19 червня 2025 року справа №200/8148/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (повне судове рішення складено 26 лютого 2025 року) у справі № 200/8148/24 (суддя в І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), відповідно до якої просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021;
- зобов'язати Управління нарахувати та виплатити з 01.03.2024 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке встановлено на підставі рішення суду № 200/2925/23 від 04.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, яка була йому нарахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", але після проведення перерахунків призначеної пенсії доплата у сумі 2000,00 грн до сплати відповідачем нарахована не була, при цьому розмір пенсії за наслідками проведених перерахунку пенсії був обмежений максимальним.
У зв'язку з цим позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою, у якій просив нарахувати та виплачувати з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021.
Проте у відповідь на дане звернення, листом від 11.09.2024, відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати вказаної доплати до пенсії позивача, а також для проведення перерахунку призначеної пенсії.
Із зазначеною відповіддю відповідача позивач не погоджується і вважає дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 призначеної пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021, - протиправними.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, - протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке встановлено на підставі рішення суду № 200/2925/23 від 04.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 200/2925/23 (набрало законної сили 17.01.2024) в січні 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2020 на підставі нової довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях № 15/1 від 10.01.2023, виданої станом на 29.01.2020.
Грошове забезпечення позивача на виконання рішення суду у справі № 200/2925/23 загалом склало 32024,94 грн. При цьому основний розмір пенсії позивача, із розрахунку 68% грошового забезпечення, склав 21776,96 грн (32024,94 грн х 68%), у тому числі:
- 3048,77 грн - індексація пенсії базового ОСНП 2022;
- 1500,00 грн - індексація пенсії базового ОСНП 2023.
Підсумок пенсії позивача за наслідками перерахунку склав 26325,73 грн, нарахована сума доплати за результатами перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.03.2020 по 31.01.2024 склала 28441,96 грн.
Розмір пенсійної виплати позивачу після виконання рішення у справі № 200/2925/23, із врахуванням обмеження максимальним розміром, склав 20930,00 грн.
У березні 2024 року було проведено масовий перерахунок пенсії позивача у зв'язку із підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та масовим перерахунком щодо індексації суми пенсії відповідно до положень пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
За наслідками проведеного перерахунку грошове забезпечення позивача, з урахуванням перерахунку на виконання судового рішення у справі № 200/2925/23, склало 32024,94 грн. При цьому основний розмір пенсії позивача, із розрахунку 68% грошового забезпечення, склав 21776,96 грн (32024,94 грн х 68%), у тому числі:
- 3048,77 грн - індексація пенсії базового ОСНП 2022;
- 1500,00 грн - індексація пенсії базового ОСНП 2023;
- 1500,00 грн - індексація пенсії базового ОСНП 2024.
Підсумок пенсії позивача за наслідками перерахунку склав 27825,73 грн.
Розмір пенсійної виплати з 01.03.2024, з урахуванням обмеження максимальним розміром, склав 23610,00 грн.
З приводу обмеження максимального розміру пенсії відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII) максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на переконання відповідача, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений законами про Державний бюджет України, на даний час розмір пенсії, з урахуванням надбавок, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Щодо припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021, відповідач зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21 у листопаді 2021 року було здійснено перерахунок пенсії позивача, після якого розмір пенсійної виплати позивачу збільшився на більше ніж 2000,00 грн.
Таким чином, як зазначає відповідач, оскільки розмір пенсії позивача був переглянутий після 01.03.2018 і після перерахунку різниця між розмірами пенсії становила більше ніж 2000,00 грн, то право на встановлення доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 відсутнє.
Крім того, відповідач у відзиві на позов вказує на те, що абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01.03.2018, отже, такий перегляд може відбуватися як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, але у будь-якому разі розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
ОСОБА_1 , є громадянином України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач у даній справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 30.12.2014 позивач отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
У липні 2021 року відповідачем згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова КМУ № 713) було проведено перерахунок пенсії позивачу, за результатами якого встановлена щомісячна доплата до призначеної пенсії в сумі 2000,00 грн (розпорядження про перерахунок від 28.07.2021), яка виплачувалась з 01.08.2021.
У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку і виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 16.03.2021 № 78/2/15-864нт, виданої станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704), та про зобов'язання відповідача з 01.04.2019 перерахувати і виплачувати пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 16.03.2021 № 78/2/15-864нт, виданої станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.11.2021) даний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку і виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 16.03.2021 № 15/42, виданої станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та зобов'язано відповідача з 01.04.2019 здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 16.03.2021 № 15/42, виданої станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, з урахуванням виплачених сум.
У листопаді 2021 року, що не заперечується сторонами, на виконання цього рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 згідно з новою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 16.03.2021 № 15/42.
Як видно з наданих відповідачем матеріалів з електронної пенсійної справи позивача 0502017879 (СБУ), починаючи з 01.12.2021 розмір пенсії позивача за наслідками цього перерахунку склав 17032,60 грн, але щомісячна доплата до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713 до сплати не нарахована.
У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку і виплати пенсії з 29.02.2020 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та про зобов'язання відповідача з 29.02.2020 перерахувати і виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2020 по день проведення перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 200/2925/23 зазначений позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні з 01.03.2023 перерахунку і виплати пенсії на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, виданої станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 01.03.2020 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, виданої станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 вказане рішення суду було залишено без змін.
У січні 2024 року, що не заперечується сторонами, на виконання цього рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2023 згідно з новою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 10.01.2023 № 15/1.
Як видно з наданих відповідачем матеріалів з електронної пенсійної справи позивача 0502017879 (СБУ), починаючи з 01.02.2024 загальний розмір нарахованої позивачу пенсії (з усіма надбавками) склав 26325,73 грн, але з урахуванням максимального розміру до пенсійної виплати було встановлено 20930,00 грн. Щомісячна доплата до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 до сплати також не нарахована.
У березні 2024 року, як вказує відповідач у відзиві, проведено масовий перерахунок у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та масовим перерахунком щодо індексації суми пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 № 185.
Згідно з витягом із перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 загальний розмір нарахованої позивачу пенсії (з усіма надбавками) вже склав 27825,73 грн, проте з урахуванням максимального розміру до виплати було встановлено 23610,00 грн. Щомісячна доплата до пенсії за Постановою КМУ № 713 до сплати так само не нарахована.
У подальшому позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою від 13.08.2024, в якій вимагав перерахувати і виплачувати з 01.03.2024 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 713.
Проте у відповідь на дане звернення, листом від 11.09.2024, відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу вказаної доплати до пенсії позивача, а також для проведення перерахунку призначеної пенсії.
Отже, відповідачем фактично було відмовлено позивачу в проведенні з 01.03.2024 перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, із врахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713, на підставі його заяви.
Відповідачем до матеріалів цієї справи додатково був наданий протокол за пенсійною справою позивача 0502017879 (СБУ) від 04.12.2024, відповідно до якого розмір пенсії позивача станом на вказану дату так само склав 23610,00 грн (при загальному нарахованому розмірі 27825,73 грн), щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно з Постановою КМУ № 713 так само до сплати не нарахована.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким статтю 43 Закону № 2262-XII було доповнено новою частиною, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, що встановлена абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни і доповнення до статті 43 Закону № 2262-XII були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
01.10.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким фактично було введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, шляхом викладення частини 5 статті 43 Закону № 2262-XII у новій редакції, за якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким доповнено частину 5 статті 43 Закону № 2262-XII і визначено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У подальшому до Закону № 2262-XII були внесені додаткові зміни та доповнення, у зв'язку з чим частина 5 статті 43 Закону № 2262-XII, яка була викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI) та доповнена Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911-VIII), стала частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Законів № 3668-VI та № 911-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 зазначені вище положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII є такою, що втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774-VIII), яким до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII були внесені зміни - слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
З огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зміни, що полягають у зміні слів та цифр, які були внесені Законом № 1774-VIII до визнаної неконституційною (фактично відсутньої на час внесення цих змін) норми Закону № 2262-XII (частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII), є нереалізованими.
Наведене дозволяє зробити висновок про те, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положень про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII зміни та доповнення до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною та втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 у справі № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, тощо.
Таким чином, з 20.12.2016 (дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI, які фактично дублюють частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII, змін не зазнали.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 зазначені положення статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визначено, що стаття 2 Закону № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне чи множинне тлумачення, мають завжди трактуватися на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" стосовно захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтями 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" вказав, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, у справі, що розглядається, застосуванню підлягають саме норми Закону № 2262-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Водночас, як вже неодноразово зазначалося у цьому рішенні, частина 7 статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій, втратила чинність з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, а зміни, що були внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, самі по собі не створюють підстав для вказаного вище обмеження пенсії.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене нормами Закону № 2262-ХІІ, є протиправним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині врахування під час здійснення перерахунку пенсії позивача щомісячної доплати до пенсії за Постановою КМУ № 713 суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови, порядок перерахунку пенсій та розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
13.02.2008 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393".
За пунктом 1 цього Порядку (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103), яка набрала чинності 24.02.2018.
Згідно з пунктом 1 Постанови КМУ № 103 передбачалося перерахувати пенсії, які були призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням і відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 за постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправним і нечинним пункт 1 Постанови КМУ № 103.
Таким чином, починаючи з 05.03.2019 (дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, що призначені за Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Саме такий перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 (з огляду на вимоги частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ) мав бути здійснений відповідачем.
Разом із цим, зазначений перерахунок відповідачем своєчасно проведено не було, що мало наслідком звернення позивача до суду з позовом (справа № 200/5555/21).
Фактично даний перерахунок пенсії проведено відповідачем лише на підставі рішення суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21 (набрало законної сили 20.09.2021).
Спірним питанням даної справи є, зокрема, право позивача на щомісячну доплату до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн на підставі Постанови КМУ № 713.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 згідно із Законом № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Як видно з матеріалів електронної пенсійної справи і протоколів за пенсійною справою 0502017879 (СБУ), пенсія за вислугу років була призначена позивачу з 30.12.2014, тож на позивача розповсюджується дія положень абзацу 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713.
Абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 визначено, що у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021.
Отже, внаслідок прийняття Постанови КМУ № 713 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у тому разі, коли пенсія особам, вказаним, зокрема, в абзаці 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених вище норм права, а також мети прийняття Постанови КМУ № 713 свідчить, що перерахунок пенсії, проведення якого за абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону № 2262-ХІІ, повинен бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки у такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови КМУ № 713 (зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах).
Натомість перерахунок пенсії, який проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії внаслідок зміни певних складових грошового забезпечення або інших показників основного розміру пенсії.
Судом установлено, що позивачу здійснений перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21 на підставі оновленої довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 16.03.2021 № 15/42.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, який проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушення права позивача на належний розмір пенсії (право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018), не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, відповідно до приписів Постанови КМУ № 713.
Правова позиція аналогічного змісту була висловлена Верховним Судом у постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 26.04.2023 у справі № 140/10795/21, від 26.04.2023 у справі № 380/4510/22, від 26.04.2023 у справі № 380/14122/22, від 26.04.2023 у справі № 160/14146/22.
Як вже було вказано, перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21, яке набрало законної сили 20.09.2021, було проведено відповідачем у листопаді 2021 року, з грудня 2021 року розмір пенсії позивача склав 17032,60 грн (без щомісячної доплати до пенсії за вислугу років у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713).
Отже, саме з 01.12.2021 позивачу було припинено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою КМУ № 713.
Наведені обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються змістом листа від 11.09.2024, який був складений відповідачем.
Разом із тим, позивачем заявлені вимоги стосовно здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, із врахуванням, зокрема, щомісячної доплати до пенсії за Постановою КМУ № 713, з 01.03.2024 (на підставі заяви від 13.08.2024).
Відповідно до положень частини 2 статті 9 КАС України установлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині проведення з 01.03.2024 перерахунку пенсії позивача без її обмеження максимальним розміром та із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з Постановою КМУ № 713 також є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині врахування при перерахунку сум індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 1 зазначених постанов Кабінету Міністрів України встановлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2022 - у розмірі 1,14; з 01.03.2023 - у розмірі 1,197; з 01.03.2024 - у розмірі 1,0796.
Як вказується відповідачем у відзиві на позов і підтверджується матеріалами пенсійної справи 0502017879 (СБУ), пенсія позивачу, починаючи з 01.03.2022, нараховується та виплачується з урахуванням зазначеної індексації.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління, відповідно до якої просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021;
- зобов'язати Управління нарахувати та виплатити з 01.03.2024 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке встановлено на підставі рішення суду № 200/2925/23 від 04.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, спірним є перерахунок пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, яке встановлено на підставі рішення суду № 200/2925/23 від 04.09.2023, а не на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 200/5555/21, як помилково зазначив окружний суд.
У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку і виплати пенсії з 29.02.2020 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та про зобов'язання відповідача з 29.02.2020 перерахувати і виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2020 по день проведення перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 200/2925/23 зазначений позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні з 01.03.2023 перерахунку і виплати пенсії на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, виданої станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 01.03.2020 на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 10.01.2023 № 15/1, виданої станом на 29.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 вказане рішення суду було залишено без змін.
У січні 2024 року, що не заперечується сторонами, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 200/2925/23 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2023 згідно з новою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 10.01.2023 № 15/1.
Як видно з наданих відповідачем матеріалів з електронної пенсійної справи позивача 0502017879 (СБУ), починаючи з 01.02.2024 загальний розмір нарахованої позивачу пенсії (з усіма надбавками) склав 26325,73 грн, але з урахуванням максимального розміру до пенсійної виплати було встановлено 20930,00 грн. Щомісячна доплата до пенсії відповідно до Постанови КМУ № 713 до сплати також не нарахована.
При цьому, як видно з наданих відповідачем матеріалів з електронної пенсійної справи позивача 0502017879 (СБУ), починаючи з 01.12.2021 розмір пенсії позивача за наслідками цього перерахунку склав 17032,60 грн, але щомісячна доплата до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови КМУ № 713 до сплати не нарахована. З урахуванням 2000 грн розмір пенсії позивача складав би 19032,60 грн.
Отже, внаслідок перерахунку пенсії позивача відповідно до рішення суду в справі № 200/2925/23 розмір його пенсії збільшився більше ніж на 2000 гривень.
Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду в зразковій справі № 400/6254/24.
Рішенням від 16 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
За висновками Верховного Суду в цій справі, перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року).
Такі самі висновки слід застосовувати і щодо перерахунку пенсій на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2020 року.
Отже, підстави для виплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відсутні, тому апеляційна скарга відповідача з цього приводу підлягає задоволенню, а судове рішення місцевого суду в цій частині - скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні таких позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - частковому скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з цим позовом до адміністративного суду, та відшкодованим оскарженим судовим рішенням позивачу, становить 968,96 грн.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції присуджує позивачу часткове (1/2) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8148/24 - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, внаслідок чого в абзацах другому та третьому резолютивної частини виключити фрагменти тексту: «з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713».
Змінити розподіл судових витрат, внаслідок чого в абзаці п'ятому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8148/24 слова і цифри «в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок» замінити словами і цифрами «в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8148/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 19 червня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук