440/740/25 залишити без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Полтавською облдержадміністрацією 23.05.2019, є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (а.с. 11-12). 09.01.2023 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків в органах внутрішніх справ з ліквідацією аварії на ЧАЕС, відповідно до довідки МСЕК серії 7-66 КА №0231198 від 09.01.2023 (а.с. 10).
Позивач перебуває на обліку в ГУПФ, де отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
13.09.2023 Перший сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення №7-р(І)/2023, у якому дійшов висновку про те, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону №796 застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, суперечить статті 8 Конституції України.
У зв'язку з цим 03.11.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату з 01.12.2022 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії за відсутності на це підстав.
Не погоджуючись із правомірністю дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач оскаржив їх до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №440/18069/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд зобов'язав ГУПФ здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №440/18069/23 в частині задоволення позовних вимог залишено без змін.
12.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок та виплату з 20.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №440/18069/23, яке набрало законної сили 02.09.2024 (а.с. 23).
У відповідь відповідач листом від 26.12.2024 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/18069/23 ГУПФ з 20.03.2024 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 2 групи та учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії з 20.03.2024 по 23.05.2024 складав 61274,30 грн. З 23.05.2024 розмір пенсії встановлено з обмеження максимальним розміром (23610,00 грн), оскільки рішення суду не містить зобов'язань здійснювати нарахування пенсії без обмеження у подальшому. Рішення суду виконано в межах зобов'язань, покладених на Управління у відповідності до вимог пенсійного законодавства. На підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА №096371 з 04.06.2024 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 80% втрати працездатності. Розмір пенсії з 04.06.2024 без обмеження її максимальним розміром складає 71778,77 грн. Виплату пенсії в оновленому розмірі буде розпочато із січня 2025. Сума заборгованості пенсійних коштів за період з 20.03.2024 по 22.05.2024 буде здійснюватися у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а.с. 24).
Вважаючи протиправною відмову ГУПФ у виплаті пенсії з 23.05.2024 без обмеження її максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних суд першої інстанції виходив з того, що з 23.05.2024 відповідач протиправно обмежує пенсію позивача максимальним розміром з огляду на висновки Конституційного Суду України, сформульовані у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Закону №796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 09.01.2003 позивачу встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків в органах в/справ з ліквідацією аварії на ЧАЕС.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №440/18069/23, яке набрало законної сили 23.05.2024, зобов'язано ГУПФ здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
На виконання рішення суду ГУПФ було здійснено перерахунок пенсії позивача з 20.03.2024 як особі з інвалідністю 2 групи та учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії з 20.03.2024 до 23.05.2024 складав 61274,30 грн.
Як зазначає відповідач, з 23.05.2024 розмір пенсії встановлено з обмеженням максимальним розміром (23610,00 грн), оскільки рішення суду не містить зобов'язань здійснювати нарахування пенсії без обмеження в подальшому.
З'ясовуючи обставини наявності чи відсутності підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача з 23.05.2024 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до статті 67 Закону №796-XII, внаслідок чого частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, колегія суддів зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, зокрема Закону №796-XII та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23.
Верховний Суд з урахуванням висновків, викладених у постанові від 25.01.2023 у справі №380/12268/20 та у постанові від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів у сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).
Норми статті 2 Закону №3668-VI також кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII.
Однак, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024 (з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024) стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, так само припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 23.05.2024 (дата, до якої нарахування пенсії здійснювалося без застосування обмеження) втратив правові підстави на обмеження пенсії позивача максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
Підсумовуючи вищевикладен, колегія суддів зазначає, що з 23.05.2024 відповідач протиправно обмежує пенсію позивача максимальним розміром з огляду на висновки Конституційного Суду України, сформульовані у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 23.05.2024 максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, є протиправними та наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 23.05.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 по справі № 440/740/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова В.А. Калиновський