11 червня 2025 р.Справа № 520/24770/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Свінтіцької Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 12.02.25 року) по справі № 520/24770/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції:
від 27.06.2024 № 356 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення»;
від 18.07.2024 № 1436 о/с «По особовому складу» про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції зі служби в поліції;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.07.2024 по день ухвалення судового рішення;
- допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області.
В обґрунтування позову зазначив, що накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади винесені ДПП з порушенням законодавства, службове розслідування проведено дисциплінарною комісією формально, поверхнево, та необ'єктивно. Натомість, вказував, що ним не порушено службову дисципліну, не вчинено дисциплінарного проступку, що свідчить про безпідставне накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції , що службове розслідування призначено безпідставно, за відсутності жодних фактів про можливе порушення ним службової дисципліни; про факт застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення з посади не повідомлено письмово.
Вказує, що наявними в матеріалах службового розслідування доказами та поясненнями свідків, у допиті яких суд першої інстанції безпідставно відмовив, спростовуються висновки дисциплінарної комісії про порушення позивачем службової дисципліни. Зауважує, що віедореєстратори, які йому видавались, не були повністю зарядженими, що в подальшому призводило до неможливості відеофіксації спілкування з громадянами та проведення процесуальних дій.
Звертає увагу, що інші працівники поліції також здійснювали відеофіксацію лише під час безпосереднього виконання дій, проте до них не застосовані заходи дисциплінарної відповідальності.
Також, вказує, що ні висновок службового розслідування, ні наказ про застосування дисциплінарного стягнення не містить детального опису порушення Правил етичної поведінки поліцейських, конкретних обов'язків, які порушив позивач.
Крім того, вважає, що застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не є пропорційним із виявленим порушенням.
Водночас, на думку апелянта, суд першої інстанції на вказані обставини і доводи позивача жодним чином не звернув уваги, що вказує на прийняття необґрунтованого та незаконного судове рішення.
Департамент патрульної поліції (далі - відповідач) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з 09.10.2019 проходив службу в УПП в Харківській області ДПП, зокрема, з 07.11.2022 на посаді інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується витягом з послужного списку (т. 1 а.с. 104).
14.05.2024 до т.в.о. начальника УПП в Харківській області ДПП надійшов рапорт т.в.о. командира батальйону № 2 УПП в Харківській області з проханням проведення службового розслідування відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 за фактом порушення службової дисципліни. У рапорті зазначено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 за період підпорядкування т.в.о. командира батальйону № 2 УПП в Харківській області зарекомендував себе негативно, як працівник, який систематично виконує свої посадові обов'язки на неналежному рівні, має низький рівень знань, порушує вимоги нормативно-правових актів, якими в своїй діяльності керуються працівники поліції, зокрема, допускає порушення службової дисципліни під час користування портативними відеореєстраторами, порушує вимоги Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджені наказом МВСУ від 01.02.2016 № 70 та допускає інші порушення службової дисципліни (т. 1 а.с. 77).
Наказом т.в.о. начальника УПП в Харківській області ДПП від 15.05.2024 № 263 призначено службове розслідування у формі письмового провадження з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, викладених у рапорті від 14.05.2024 (т. 1 а.с. 72-73).
Під час службового розслідування відповідачем досліджено розстановку сил та засобів роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області за період з 12.04.2024 19:25 до 13.04.2024 07:25, з 13.04.2024 19:25 до 14.04.2024 07:25, з 24.04.2024 07:35 до 24.04.2024 19:25, з 25.04.2024 07:35 до 25.04.2024 19:25, з 06.05.2024 15:00 до 06.05.2024 22:00, роздавальну відомість відеореєстраторів та рацій від 12.04.2024, від 13.04.2024, від 24.04.2024, від 25.04.2024, від 06.05.2024 інформацію з серверу відеообміну Motorola Solutions Videomanager, відеозаписи з портативного відеореєстратора, опитано позивача, т.в.о. командира роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ОСОБА_2 , інспекторів роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області Потоцьку Д.С., ОСОБА_3 , поліцейських роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області Руль В.О., Онікієнко В.О., ОСОБА_4 , т.в.о. командира батальйону № 2 УПП в Харківській області ОСОБА_5 , заступника командира роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області Ткаченка Т.І., досліджено службову характеристику позивача, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 29.05.2024 (т. 1 а.с. 148-215).
Висновком службового розслідування встановлено систематичне порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у порушенні пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», статей 279, 280 КУпАП, пунктів 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 2, 3, 6 і 11 п. 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пп. 6 п. 10 розділу І, п. 3 розділу ІV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року № 70, пунктів 4, 5 розділу ІІ, пп. 2 п. 1, п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, підпунктів 1, 10, 13 п. 3.1. розділу ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.11.2018 № 5217 та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Висновком встановлено, що ОСОБА_1 під час використання портативного відеореєстратора здійснював його примусове вимикання, допустив відсутність ведення безперервної відеофіксації та не закріплював вказаний портативний відеореєстратор на форменому одязі; під час несення служби допускав застосування ненормативної лексики, тим самим не дотримався вимог щодо ділового мовлення; 25.04.2024 та 06.05.2024 допускав порушення порядку розгляду справи; здійснював систематичне, безумовне невиконання наказу керівництва, відданого в межах повноважень та відповідно до закону, несумлінно виконував свої посадові обов'язки, порушуючи вимоги Присяги працівника поліції; під час несення служби 12.04.2024 та 13.04.2024 в умовах діючого на території України воєнного стану, усвідомлюючи свою високу відповідальність, неодноразово не дотримався вимог Інструкції № 70, залишивши вогнепальну зброю АКС-74У в салоні службового транспортного засобу, тим самим не виконавши вимоги щодо розміщення зброї в положенні «на плечі», «на ремні», «за спиною».
Пунктом 1 наказу начальника ДПП від 27.06.2024 № 356 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», статей 279, 280 КУпАП, пунктів 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 2, 3, 6 і 11 п. 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, пп. 6 п. 10 розділу І, п. 3 розділу ІV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 лютого 2016 року № 70, пунктів 4, 5 розділу ІІ, пп. 2 п. 1, п. 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, підпунктів 1, 10, 13 п. 3.1. розділу ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 22.11.2018 № 5217, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1 а.с. 111-113).
Наказом ДПП від 18.07.2024 № 1436 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП звільнено зі служби в поліції з 18.07.2024 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (т. 1 а.с. 114).
Не погодившись з наказами відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що накази відповідачем прийняті у порядку, в межах повноважень та у спосіб, встановлені чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За змістом ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст.64 Закону № 580- VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Частинами 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, виявленого за результатами службового розслідування.
Підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. командира батальйону № 2 УПП в Харківській області від 14.05.2024, в якому зазначались обставини систематичного порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .
Водночас, в апеляційній скарзі позивач вказує, що службове розслідування призначено безпідставно, за відсутності жодних фактів про можливе порушення ним службової дисципліни.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893), підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином рапорт т.в.о. командира батальйону № 2 УПП в Харківській області від 14.05.2024, в якому повідомлено про ознаки дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 є належною підставою для призначення службового розслідування.
Доводи скаржника, що рапорт є формальною підставою для ініціювання службового розслідування колегія суддів вважає такими, що є його припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
В свою чергу, саме на підставі рапорту, Дисциплінарна комісія провела службове розслідування, в ході якого виявила численні порушення позивачем службової дисципліни, про які також зазначалось і у спірному рапорті.
Щодо доводів скаржника про процедурні порушення під час проведення службового розслідування.
Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 15.05.2024 № 263 призначено службове розслідування з метою повного з'ясування всіх обставин справи, викладених у рапорті від 14.05.2024, пов'язаних з можливим порушенням службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 та утворено дисциплінарну комісію.
Відповідно до п. 3 розділу І Положення № 893 дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Згідно з п. 10 розділу І Положення №893 забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Позивачем визнається, що при призначенні дисциплінарної комісії відповідачем дотримано критерій чисельності осіб та критерій неупередженості, не включено осіб, які є підлеглими ОСОБА_1 , чи які сприяли порушенню ним службової дисципліни або мали заінтересованість у результатах службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1-2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Так, наказ про призначення службового розслідування прийнятий 15.05.2024, а висновок службового розслідування затверджено 29.05.2024, таким чином службове розслідування проведено у визначений Дисциплінарним статутом строк.
Пунктами 1-2 розділу VII Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 4621 від 11.10.2018 надано право начальникам управління патрульної поліції в областях за результатами службових розслідувань видавати накази щодо застосування до підпорядкованого їм особового складу дисциплінарних стягнень у вигляді зауваження, догани та суворої догани.
Наказом Національної поліції України № 929 від 04.10.2018 затверджено перелік посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Згідно цього переліку начальник УПП в Харківській області ДПП має право застосувати такі види дисциплінарних стягнень як зауваження, догана та сувора догана. В свою чергу начальник Департаменту патрульної поліції має право на застосування таких дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади, звільнення зі служби в поліції.
Начальником УПП в Харківській області ДПП на адресу ДПП направлено клопотання від 20.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (т. 2 а.с. 165-168).
На підставі вказаного вище клопотання, начальником Департаменту патрульної поліції видано наказ №356 від 27.06.2024 про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На виконання вказаного вище наказу №356 від 27.06.2024, начальником Департаменту патрульної поліції видано наказ №1436 о/с від 18.07.2024 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
Як висновок службового розслідування, так і оскаржувані накази Департаменту патрульної поліції чітко сформульовані, містять підстави, за яких до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення (наведено вимоги законодавства, які порушив позивач та конкретних опис обставин вчиненого дисциплінарного проступку).
Доводи скаржника про те, що відповідач його письмово не повідомляв про факт застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення з посади спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.
Так, відеозаписом з портативного службового відеореєстратору №475014 підтверджуються обставини ознайомлення ОСОБА_1 18.07.2024 з наказами ДПП від 27.06.2024 та від 28.07.2024, а також надання йому копії наказу від 18.07.2024.
Крім того, 18.07.2024 відповідачем складено Акт про ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами (т. 2 а.с. 170).
Таким чином, в ході розгляду справи, колегія суддів не встановила процедурних порушень під час проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Як наслідок доводи скаржника в цій частині спростовуються вищенаведеним обґрунтуванням.
Щодо висновків Дисциплінарної комісії про порушення позивачем службової дисципліни.
Так, висновком службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 :
під час використання портативного відеореєстратора здійснював його примусове вимикання, допустив відсутність ведення безперервної відеофіксації та не закріплював вказаний портативний відеореєстратор на форменому одязі;
під час несення служби допускав застосування ненормативної лексики, тим самим не дотримався вимог щодо ділового мовлення; 25.04.2024 та 06.05.2024 допускав порушення порядку розгляду справи;
здійснював систематичне, безумовне невиконання наказу керівництва, відданого в межах повноважень та відповідно до закону, несумлінно виконував свої посадові обов'язки, порушуючи вимоги Присяги працівника поліції;
під час несення служби 12.04.2024 та 13.04.2024 в умовах діючого на території України воєнного стану, усвідомлюючи свою високу відповідальність, неодноразово не дотримався вимог Інструкції № 70, залишивши вогнепальну зброю АКС-74У в салоні службового транспортного засобу, тим самим не виконавши вимоги щодо розміщення зброї в положенні «на плечі», «на ремні», «за спиною».
Водночас, доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди із висновками службового розслідування в частині неналежного використання ним портативного відеореєстратора.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вирішує питання правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026).
Відповідно до п. 5 розд. ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з п.п. 2 п. 1, п. 2 розд. VII Інструкції № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Судом встановлено, що у користуванні УПП в Харківській області ДПП перебувають портативні відеореєстратори Video Badge VB-400. За твердженнями відповідача, відповідно до експлуатаційних характеристик відеореєстратори Video Badge VB-400 мають функцію попереднього запису.
Окреслена функція активується, щойно камеру від'єднано від док-станції. Тобто після від'єднання камери від док-станції, вона працює, та постійно фіксує навколишню обстановку (відео та аудіо). Коли поліцейський натискає кнопку спереду камери, що почати запис, камера фактично переходить в режим збереження зафіксованих даних. При цьому режим попереднього запису звершується виключно перед повним розряджанням акумулятора.
Таким чином камера, постійно працює і заряд її акумулятора зменшується не залежно від того, чи здійснюється запис поліцейським, чи ні.
Час роботи акумулятора портативних відеореєстраторів Video Badge VB-400 становить до 12 годин.
Для того щоб користуватися портативним відеореєстратором Video Badge VB-400 камера повинна бути призначена зареєстрованому користувачеві. Таке призначення здійснюється працівниками відділу зв'язку та телекомунікацій УПП в Харківській області ДПП безпосередньо перед початком чергової зміни патрульних поліцейських.
Отримавши портативний відеореєстратор Video Badge VB-400 у відповідальної особи поліцейський має можливість перевірити стан акумулятора, натиснувши «Кнопку стану батареї», відповідний індикатор вказує на стан акумулятора зеленим кольором - акумулятор заряджений, помаранчевий - зарядіть якомога скоріше, червоний - неминуче вимкнення, індикація відсутня - акумулятор повністю розряджений.
Безпосередній запис розпочинається після короткого натискання поліцейським кнопки спереду, при цьому верхній індикатор світиться червоним кольором, а камера видає 3 короткі звукові сигнали. Щоб зупинити запис, необхідно натиснути і утримувати передню кнопку протягом 3 секунд, камера знову видає 3 короткі звукові сигнали.
Після зупинки запису камера знову переходить в режим попереднього запису.
Рівень заряду акумулятора також відображається на самих відеозаписах, здійснених портативними відеореєстраторами Video Badge VB-400
В ході службового розслідування, Дисплінарна комісія дослідила розстановки сил та засобів роти № 5 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП за період з 12.04.2024 19:25 до 13.04.2024 07:25, з 13.04.2024 19:25 до 14.04.2024 07:25, з 24.04.2024 07:35 до 24.04.2024 19:25, з 25.04.2024 07:35 до 25.04.2024 19:25, з 06.05.2024 15:00 до 06.05.2024 22:00 та роздавальні відомості відеореєстраторів та рацій, з яких вбачалось чергування ОСОБА_1 у наведені дати із видачею йому портативного відеореєстратора.
За наслідками дослідження відеозаписів з портативного відеореєстратора, Комісія встановила, що позивач періодично примусово вимикав відеореєстратор.
Так, за 12-годинне нічне чергування з 12.04.2024 до 13.04.2024 відеозйомка проводилась ОСОБА_1 лише 1 год 59 хв; з 13.04.2024 до 14.04.2024 2024 - 4 години 16 хвилин; за 12 годинне чергування 24.04.2024 - 2 години 52 хвилин; 25.04.2024 - 3 години 53 хвилин; 06.05.2024 - 1 години 13 хвилин, більш детальний опис часу, у який працював відеореєстратор та обставини його примусового вимкнення описано у висновку службового розслідування.
Дисциплінарною комісією встановлено і створення під час чергування ОСОБА_1 службових завдань з відмітками про їх виконання, без проведення відеофіксації їх виконання.
Крім того, під час реагування на повідомлення від громадян позивач також допускав примусове вимикання вказаного портативного відеореєстратору.
Таким чином, лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час несення служби, зокрема, під час відпрацювання повідомлень, що поступили від громадян на гарячу лінію УПП та власноруч створених службових завдань допущено відсутність ведення безперервної відеофіксації, за допомогою отриманого ним портативного відеореєстратору його примусове вимикання, а також періодичне не закріплення реєстратора на форменому одязі.
Позивачем, як в суді першої, так і апеляційної інстанції визнається факт несення служби у спірний період часу із періодичним вимкненням портативного відеореєстратора.
Доводи апелянта щодо неможливості здійснення безперервної відеозйомки через несправність акумулятора портативного відеореєстратора, його швидке розряджання, та відсутність його вини, колегія суддів вважає недоведеними, оскільки про вказані обставини позивач не повідомляв керівництво, не подавав рапорти про виявлення відповідних несправностей під час патрулювання.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, поліцейський може перевірити рівень заряду акумулятора відеореєстратора отримуючи його, і у випадку виявлення недостатнього рівня заряду одразу замінити її в УПП в Харківській області ДПП не виїжджаючи з території місця дислокації патрульної поліції.
Крім того заміна портативного відеореєстратора можлива і передбачена в ході здійснення патрулювання, проте жодного разу окреслені дії з боку позивача не вчинились.
Доводи апелянта щодо спростування показами свідків висновків дисциплінарної комісії про порушення ним службової дисципліни колегія суддів вважає помилковими, оскільки належними доказами підтвердження несправності відеореєстратора можуть бути висновки спеціалістів за наслідками їх перевірки. Проте, таких доказів матеріали справи не місять.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Натомість, апелянт не зазначає, яким чином свідки мали можливість підтвердити або спростувати обставини, наведені ним під час судового розгляду справи щодо вищенаведеного питання.
Доводи апелянта про безпідставну відмову суду першої інстанції у допиті свідків колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Із положень статті 91 КАС України випливає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1, 2 ст. 92 КАС України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Як вбачається зі змісту заяви позивача про допит свідків, остання не містить обставин, про які можуть повідомити лише свідки, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Крім того, як правильно врахував суд першої інстанції, матеріали справи містять пояснення деяких із заявлених до допиту позивачем осіб, відібрані відповідачем під час проведення службового розслідування, тоді як позивачем не зазначено, які нові обставини, окрім тих, що зазначались відповідними особами в ході службового розслідування можуть повідомити свідки.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у допиті свідків з огляду на невмотивованість заяви.
З цих підстав колегія суддів відмовляє і у клопотанні скаржника про допит свідків в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що інші працівники поліції також здійснювали відеофіксацію лише під час безпосереднього виконання дій, проте до них не застосовані заходи дисциплінарної відповідальності колегія суддів вважає такими, що не спростовують в діях саме ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що питання ініціювання, призначення та проведення службового розслідування стосувалось виключно позивача, питання дисциплінарної відповідальності має виключно індивідуально-правовий характер, питання обґрунтованості та пропорційності з порівнянням осіб відносно яких не проводилось службового розслідування є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності відповідачем вчинення позивачем вищевказаного дисциплінарного проступку.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що є неспівмірним із виявленим порушенням є помилковими з огляду на наступне.
Так, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 07.03.2019 в справі №819/736/18, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18.
Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.
Дисциплінарні проступки позивача виявились у недотриманні принципів діяльності поліцейського. Така оцінка відповідача пов'язана, зокрема, із виявленням систематичного порушення позивачем вимог Інструкції № 1026 в частині користування портативним відеореєстратором іншими порушеннями службової дисципліни.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Зокрема, відповідачем досліджено службову характеристику позивача, з якої вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе як безвідповідальний працівник, який не здатен виконувати поставлені перед ним завдання, часто виконує свої обов'язки на неналежному рівні, схильний до незрозумілих дій, які негативно впливають на результати служби; в нормативно-правовій базі не орієнтується, бажання підвищувати рівень знать та самовдосконалюватись не демонструє, до професійного розвитку відноситься безініціативно; допускає невиконання наказів та доручень керівництва; розпочату роботу не доводить до завершення тощо (т. 2 а.с. 33).
У розглядуваному випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.
Ураховуючи тяжкість вказаних вище проступків, їх систематичність та наслідки, колегія суддів уважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, такий вид дисциплінарного стягнення є правомірним і пропорційним.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність його рішень, які є предметом оскарження у даній справі.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Враховуючи, що інші позовні вимоги позивача: про поновлення на службі в поліції та стягнення з ДПП на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про скасування наказів про звільнення, останні також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 520/24770/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді О.В. Присяжнюк А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 19.06.2025 року