Головуючий у суді першої інстанції: Заруба П.І.
справа №753/3858/25
провадження №33/824/2630/2025
23 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Литвиненком Сергієм Сергійовичем, на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250104, 18 лютого 2025 року о 09-й годині 05 хвилин в м. Києві, вул. Ревуцького, 25, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, та скоїла зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.13.1 ПДР України.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Литвиненко С.С. подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на те що суд належним чином не дослідив та не надав оцінки доводам, викладеним захисником в заяві про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; невірно кваліфікував діяння у даній справі що виявилося нібито у порушенні п.13.1 ПДД, не врахував обставину порушення іншим учасником ДТП пп «Е» п.15.10 ПДР, а також обставини неналежного утримання ділянки дороги у місці ДТП (ожеледиця), що призвело до невірного вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Литвиненко С.С. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши наявні у справі матеріали, вислухавши пояснення адвоката Литвиненка С.С., апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та її вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250104 18 лютого 2025 року, який складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 лютого 2025 року, яка є об'єктивним доказом, оскільки підписана учасниками пригоди та поліцейським, без будь-яких зауважень та заперечень, визначено місця розташувань транспортних засобів після скоєння пригоди, із зазначенням відповідних вимірів і місць зіткнення транспортних засобів.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Суд під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У долученій до протоколу схемі ДТП зазначено, що автомобіль «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження передньої лівої двері, переднього лівого крила, автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження переднього бампера, переднього правого крила, правої передньої фари. Характер пошкоджень, які були спричинені зіткненням, місце розташування транспортних засобів після ДТП, дали суду підстави прийти до висновку, що саме водій транспортного засобу «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 .
При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення п.13.1 ПДР, що мало наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 допустила порушення п.13.1 ПДР України, не дотримавшись безпечного інтервалу, оскільки зіткнення відбулося з нерухомим автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , є безпідставними, оскільки відповідно до визначення «безпечний інтервал», що міститься в п.1.10 ПДР України, це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху. Дотримання в процесі руху безпечного інтервалу до різних об'єктів, що знаходяться на дорозі, в тому числі і щодо нерухомих об'єктів, є важливою умовою забезпечення безпеки дорожнього руху.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не врахував обставину порушення іншим учасником ДТП пп.»Е» п.15.10 ПДР України, зокрема, щодо стоянки транспортного засобу «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 на відстані менше 5 м від контейнерів для збирання побутових відходів, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки: по-перше, такий факт не зафіксований, а по-друге, така обставина не виключає вину ОСОБА_1 , оскільки саме внаслідок порушення ОСОБА_1 п.13.1 ПДР України сталася ця дорожньо-транспортна пригода.
Дії ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, та її наслідками.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Литвиненка С.С. в тій частині, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок неналежного утримання дорожнього покриття комунальними службами, оскільки незадовольний стан дорожнього позкриття у зв'язку з ожеледицею не звільняє водія від виконання обов'язку дотримуватись ПДР.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ст. 124 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Литвиненко Сергієм Сергійовичем - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна