19 червня 2025 р. Справа № 520/26793/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 20.01.25 у справі № 520/26793/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (далі за текстом також - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 14.08.2024 про відмову в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям, оформлене у вигляді повідомлення № 2905, про відмову в наданні соціальної допомоги;
- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 14.08.2024 № 2906 щодо призначення державної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.08.2024 по 31.01.2025 у розмірі 2260,60 грн;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу сім'ям з дітьми (одинокій матері);
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок врахованого розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.08.2024 по 31.01.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 14.08.2024 № 2905, від 14.08.2024 № 2906.
Зобов'язано управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2024 № 423/7 про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, а саме: державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
В решті частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, із посиланням на обставини справи, зазначає, що при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з серпня 2024 року сукупний дохід позивача за І-ІІ квартали 2024 року склав 17958,00 грн, а саме: 5160,00 грн - допомога при народженні дитини (860,00 грн (щомісячна виплата) х 6 міс.), 12798,00 грн - державна допомога на дітей одиноким матерям (2133,00 грн (щомісячна виплата) х 6 міс.), середньомісячний сукупний дохід - 2993,00 грн. Будь-які інші доходи, у тому числі частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово у сумі 10320,00 грн, як хибно зазначає суд першої інстанції, при розрахунку сукупного доходу заявниці не враховувались. Тобто апелянт зобов'язаний був урахувати в розрахунок середньомісячного сукупного доходу позивачки допомогу при народженні дитини, однак не одноразову (яка не враховувалась), а щомісячну - 860 грн щомісячно (оскільки вона відноситься до її доходу), що прямо встановлено Порядком № 632. При цьому відповідач надає до суду апеляційної інстанції деталізований розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданий м. Українська Селидівського МВУМВС України у Донецькій області 16 квітня 1999. Зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 42, мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 січня 2023.
ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення допомоги на дітей одником матерям до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
14 серпня 2024 року рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, оформлене у вигляді повідомлення № 2906, позивачу призначено державну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.08.2024 по 31.01.2025 у розмірі 2 260, 60 грн.
Також, 14 серпня 2024 року рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, оформлене у вигляді повідомлення № 2905, позивачу відмовлено в призначенні допомоги на дітей одиноким матерям, у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї.
Не погодившись із указаними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим визнав протиправними та скасував такі рішення.
З метою ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2024 № 423/7 про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, а саме: державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 01.06.2000 № 1768-III "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (далі - Закон України № 1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям і сприяння їх економічній самостійності.
Згідно з пунктами 33, 34, 35, 35-2, 36 "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід).
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року за № 632. До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім'ї не включаються. Допомога на дітей одиноким матерям призначається на кожну дитину.
Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку; 5) копія свідоцтва про народження дитини.
У своїй діяльності при призначенні ДСД малозабезпеченим сім'ям відповідач керується Законом, Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим Постановою КМУ від 24.03.2003 № 250 (далі - Порядок № 250), та Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 (далі - Порядок № 632).
Відповідно до приписів пункту 13 Порядку № 632 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються, зокрема, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для працездатних працюючих/непрацюючих осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку.
Абзацом четвертим пункту 13 Порядку № 632 визначено: фактично отримані особами доходи - у разі, коли протягом періоду, за який враховуються доходи, вони отримували хоча б один із таких видів доходів, як пенсія, стипендія, державна допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України Про зайнятість населення, щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, компенсація за надання соціальних послуг з догляду.
При цьому, пунктом 6 Порядку № 632 встановлено, що до середньомісячного сукупного доходу не включається державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 632 допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід).
Отже, під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, для такої категорії як працездатні працюючі/непрацюючі особи, які не мали доходів чи доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), або, зокрема, осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, для якої обчислювався сукупний дохід, не підлягає включенню до середньомісячного сукупного доходу.
Водночас формулою призначення та обрахунку допомоги передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, враховується для вирішення питання щодо призначення або не призначення допомоги на дітей одинокій матері.
Відповідно до п. 9 Порядку № 250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку № 632.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім'ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється, виходячи з можливостей державного бюджету, і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 55 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 140 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум на 2024 рік складає зокрема 2563,00 грн - для дитини віком до 6 років, 3028,00 грн - для працездатної особи.
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 (зі змінами).
До середньомісячного сукупного доходу враховуються зокрема соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід, до середньомісячного сукупного доходу не включається.
Враховуючи вищезазначене, при розрахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям, відповідно до п. 5 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» № 632 від 22 липня 2020 року, до середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати: частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово.
З розрахунку державної соціальної допомоги з серпня 2024 року сукупний дохід позивача за І та ІІ квартали 2024 року склав 17958,00 грн, 5160,00 грн - допомога при народженні дитини, 12798,00 грн - державна допомога на дітей одиноким матерям; середньомісячний сукупний дохід - 2993,00 грн. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї склав 5253,60 грн, а саме: заявниці - 1665,40 грн (3028,00 грн х 55%), для дитини - 3588,20 грн (2563,00 x 140%).
Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям ОСОБА_1 призначено на період з 01.08.2024 по 31.01.2025 у розмірі 2260,60 грн щомісячно (5253,60 грн - 2993,00 грн.)
Відтак, із наданих розрахунків при проведенні розрахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям судом першої інстанції встановлено, що відповідач, у порушення п. 9 Порядку № 250 та п. 34 Порядку № 632, враховував у розрахунок сукупного доходу допомогу при народженні дитини, чим зменшив середньомісячний сукупний дохід позивача.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Разом із тим, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що будь-які інші доходи, у тому числі частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово у сумі 10320,00 грн, при розрахунку сукупного доходу заявниці не враховувались, що підтверджується наданим до суду апеляційної інстанції деталізованим розрахунком середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
В аспекті наведеного колегія суддів звертає увагу на положення ч. 4 ст. 308 КАС України, відповідно до яких докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, суд апеляційної інстанції в силу імперативної дії ч. 4 ст. 308 КАС України позбавлений можливості прийняти нові докази без встановлення причин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що раніше деталізований розрахунок ним не надавався, оскільки вважав, що у цьому не було потреби. Відповідач був упевнений, що звичайний розрахунок є зрозумілим для аналізу спірної ситуації.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Не подання всіх необхідних та наявних доказів є виключно суб'єктивною обставиною, яка залежить від волі сторони та не може вважатись непереборною обставиною, яка перешкоджала їх поданню до суду першої інстанції.
Відповідачем не наведено жодних належних обставин та не надано доказів неможливості своєчасного подання деталізованого розрахунку до матеріалів справи під час її розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних рішень відповідача, з покладенням на останнього обов'язку повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2024 № 423/7 про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, а саме: державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі № 520/26793/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк