19 червня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 826/20221/16-ц
провадження номер: 22-ц/824/12604/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - адвоката Іващенко Анастасії Олександрівни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року у складі судді Головко Ю.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Шевченка Андрія Миколайовича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Славкіної Марини Анатоліївни, акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Кабінету Міністрів України, публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання,
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року у задоволенні клопотання представників акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») та Кабінету Міністрів України про поновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Шевченка А.М., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Славкіної М.А., АТ КБ «Приватбанк», Кабінету Міністрів України, публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 30 травня 2025 року представник АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Іващенко А.О. подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, направивши її засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
18 червня 2025 року до Київського апеляційного суду від суду першої інстанції надійшли матеріали даної цивільної справи.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст.352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Частиною 1 ст.353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
У цьому переліку відсутня така ухвала, як ухвала щодо відмови у поновленні провадження у справі.
Отже, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання представників АТ КБ «Приватбанк» та Кабінету Міністрів України про поновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Соловйової Н.А., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Шевченка А.М., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ КБ «Приватбанк» Славкіної М.А., АТ КБ «Приватбанк», Кабінету Міністрів України, публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», заінтересована особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішень, поворот їх виконання, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення по суті.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 25 квітня 2025 року у справі №755/7939/22 (провадження №61-4976ск25).
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у ч.1 ст.353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17, а також Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 2-5151/09.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підставою для звернення з апеляційною скаргою слугувала позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі №806/5175/14 (провадження №11-227апп24), є безпідставними, оскільки висновки касаційного суду у справі №806/5175/14 і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.7 ст.357 ЦПК України).
З огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції щодо відмови у поновленні провадження у справі, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, то вона не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.353, 357 ЦПК України Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - адвоката Іващенко Анастасії Олександрівни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року вважати неподаною та їй повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: