19 червня 2025 р. Справа № 520/30847/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 13.03.25 по справі № 520/30847/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.10.2024 №1076 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.11.2024 №531 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 08.11.2024; поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 08.11.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 в частині відмови у задоволенні позову щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.10.2024 №1076 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.11.2024 №531о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 08.11.2024 та прийняти в цій частині постанову про задоволення позову; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 - залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був відсутнім на службі у певний період часу без поважних причин, за що його правомірно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, а про факт проходження військової служби, як поважність відсутності на службі в поліції, належним чином не повідомив керівництво. Вказує, що відповідачем відносно позивача видано наказ від 11.04.2024 №326, яким до позивача було ухвалено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з лав Національної поліції. Наказ від 11.04.2024 №326 реалізовано відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання наказу від 17.04.2024 №166о/с про звільнення позивача зі служби з 18.04.2024. Звертає увагу, що вказані накази були предметом судового розгляду справи №520/11249/24. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №520/11249/24 накази від 11.04.2024 №326 та від 17.04.2024 №166 о/с скасовано, позивача поновлено на посаді. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 вказане рішення скасовано, у позові відмовлено. Зауважує, що на час розгляду справи №520/30847/24, де суд першої інстанції посвідчив правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади наказами від 30.10.2024 №1076, від 08.11.2024 №531о/с, вже набрала законної сили постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі №520/11249/24, якою посвідчено правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади наказами від 11.04.2024 №326 та від 17.04.2024 №166 о/с. Тобто, позивач фактично є звільнений зі служби в поліції за наказом від 17.04.2024 №166 о/с, за таких обставин, існування наказів від 30.10.2024 №1076, від 08.11.2024 №531о/с фактично втрачає сенс у призмі того, що позивач, за наявності постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі №520/11249/24 втратив статус поліцейського. Наголошує, що до особи, яка втратила статус поліцейського, чинність минулих застосувань норм Дисциплінарного статуту Національної поліції та приписів ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» є вичерпаною. Відтак, на переконання апелянта, накази відповідача від 30.10.2024 №1076, від 08.11.2024 №531о/с є такими, що підлягають скасуванню, отже, і рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову, що їх стосується, підлягає скасуванню. У частині позову про поновлення позивача на посаді рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Головне управління Національної поліції в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 без змін. Зазначає, що посилання апелянта на те, що на час розгляду справи №520/30847/24, вже Другим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 30.10.2024 у справі №520/11249/24, якою посвідчено правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції наказами ГУНП в Харківській області від 11.04.2024 №326 та від 17.04.2024 № 166 о/с, тому існування наказів ГУНП в Харківській області від 30.10.2024 №1076 та від 08.11.2024 №531 о/с втратило сенс, є безпідставними, оскільки наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с капітана поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 18.04.2024, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 №520/11249/24.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №520/11249/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №326 від 11.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.04.2024 №166 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 18.04.2024. Поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 18.04.2024. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2024 по 18.09.2024 у розмірі 31618 (тридцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень 40 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 18.04.2024. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №520/11249/24 позивача поновлено на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 18.04.2024 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що підтверджується витягом із наказу від 25.09.2024 №44 о/с.
Листом від 25.09.2024 №3232/119-21/03-2024 відповідач повідомив позивача, що він повинен прибути о 09:00 годині 26.09.2024 до свого безпосереднього керівника.
08.10.2024 Головним управління Національної поліції в Харківській області видано наказ №2161 про призначення відносно заявника службового розслідування щодо безпідставної відсутності ОСОБА_1 на службі у період з 26.09.2024 по 04.10.2024 та створено Дисциплінарну комісію у складі 4 осіб, а саме: голови комісії - заступника командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції Костюкова М.М., старшого інспектора ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 .
В ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 04.10.2024 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від 04.10.2024 № 3384/119-21/03-2024 т.в.о. командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_5 , про те, що 26.09.2024 старший інспектор роти швидкого реагування ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 повинен був прибути на службу та приступити до виконання функціональних обов'язків. ОСОБА_1 у період з 26.09.2024 по 04.10.2024 за місцем несення служби був відсутній та до виконання функціональних обов'язків не приступив.
Наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с капітана поліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 18.04.2024, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 №520/11249/24.
Ознайомлення капітана поліції ОСОБА_1 з наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с про його поновлення відбувалося шляхом надсилання на особистий мобільний телефон у месенджері « НОМЕР_1 » та лист на адресу мешкання.
В листі вказано дату, час, адресу прибуття та контактний номер телефону безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_1 26.09.2024 відповідно до вказаного наказу та графіку несення служби полку, капітан поліції ОСОБА_1 повинен був приступити до служби в полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області.
Згідно з рапортом відповідального від керівництва полку, заступника командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , під час проведення інструктажу 26.06.2024 ним було виявлено відсутність капітана поліції ОСОБА_1 на службі. Також відповідно до рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі та до своїх функціональних обов'язків не приступив у період з 09.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00 26.09.2024.
З метою встановлення місця перебування та причин відсутності капітана поліції ОСОБА_1 йому на особистий мобільний телефон було здійснено дзвінок, але на дзвінок він не відповів.
За фактом відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 було складено відповідний акт. Також заступник командира роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_8 , рапортом доповів про відсутність на службі 26.09.2024 капітана поліції ОСОБА_1 та ненадання останнім будь-якої інформації про причини відсутності та місце свого перебування.
Відповідно до інформаційної довідки від 15.10.2024 №3539/119-21/05-2024 в період часу з 26.09.2024 по 07.10.2024 старший інспектор роти швидкого реагування ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 мав заступати до несення служби на визначений об'єкт «Крона», час несення служби з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. відповідно до наказу ППОП ГУНП в Харківській області №390 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 27.09.2024»від 25.09.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №394 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 28.09.2024» від 27.09.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №395 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 29.09.2024» від 28.09.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №396 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 30.09.2024»від 28.09.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №397 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 01.10.2024»від 30.09.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №400 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 02.10.2024» від 01.10.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №401 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 03.10.2024» від 02.10.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №402 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 04.10.2024» від 03.10.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №403 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 05.10.2024» від 04.10.2024; наказу ППОП ГУНП в Харківській області №406 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 07.10.2024» від 05.10.2024.
Службовим розслідуванням встановлено, що 26.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 27.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 28.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 01.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 02.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 03.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 04.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00 старший інспектор взводу №1 роти швидкого реагування ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі та функціональні обов'язки не виконував.
Відповідно до рапортів старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції Лисак Г.А., старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 та старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 у період з 26.09.2024 до 04.10.2024 капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі та на телефонні дзвінки не відповідав (фото під час телефонування наявні).
В рамках проведення службового розслідування здійснено виїзд за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Двері ніхто не відчинив, на дзвінки по мобільному телефону ОСОБА_1 не відповів.
Згідно з довідкою, наданою завідуючою канцелярії ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , встановлено, що жодних документів від ОСОБА_1 не надходило.
Під час проведення службового розслідування направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо наявності листів непрацездатності у капітана поліції ОСОБА_1 .
З Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов лист (вх. № 487 від 27.05.2024) з інформацією, що у період з 26.09.2024 до 23.10.2024 ОСОБА_1 листи непрацездатності не видавалися та не продовжувалися.
З метою встановлення більш детальних обставин події та її причин старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, освіта вища, в ЗСУ з 22.05.2001 по 14.02.2002, в НПУ з 07.11.2015, на посаді з 07.04.2022, діючих дисциплінарних стягнень не має, на його мобільний телефон, було здійснені головою дисциплінарної комісії капітаном поліції ОСОБА_6 неодноразові телефонні дзвінки, але він був відключений. Також, відповідно до пунктів 6, 7 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист від 17.10.2024 №3591/119-21/09-2024 на адресу, що зазначена в особовій справі ОСОБА_1 , в якому йому запропоновано з'явитись для надання пояснень, які будуть долучені до матеріалів службового розслідування, але останній не з'явився.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 повинен був нести службу 26.09.2024, 27.09.2024, 28.09.2024, 30.09.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024. На службі був відсутній з 26.09.2024 та на час проведення службового розслідування. У зв'язку з чим дисциплінарною комісією встановлений факт відсутності старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 без поважних причин 26.09.2024, 27.09.2024, 28.09.2024, 30.09.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024.
Підтвердженням факту відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 є: пояснення помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_11 ; пояснення командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_12 ; пояснення заступника командира роти №2 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_13 ; пояснення т.в.о. начальника штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_14 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 ; пояснення командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_15 ; довідкою з графіку несення служби; довідкою з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області.
Також встановлено, що відповідно до Закону про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 05.02.2024 № 10456, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Під час прийняття до лав Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
У ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не встановлені.
Під час проведення службового розслідування щодо обтяжуючих обставин комісією відносно капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що останній не вказував своє місце перебування, чим вводив в оману керівництво підрозділу та дисциплінарну комісію. Для надання пояснень в рамках службового розслідування не прибув.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що старший інспектор роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин з 26.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 27.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 28.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 01.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 02.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 03.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 04.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби Національній поліції України.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 29.10.2024 (далі по тексту - висновок).
У тексті висновку діяння / вчинок заявника за подією не виходу на службу кваліфіковано Дисциплінарною комісією у якості вчинення дисциплінарного проступку - частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Висновок містить пропозицію Дисциплінарної комісії з приводу застосування до заявника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
29.10.2024 висновок затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області.
30.10.2024 начальником ГУНП в Харківській області було видано наказ №1076, яким до старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 з відображених у Висновку мотивів було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
08.11.2024 ГУНП в Харківській області видано наказ №531 о/с, яким на реалізацію наказу ГУНП в Харківській області від 30.10.2024 №1076 заявника було звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погодившись із правомірністю наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.10.2024 №1076 та від 08.11.2024 №531 о/с, позивач ініціював даний спір.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування здійснила повний та належний розгляд обставин та дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Стаття 64 Закону №580-VIII визначає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я. (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі по тексту - Правила етичної поведінки).
За вимогами абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі по тексту - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 1 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Приписами пунктів 2 та 3 розділу ІV Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку №893).
Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 16 розділу V Порядку №893).
Так, у відповідності до частин шостої-восьмої статті 18 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Водночас, на підставі положень Закону №2123-IX від 15.03.2022 Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», статті 26-31.
За положеннями ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
У відповідності до ч.2 ст.27 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (частина третя статті 27 Дисциплінарного статуту).
Отже, з приведених вище норм вбачається, що у службовому розслідуванні, яке проводилося у формі письмового провадження в період дії воєнного стану, поліцейський стосовно якого воно проводиться, надає пояснення в письмовій формі, а виклик для надання пояснень йому надсилається з використанням електронної комунікації.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 ст.13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
У силу вимог ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
З аналізу приведених вище норм вбачається, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Поряд з цим, звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі висновку службового розслідування до позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", а також підриву авторитету Національної поліції України, наказом ГУНП в Харківській області від 30.10.2024 №1076 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
В ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 04.10.2024 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт від 04.10.2024 № 3384/119-21/03-2024 т.в.о. командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Харіна А.С., про те, що 26.09.2024 старший інспектор роти швидкого реагування ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 повинен був прибути на службу та приступити до виконання функціональних обов'язків. ОСОБА_1 у період з 26.09.2024 по 04.10.2024 за місцем несення служби був відсутній та до виконання функціональних обов'язків не приступив.
Наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с капітана поліції ОСОБА_1 було поновлено на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 18.04.2024, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 №520/11249/24.
Ознайомлення капітана поліції ОСОБА_1 з наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с про його поновлення відбувалося шляхом надсилання на особистий мобільний телефон у месенджері «WhatsApp» та лист на адресу мешкання.
В листі вказано дату, час, адресу прибуття та контактний номер телефону безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_1 26.09.2024 відповідно до вказаного наказу та графіку несення служби полку, капітан поліції ОСОБА_1 повинен був приступити до служби в полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області.
Згідно з рапортом відповідального від керівництва полку, заступника командира батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , під час проведення інструктажу 26.06.2024 ним було виявлено відсутність капітана поліції ОСОБА_1 на службі. Також відповідно до рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на службі та до своїх функціональних обов'язків не приступив у період з 09.00 до 13.00 та з 13.45 до 18.00 26.09.2024.
З метою встановлення місця перебування та причин відсутності капітана поліції ОСОБА_1 йому на особистий мобільний телефон було здійснено дзвінок, але на дзвінок він не відповів.
За фактом відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 було складено відповідний акт. Також заступник командира роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_8 , рапортом доповів про відсутність на службі 26.09.2024 капітана поліції ОСОБА_1 та ненадання останнім будь-якої інформації про причини відсутності та місце свого перебування.
Відповідно до рапортів старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_14 , старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 та старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 у період з 26.09.2024 до 04.10.2024 капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі та на телефонні дзвінки не відповідав (фото під час телефонування наявні).
В рамках проведення службового розслідування здійснено виїзд за місцем мешкання капітана поліції ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Двері ніхто не відчинив, на дзвінки по мобільному телефону ОСОБА_1 не відповів.
Згідно з довідкою наданою завідуючою канцелярії ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , встановлено, що жодних документів від ОСОБА_1 не надходило.
Під час проведення службового розслідування направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо наявності листів непрацездатності у капітана поліції ОСОБА_1 .
З Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов лист (вх. № 487 від 27.05.2024) з інформацією, що у період з 26.09.2024 до 23.10.2024 ОСОБА_1 листи непрацездатності не видавалися та не продовжувалися.
З метою встановлення більш детальних обставин події та її причин старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, освіта вища, в ЗСУ з 22.05.2001 по 14.02.2002, в НПУ з 07.11.2015, на посаді з 07.04.2022, діючих дисциплінарних стягнень не має, на його мобільний телефон, було здійснені головою дисциплінарної комісії капітаном поліції ОСОБА_6 неодноразові телефонні дзвінки, але він був відключений. Також, відповідно до пунктів 6, 7 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист від 17.10.2024 №3591/119-21/09-2024 на адресу, що зазначена в особовій справі ОСОБА_1 , в якому йому запропоновано з'явитись для надання пояснень, які будуть долучені до матеріалів службового розслідування, але останній не з'явився.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 повинен був нести службу 26.09.2024, 27.09.2024, 28.09.2024, 30.09.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024. На службі був відсутній з 26.09.2024 та на час проведення службового розслідування. У зв'язку з чим дисциплінарною комісією встановлений факт відсутності старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 без поважних причин 26.09.2024, 27.09.2024, 28.09.2024, 30.09.2024, 01.10.2024, 02.10.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024.
Підтвердженням факту відсутності на службі капітана поліції ОСОБА_1 є: пояснення помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_11 ; пояснення командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_12 ; пояснення заступника командира роти № 2 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_13 ; пояснення т.в.о. начальника штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_14 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 ; рапорти старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ППОП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 ; пояснення командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_15 ; довідкою з графіку несення служби; довідкою з Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що старший інспектор роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин з 26.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 27.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 28.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 30.09.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 01.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 02.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 03.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, 04.10.2024 у період з 09.00 до 13.45 та з 13.45 до 18.00, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби Національній поліції України.
В позовні заяві позивач зазначає, що фізично не міг прибути до відповідача на службу, оскільки з 24.09.2024 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .
Судом з матеріалів справи встановлено, що належних та допустимих доказів щодо проходження позивачем військової служби за контрактом з 24.09.2024, позивачем ані на адресу ГУНП в Харківській області, ані дисциплінарній комісії не надав, отже на момент проведення службового розслідування факт проходження військової служби ОСОБА_1 не був підтверджений відповідними документами.
Доводи позивача про те, що його представником було направлено довідку про проходження військової служби позивачем з 24.09.2024 уповноваженій особі ГУНП шляхом надсилання на мобільний телефон у месенджері «WhatsApp», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки неможливо встановити факт направлення такої довідки саме представнику ГУНП.
Отже, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем повідомлялось керівництво Головного управління Національної поліції в Харківській області про поважність причин відсутності його на службі у робочий час.
Колегія суддів вважає, що така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції та дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає доведеним порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", а також підриву авторитету Національної поліції України.
Відтак, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, колегія суддів вважає, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування здійснила повний та належний розгляд обставин та дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.
При визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, його характеристика, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
При цьому, колегією суддів взято до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини щодо скоєного позивачем дисциплінарного проступку, колегія суддів вважає доведеним недотримання позивачем службової дисципліни та співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення.
З урахування вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з'ясувала усі обставини, події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, та враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування від 29.10.2024, правомірно видано накази від 30.10.2024 №1076 та від 08.11.2024 №531 о/с.
Щодо посилання апеляційної скарги на те, що на час розгляду справи вже набрала законної сили постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі №520/11249/24, якою посвідчено правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади з 18.04.2024, тому існування наказів від 30.10.2024 №1076, від 08.11.2024 №531о/с фактично втрачає сенс у призмі того, що позивач втратив статус поліцейського, колегія суддів звертає увагу, що наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2024 №446 о/с позивача поновлено на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 18.04.2024, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 №520/11249/24, яким допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді, тому на момент проведення службового розслідування та видання наказів від 30.10.2024 №1076 та від 08.11.2024 №531 о/с позивач мав статус поліцейського.
Інших доводів апеляційна скарга позивача не містить.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 по справі № 520/30847/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий