Справа № 369/4146/25
№ апеляційного провадження: 33/824/2774/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Гришко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
17 червня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив, скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою визнати його невинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера, оскільки не вживає алкогольних напоїв. При цьому йому не було запропоновано поїхати в лікарню та зробити тест на вміст алкоголю в крові, а самостійно поїхати до лікарні він не міг, так як почалась комендантська година. Також зазначає, що ознайомившись з матеріалами справи йому стало відомо, що працівниками поліції було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що його було направлено до Ірпінської центральної міської лікарні в м. Буча та доставлено до цієї лікарні о 23:55 год., тобто в момент зупинки. Дана інформація не відповідає дійсності, його не було ознайомлено з вказаним направленням та останнє не було йому вручене, а також його не було доставлено до цієї лікарні. На відео з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера, а не в медичному закладі, шляхом визначення рівня алкоголю в крові.
В судове засідання ОСОБА_1 , прокурор не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №262416 від 05 березня 2025 року, в якому зазначено, що 04 березня 2025 року о 23 год. 55 хв. в м. Вишневе, вул. Вітянська, 1А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 березня 2025 року та DVD диск із відеозаписами (а.с. 2, 3, 4).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред'явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов'язку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 4).
ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише не бажав його проходити на місці зупинки транспортного засобу та хотів пройти огляд в медичному закладі, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. При цьому працівниками поліції повною мірою було роз'яснено наслідки такої відмови, а також роз'яснено його права та обов'язки, однак, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 згоди не надав.
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції не було вручено йому направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпідставними, оскільки такі доводи не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, який зафіксований на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська