Справа № 11-сс/824/3592/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 760/10256/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
10 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.06.2025 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інта, Комі АРСР, РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, невмотивованою та такою, яка постановлена з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені.
Так, стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, то слідчий обґрунтовує такий ризик виключно можливою тяжкістю покарання за можливо скоєний злочин та слідча вказує, що в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду, однак, слідчим не наведено обставини, які можуть переконати в існування такого ризику.
Що стосується ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, захисник зазначає, що згідно повідомлення про підозру, клопотання про обрання запобіжного заходу, всі докази стороною обвинувачення вже зібрані, проведено ряд обшуків, негласних слідчих розшукових дій (навіть розсекречені протоколи НСРД), крім того, слідчий не наводить, які саме докази ще не зібрані і яким чином ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити їх.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, то за наявними матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу, єдиним свідком в цій справі є співробітник Служби безпеки України, отже не зрозуміло, яким чином ОСОБА_8 може вплинути на нього.
Як вказує захисник, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий обґрунтовує тим, що не всі спільники підозрюваного у даному кримінальному провадженні встановлені, однак, зі змісту повідомлення про підозру випливає, що встановлення всіх учасників у цьому кримінальному правопорушенні.
З приводу ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - слідчим взагалі ніяк не обґрунтовано.
Окрім того, сторона захисту зазначає, що жодний з доказів необґрунтовує підозру ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Також, як вбачається з матеріалів справи, стороною обвинувачення проігноровані положення глави 40 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Зазначає, що в протоколі НСРД повинно бути зафіксовано хід даної процесуальної дії, однак, як вбачається в доданих до клопотання додатків, слідчим лише складались протоколи про результати негласної слідчої (розшукової) дії та не фіксувалися в протоколі НСРД ходу даної процесуальної дії.
Зокрема, в матеріалах справи про продовження запобіжного заходу відсутня постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину, і взагалі відсутній документ, який би підтверджував той факт, що негласні слідчі (розшукові) дії проводилися і що вони проводилися в законний спосіб, що свідчить про відсутність підстав для проведення НСРД та є умовою для визнання усіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами, а отже, сторона обвинувачення не має права посилатися на протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій як на належні на допустимі докази по справі.
Також, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що особи, які проводили НСРД та залучалися до них, мали доступ до державної таємниці.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, адже підозра в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення і не підтверджується жодними доказами.
Стосовно протоколу допиту свідка, захисник вказує, що то цей протокол не може бути належним та допустимим доказом, оскільки свідок є діючим співробітником Служби безпеки України, а отже, є зацікавленою особою.
Окремо зазначає, що в матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу відсутні докази того, що ОСОБА_8 передавав державі-агресору матеріальні ресурси чи інші активи.
Слідчий зазначає, що підозрюваними було здійснено 13 поставок гранітної продукції, однак, відсутні докази того, що такі поставки здійснювалися, а тим більше до рф.
Окрім того, договір на поставку продукції було укладено з німецькою організацією.
Також, захисник вказує і на те, що слідчий суддя не надав належної оцінки незадовільному стану здоров'я ОСОБА_8 , який унеможливлює його тримання під вартою (копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 4185/24).
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги сторони обвинувачення відмовити, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту відмовити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000028, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.22025, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
16.04.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у вчиненні пособництва державі0агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора..
17.04.2025 старший слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.06.2025.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої підозри є безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Відтак доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Твердження апеляційної скарги про неможливість підозрюваного перебувати під вартою за станом здоров'я теж не заслуговують на увагу.
Так, статтею 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Керівництво установи виконання покарань забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах установ виконання покарань (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я орієнтовного переліку.
Керівництво установи виконання покарань забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраної лікарем медичної установи виконання покарань закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я орієнтовного переліку, лікар медичної частини установи виконання покарань готує медичну довідку про стан здоровця особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва установи виконання покарань.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.06.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4