19 червня 2025 року справа №200/2637/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі №200/2637/25 (суддя І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 43738,23 гривень, -
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення до бюджету податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 43738,23 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року вказаний позов був залишений без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів направлення листом з описом вкладення відповідачу адміністративного позову з додатками, та роз'яснено, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
На виконання ухвали суду від 16 квітня 2025 року позивачем було направлено клопотання про усунення недоліків позовної заяви, у якому просив відкрити провадження у справі, оскільки ГУ ДПС у Донецькій області вжило усіх можливих та дієвих заходів з метою повного та всебічного розгляду даної справи про стягнення з відповідача податкового боргу. Зазначив, що звернувся до управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про надання інформації щодо місця реєстрації відповідача, як внутрішньо переміщеної особи. Листом від 22.04.2025 року № 01/01-698Д управління повідомило, що відповідно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, перебував як внутрішньо переміщена особа на обліку у м. Львів та у м. Харків, однак 03.11.2024 року відповідач знявся з обліку «самостійно через Дію» та на даний час не має статусу внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, наразі єдине відоме податковому органу місце проживання відповідача АДРЕСА_1 , але відділення поштового зв'язку, яке обслуговує цей населений пункт, не функціонує з незалежних від податкового органу обставин.
Також зазначає, що у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану в Україні за липень 2023, яка була самостійно подана відповідачем 18.08.2023 року, останнім зазначалась адреса його електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 24.04.2025 року представником ГУ ДПС у Донецькій області було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами підписану електронним цифровим підписом на наявну електронну адресу відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позовну заяву було повернуто позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного суду України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що єдине відоме місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відділення за місцем проживання відповідача досі не функціонує, інформація про що міститься на офіційному сайті АТ «Укрпошта» та є загальновідомим фактом, у зв'язку з чим не можливо направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення, відповідно до вимог КАС України. Вищевказані обставини не залежать від позивача й податковий орган позбавлений, у даному випадку, можливості забезпечити направлення копії позовної заяви відповідачу листом з описом вкладення, як того вимагає КАС України, а також жодним чином не може вплинути на дані обставини. Враховуючи зазначене, позивачем до позовної заяви було додано доказ неможливості направлення копії позовної заяви відповідачу листом з описом вкладення (інформація з сайту АТ «УКРПОШТА») та довідку про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС. Так у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану в Україні за липень 2023, яка була самостійно подана Відповідачем 18.08.2023, ФОП ОСОБА_1 зазначалась адреса його електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 24.04.2025 представником ГУ ДПС у Донецькій області було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами підписану електронним цифровим підписом на наявну електронну адресу відповідача. Таким чином ГУ ДПС у Донецькій області було вжило усіх можливих та дієвих заходів з метою повного та всебічного розгляду даної справи. Позивач наголошує, що постановляючи ухвалу від 05.05.2025р. суд першої інстанції фактично позбавив податковий орган доступу до суду та реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків, як позивача по справі.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами 1,2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин 7-9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного суду України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд першої інстанції, після залишення позовної заяви без руху, повернув позовну заяву з огляду на те, що позивач не виконав процесуальний обов'язок подати до суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, визначений частиною другою статті 161 КАС України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не надав належних доказів про надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на електронну адресу відповідача, оскільки норми КАС України імперативно регламентують, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати докази направлення рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача позовної заяви з додатками, якщо позовну заяву подано в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Адреса місце проживання/реєстрації фізичної особи-підприємця на території можливих бойових дій та/або не здійснення поштового обслуговування не є винятками передбаченими КАС України.
Також суд звертає увагу, що відповідач знаходиться на території де Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» не здійснює своїх повноважень, при цьому, до діючого процесуального законодавства України змін щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від обов'язку щодо надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів не внесено. Таким чином, позивачем не усунуто недоліки згідно наданого судом строку.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Метою застосування вимог, встановлених частиною другою статті 169 КАС України, щодо обов'язку подати суб'єктом владних повноважень доказів направлення відповідачу матеріалів позовної заяви разом із додатками, є саме повідомлення (сповіщення) сторони відповідача про те, що до нього пред'явлено позов. Тобто, суть такого процесуального обов'язку полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін в частині права відповідача знати про судову справу, яка можливо буде розглядатися (у разі відкриття провадження у справі) щодо нього.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання ухвали суду від16 квітня 2025 року позивачем було направлено клопотання про усунення недоліків позовної заяви, у якому просив відкрити провадження у справі, оскільки ГУ ДПС у Донецькій області вжило усіх можливих та дієвих заходів з метою повного та всебічного розгляду даної справи про стягнення з відповідача податкового боргу. Зазначив, що звернувся до управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про надання інформації щодо місця реєстрації відповідача, як внутрішньо переміщеної особи. Листом від 22.04.2025 року № 01/01-698Д управління повідомило, що відповідно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, перебував як внутрішньо переміщена особа на обліку у м. Львів та у м. Харків, однак 03.11.2024 року відповідач знявся з обліку «самостійно через Дію» та на даний час не має статусу внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, наразі єдине відоме податковому органу місце проживання відповідача 85143, Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна (Щорса), буд. 62, але відділення поштового зв'язку, яке обслуговує цей населений пункт, не функціонує з незалежних від податкового органу обставин.
Також зазначає, що у податковій декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану в Україні за липень 2023, яка була самостійно подана відповідачем 18.08.2023 року, останнім зазначалась адреса його електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1. 24.04.2025 року представником ГУ ДПС у Донецькій області було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами підписану електронним цифровим підписом на наявну електронну адресу відповідача.
Отже, зі змісту позовної заяви та наданих доказів слідує, що відомим позивачу місцем реєстрації відповідача є: 85143, Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, вул. Адміністративна (Щорса), буд. 62.
Судом встановлено, що відповідач знаходиться на території де Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» не здійснює своїх повноважень, що підтверджує твердження позивача про неможливість надіслати відповідачу копії матеріалів позовної заяви на вказану вище адресу.
Про це свідчить і надана позивачем до суду копія довідки установи поштового зв'язку про повернення поштового відправлення із копією позовної заяви.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у цій справі об'єктивно не мав практичної можливості надати суду докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, будь-яких змін в аспекті виключень (спрощень) у процедурі подання позовних заяв суб'єктами владних повноважень до осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій до КАС України не вносилося.
Поруч із цим, пункт 20 розділу VII «Перехідні положення» КАС України яким встановлено особливості судових викликів та повідомлень, визначає, що направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Статтею 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції від 12 серпня 2014 року № 1632-VII встановлено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
З викладеного вбачається, що суд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона позивача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду позовної заяви стосовно нього, в тому числі шляхом виклику і повідомлення сторін про розгляд справи, судові засідання тощо, зокрема, щодо учасників процесу, місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій.
Таким чином, колегія суддів уважає, що ненадання позивачем (суб'єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, у спірних правовідносинах, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права позивача на подання адміністративного позову та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.
Колегія суддів також зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.09.2023р. у справі № 200/4381/22, від 05.10.2023 р. у справі №200/3924/22.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву позивачеві.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі №200/2637/25 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року по справі №200/2637/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Повне судове рішення - 19 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко