19 червня 2025 р. Справа № 480/5816/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 03.03.25 по справі № 480/5816/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, перший відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, другий відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області № 184150013347 від 13.05.2024 та від 07.06.2024 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.09.2014 по 31.10.2018 у комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу до спеціального стажу у сфері охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність спірних рішень ГУ ПФУ в Запорізькій області № 184150013347 від 13.05.2024 та від 07.06.2024, якими позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV) внаслідок протиправного не зарахування до спеціального стажу періоду роботи позивача з 16.09.2014 по 31.10.2018 у КЗ "Охтирська центральна районна лікарня". Стверджувала, що спеціальний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е-ж" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, складає більше 30 років, однак другим відповідачем зроблено помилковий висновок, що посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу не відноситься до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що мало наслідком безпідставне скорочення спеціального стажу позивача до показника 27 років 07 місяців 22 дні.
На підтвердження вищевказаної правової позиції також вказала, що посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу входить до переліку посад медичних працівників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909), що додатково свідчить про правомірність заявлених позовних вимог та безпідставності відмов відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 16.09.2014 по 31.10.2018 у комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу до спеціального стажу у сфері охорони здоров'я.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 по справі № 480/5816/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: пров. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69057) № 184150013347 від 13.05.2024 та від 07.06.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: пров. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69057) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) період роботи з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно у Комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу до спеціального стажу у сфері охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: пров. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69057) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі десяти її місячних пенсій.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: пров. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, 69057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі № 480/5816/24 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, оскільки страховий стаж позивача для визначення права на призначення грошової допомоги становить 27 років 7 місяців 22 дні, що є недостатнім для виплати такої суми коштів.
При цьому, зарахування періоду роботи ОСОБА_1 відповідно до довідки № 743/6 від 02.06.2022 з 16.09.2014 по 31.10.2018 на посаді завідувача інформаційно - аналітичного відділу КЗ «Охтирська ЦРЛ» є неможливим, оскільки така посада не входить до Переліку № 909.
Позивач скористалась своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на вказане рішення - залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі № 480/5816/24 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву наполягала, що посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу, яку позивач обіймала в період з 16.09.2014 по 31.10.2018 у Комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» відноситься до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пунктів «е-ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що додатково підтверджується довідкою від 31.05.2024 вих. № 1527/8/6, виданою КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», та свідчить про необґрунтованість доводів другого відповідача, покладених в основу апеляційної скарги.
В іншій частині зміст відзиву є аналогічним змісту позовної заяви.
Перший відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу з 29.02.2024 призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, у зв'язку із чим остання перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.
06.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (а.с. 6).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути вищевказану заяву позивача.
За результатами розгляду заяви позивача про виплату грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення № 184150013347 від 13.05.2024, яким відмовлено у призначенні такої допомоги, з посиланням на те, що відповідно до наданих документів спеціальний стаж роботи заявниці на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є-ж" статті 55 Закону № 1058-IV складає 27 років 07 місяців 22 дні. Не зараховано до спеціального стажу період роботи позивача з 16.09.2014 по 31.10.2018 у КЗ "Охтирська центральна районна лікарня", оскільки посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу не відноситься до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (а. с. 7).
31.05.2024 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про призначення і виплату грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (а. с. 8).
До заяви додано довідку КНП Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" від 31.05.2024, якою підтверджується, що посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу відноситься до лікарської спеціальності та дає право на пенсію за вислугою років (а.с.11).
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №184150013347 від 07.06.2024 відмовлено у призначенні такої допомоги, з посиланням на те, що відповідно до наданих документів спеціальний стаж роботи заявниці на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е-ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ складає 27 років 07 місяців 22 дні. Не зараховано до спеціального стажу період роботи позивача з 16.09.2014 по 31.10.2018 у КЗ "Охтирська центральна районна лікарня", оскільки посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу не відноситься до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (а.с. 9).
Не погоджуючись з рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №184150013347 від 13.05.2024 та 07.06.2024, яким позивачеві відмовлено у призначенні та виплаті разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV Закону №1058-ІV, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 184150013347 від 13.05.2024 та від 07.06.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, суд першої інстанції виходив з їх протиправності та наявності у позивача права на зарахування до спеціального стажу періоду роботи позивача з 16.09.2014 по 31.10.2018 на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу "Охтирської центральної районної лікарні", оскільки така посада відноситься до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пунктів "е-ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Також, судом враховано, що відповідачами не заперечуються обставини дотримання позивачем інших умов для призначення передбаченої п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV грошової допомоги, зокрема: позивач до призначення пенсії за віком не отримувала жодної іншої пенсії та на момент виходу на пенсію за віком працювала на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Дійшовши висновку про відсутність у даному випадку дискреційності повноважень другого відповідача у питанні призначення одноразової грошової допомоги позивачу, суд першої інстанції вважав належним та ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно у комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу до спеціального стажу у сфері охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та призначити ОСОБА_1 разову грошову допомогу відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі десяти її місячних пенсій.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання другого відповідача нарахувати та виплатити позивачеві разову грошову допомогу, суд першої інстанції виходив з їх передчасності, оскільки право позивача на нарахування і виплату разової грошової допомоги, яку суд зобов'язав призначити цим рішенням, ГУ ПФУ в Запорізькій області порушене не було, водночас, задоволення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам статті 5 КАС України, згідно з якими судовому захисту підлягає саме порушене право особи.
Також, судом зазначено, що оскільки у спірних правовідносинах органом, який призначає разову грошову допомогу у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, що визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов'язок щодо призначення позивачеві разової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», водночас, Головне управління в Сумській області, за наведених обставин, не є належним відповідачем у цій справі, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями Закону № 1788-ХІІ передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637).
Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до другого відповідача із заявою від 31.05.2024 про призначення і виплату грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
До зазначеної заяви позивачем було додано довідку КНП Охтирської міської ради "Охтирська центральна районна лікарня" від 31.05.2024, якою підтверджується, що посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу відноситься до лікарської спеціальності та дає право на пенсію за вислугою років.
Дослідивши вказану довідку колегією суддів встановлено, що позивач працювала на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу у комунальному закладі "Охтирська центральна районна лікарня" із 16.09.2014 року (наказ від 16.09.2014 року № 163к) по 31.10.2018 року (наказ від 23.10.2018 року №123к).
Також, у довідці Комунального закладу "Охтирської центральної районної лікарні" від 31.05.2024 №1527/8/6 зазначено, що посада завідувач інформаційно-аналітичного відділу, яка була наявна в штатному розписі лікарні в 2014-2018 роках та яку займала ОСОБА_1 , відносилася до розділу «Керівники», професії «Начальник (завідувач) структурного підрозділу медичного закладу» довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров'я».
Підпунктом 1.4 пункту 1 додатку 1, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.07.1998 № 207 «Про реформування галузевої медичної статистики та створення інформаційних статистичних баз в системі єдиного інформаційного поля охорони здоров'я» (далі Наказ МОЗ №207) (чинний) передбачено, що інформаційно-аналітичний відділ у районних лікарнях очолює завідувач, який призначається із числа кваліфікованих лікарів.
Освіта ОСОБА_1 відповідала кваліфікаційним вимогам довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров'я», передбачених для вищевказаної посади та вимогам Наказу МОЗ № 207, а саме: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямком підготовки «Медицина». Проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю з наступною спеціалізацією за профілем структурного підрозділу, підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо), наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності, стаж роботи за фахом не менше 5 років.
Записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджується, що позивач у період з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно працювала в Комунальному закладі "Охтирської центральної районної лікарні" на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу.
Крім того, зі змісту довідки Комунального закладу "Охтирської центральної районної лікарні" від 02.06.2022 № 743/6 вбачається, що відповідно до Переліку № 909 та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів-фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я» посада завідувача інформаційно-аналітичного відділу відноситься до лікарської спеціальності та дає право на пенсію за вислугою років.
Отже, враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені під час апеляційного перегляду докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявними матеріалами справи, зокрема, трудовою книжкою позивача та довідками від 02.06.2022 та від 31.05.2024, виданими Комунальним закладом "Охтирської центральної районної лікарні", підтверджено, що позивач у період з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно, працювала на посаді в закладі охорони здоров'я, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, а отже, відмовляючи спірними рішеннями у зарахуванні періоду роботи позивача з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно, до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ другий відповідач діяв протиправно.
Враховуючи те, що сукупний стаж роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 Закону№ 1788-ХІІ, на день досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку становить понад 30 років і на момент досягнення пенсійного віку позивач працювала на такій посаді та не отримувала до цього будь-яку пенсію, що відповідачами не спростовано, колегія суддів дійшла висновку, що у розумінні приписів п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV позивач набула право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Другий відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З огляду на те, що спірні рішення, які визнані судом протиправними, прийнято саме ГУ ПФУ в Запорізькій області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.09.2014 по 31.10.2018 включно у комунальному закладі «Охтирська центральна районна лікарня» на посаді завідувача інформаційно-аналітичного відділу до спеціального стажу у сфері охорони здоров'я відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та призначити ОСОБА_1 разову грошову допомогу відповідно до п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі десяти її місячних пенсій.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241 ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 по справі № 480/5816/24 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко