справа № 752/23068/24
провадження № 22-ц/824/7791/2025
19 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів :
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року в складі судді Слободянюк А. В.,
встановив:
27.10.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.12.2023 у розмірі 46 569, 21 грн, що виникла станом на 29.09.2024.
31.10.2024 Голосіївським районним судом м. Києва винесено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали суду отримано ОСОБА_1 04.01.2025.
12.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. звернулась до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до розгляду судом справи №752/10066/24 про визнання ОСОБА_1 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.
13.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. подала зустрічний позов, в якому просила визнати кредитний договір від 14 грудня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", недійсним.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним повернуто представнику відповідача - адвокату Балаєвій Л. А.
Підставою для повернення зустрічного позову слугувало те, що останній пред'явлено до ОСОБА_2 , яка не є позивачем за первісним позовом, що суперечить загальним положенням зустрічного позову, так як такий може бути пред'явлено лише до позивача за первісним позовом.
07.02.2025 представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Балаєва Л. А. подала апеляційну скаргу, яку 06.04.2025 уточнила.
Просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви та прийняти зустрічну позовну заяву.
Посилається на ті підстави, що не прийнявши зустрічну позовну заяву з формальних причин, за наявності доказів психічної хвороби ОСОБА_1 , суд першої інстанції фактично позбавив відповідача права на доступ до справедливого суду.
28.04.2025 представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рура Н. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення зустрічного позову, оскільки останній було пред'явлено до ОСОБА_2 , яка не є позивачем за первісним позовом.
Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємопов'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Предметом первісного позову є стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним 14 грудня 2023 року.
Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є визнання вказаного договору недійсним.
Таким чином, позов АТ КБ "ПриватБанк" та зустрічний позов ОСОБА_1 виникають з одних правовідносин, взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів виражається у підставах цих позовів. Отже, вони є взаємопов'язанами.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А. В. на момент винесення оскаржуваної ухвали перебувала справа № 752/10066/24 про визнання ОСОБА_1 недієздатним.
Ухвалою цього суду від 12 листопада 2024 року зупинено провадження в даній справи у зв'язку з призначенням судово-психіатричної експертизи.
Та обставина, що пред'являючи зустрічний позов представник ОСОБА_1 не зазначила іншу сторону кредитного договору - АТ КБ "ПриватБанк" в якості відповідача, за обставин цієї справи не могло слугувати достатньою правовою підставою для повернення зустрічної позовної заяви з одночасним ухваленням судового рішення по суті пред'явленого позову АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Отже, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене вище у сукупності, наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення зустрічної позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївнизадовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічного позову скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук