Справа №939/203/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4581/2025 Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року про продовження ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні. Продовжено дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.08.2025 включно, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжено дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.08.2025 включно, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Продовжено дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.08.2025 включно, та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації або проживання останнього.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що колегія суддів Вишгородського районного суду Київської області не надала належної оцінки доводам та доказам, які були назначені та надані стороною захисту, надавши пріоритет документам, що були надані прокурором, без з'ясування їх доцільності, належності і допустимості, тобто проявила упереджене ставлення до обвинуваченого.
Звертає увагу на те, що у клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, вчинятиме дії, спрямовані на знищення, спотворення чи приховування доказів, які викривають його у вчиненні злочину, перешкоджатиме досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, змушуючи їх свідчити на користь, вчинятиме інші кримінальні правопорушення.
Захисник зазначає про те, що подане клопотання є формальним без зазначення будь-яких доводів і без посилання на докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Матеріали клопотання не містять даних про те, що ОСОБА_6 чинить перешкоди слідству, його поведінка не дає підстав вважати, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а прокурором протилежного не наведено.
На переконання захисника, доводи прокурора зводяться виключно до припущень та формальних висловів, що не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає про те, що обвинувачений є військовослужбовцем ЗСУ, має ряд державних нагород, є учасником бойових дій, брав участь безпосередньо в бойових зіткненнях, захищаючи Україну, має міцні соціальні зв'язки, одружений, дружина перебуває в стані вагітності на 35 тижні, позитивно характеризується.
Крім того, судом не взято до уваги покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . На думку захисника, обвинувачення є необґрунтованим.
Звертає увагу на те, що обвинувачений неодноразово був допитаний під час досудового розслідування, надав детальні покази та відтворив обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, крім цього повідомив про обставини вчинення злочину іншими учасниками.
Таким чином, на думку захисника, відсутні підстави для обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не довів наявності таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що стороною захисту не заявлено такого клопотання, яке б узгоджувалося з наведеним положенням ч. 4 ст. 422-1 КПК України щодо участі сторін кримінального провадження, розгляд даної апеляційної скарги здійснюється без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд першої інстанції посилався на доведеність продовження існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та встановив, що відсутні підстави для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Так, судом першої інстанції враховано початкову стадію судового провадження, коли докази у справі не досліджено, свідки, експерти не допитані, а обвинувачені показань у справі не давали, тяжкість інкримінованих злочинів та особливу тяжкість одного з них.
За результатами розгляду суд дійшов висновку, що на цей час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшились.
Таким чином, доводи захисника за змістом апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, є безпідставними, оскільки суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими належної процесуальної поведінки, колегія суддів не вбачає.
Посилання адвоката ОСОБА_7 про те, що обвинувачений ОСОБА_6 є військовослужбовцем ЗСУ, має ряд державних нагород, є учасником бойових дій, брав участь безпосередньо в бойових зіткненнях, захищаючи Україну, має міцні соціальні зв'язки, одружений, позитивно характеризується, не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність зазначених ризиків в клопотанні прокурора, колегія суддів вважає непереконливими.
На думку колегії суддів клопотання прокурора є вмотивованим, а суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник в апеляційній скарзі посилається на необґрунтованість обвинувачення. Проте такі доводи є передчасними на даному етапі провадження, оскільки рішення про доведеність вини особи за пред'явленим обвинуваченням, щодо правильності кваліфікації її дій стороною обвинувачення, суд приймає лише на підставі досліджених доказів, яким оцінка надається в нарадчій кімнаті. Враховуючи, що істотних порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 04 червня 2025 року про продовження ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4