Справа № 761/32913/24 Головуючий 1-ї інстанції: Слободянюк П.Л.
Провадження № 33/824/2077/2025 Доповідач: Яковлева В.С.
03 квітня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., з секретарем судового засідання - Шевченко А.О., за участю: захисника - адвоката Слободенюк Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника - адвоката Слободенюк Галини Миколаївни на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник Слободенюк Г.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року винесену по справі №761/32913/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п.1 ч.1 ст.130 КУпАП скасувати. Провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, адвокат подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року винесену по справі №761/32913/24. В обґрунтування клопотання зазначає про те, що апелянт в судове засідання не викликався та не мав можливості захистити свої права. 24.12.2024 року автомобіль апелянта було зупинено працівниками поліції та повідомлено, що апелянта притягнуто до адміністративної відповідальності постановою суду. 30.12.2024 року адвокатом до Шевченківського районного суду м. Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи №761/32913/24 про притягнення апелянта до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з наданням копій відеодоказів. 23.01.2025 року адвокат ознайомилася з матеріалами справи, зробила фотокопії матеріалів та була ознайомлена з постановою від 04.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та отримала відеофайли, що містяться в матеріалах справи. Закінчення поновлення строку на подання апеляційної скарги припадає на 02.02.2025 рік, який є вихідним днем. 03.02.2025 року через Шевченківський районний суд міста Києва було подано апеляційну скаргу, 05.03.2025 року адвокатом було отримано постанову від 19.02.2025 року по справі 761/32913/24 про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1. з можливістю усунути недоліки та повторно подати апеляційну скаргу з дотриманням вимог КУпАП.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначає про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає про те, що дослідивши відеофайли та письмові докази жодним з них не доведено факт саме керування транспортним засобом ОСОБА_1 11.08.2024 року о 20.40. Звертає увагу на те, що на той час коли до машини, де знаходились ОСОБА_1 з жінкою, під'їхали поліцейські, ОСОБА_1 з жінкою вже більше 15 хвилин виясняли відносини, та за кермом була саме жінка. Таким чином, доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 11.08.2024 року о 20.40 у працівників поліції немає, отже складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №854615 від 11.08.2024 на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 є протизаконним. Крім того, свідки, які підписали протокол приїхали на місце складання протоколу ААД №854615 від 11.08.2024 уже задовго після приїзду поліцейських, отже підтвердити факт керування транспортним засобом вони не можуть. Зазнає про те, що з відео вбачається, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб.
Захисник зазначає, що до суду надано протокол про адміністративне правопорушення, який складено в порушення вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1376, а тому дані, які в ньому містяться не можуть бути доказами у розумінні статті 251 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_1 була винесена 04 жовтня 2024 року, без учасників, відомості про її направлення та вручення ОСОБА_1 та його захиснику у матеріалах справи відсутні. Так, адвокат ознайомилася з матеріалами справи 23.01.2025 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 17а). 03.02.2025 року через Шевченківський районний суду міста Києва було подано апеляційну скаргу, яку постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2025 року було повернуто захиснику - адвокату Слободенюк Г.М. з можливістю усунути недоліки та повторно подати апеляційну скаргу з дотриманням вимог КУпАП. Зазначену постанову адвокатом було отримано 05.03.2025 року, що підтверджується трекінгом відправлення 0610236184911 (а.с. 49). Апеляційну скаргу повторно було подано 11.03.2025 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2024 року, о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, керував транспортним засобом «Skoda Octavia» (державний номер НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), при цьому, всупереч п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Суд встановив фактичні обставини правопорушення і вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з даних протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2024 року серії ААД №854615, відеоматеріалів, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, наявність у останнього відповідних ознак алкогольного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, зазначені вище докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля, а тому не є водієм у розумінні Правил дорожнього руху, що вказує на відсутність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються матеріалами справи, зокрема письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так, відсутність на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського факту керування транспортним засобом не є підтвердженням відповідних доводів апеляції про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
На відеозаписі зафіксовано, що під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля. Разом з тим, присутні на відеозаписі свідки вказували на ОСОБА_1 як на водія автомобіля, та повідомили, що бачили, як останній керував даним автомобілем. Дані обставини відображені в письмових поясненнях свідків, які долучені до матеріалів справи.
Крім того, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою невиконання ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан сп'яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Отже, порушень норм КУпАП під час складення протоколу та під час розгляду справи судом, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони також не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведеного висновки суду першої інстанції є вмотивованими та підстав для скасування судового рішення за апеляційними доводами не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання захисника - адвоката Слободенюк Галини Миколаївни задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Слободенюк Галини Миколаївнизалишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева