19 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/10321/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в особі Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо не розгляду висновку із заявою та додатками ОСОБА_1 від 01.03.2024 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати Державну податкову службу України в особі Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України розглянути висновок із заявою та додатками ОСОБА_1 від 01.03.2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконання службових обов'язків відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Державна податкова служба України в особі Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України не розглянула його заяву від 01.03.2024 про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення 07.12.2021 другої групи інвалідності, яка сталася внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків при проходженні служби у спосіб, встановлений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, відповідно не реалізувала своїх повноважень щодо прийняття рішення за заявою, не розглянула додатків, доданих до заяви, які підтверджують наявність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги. Позивач зазначає, що Державна податкова служба України в особі Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України не може посилатись на відсутність права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу внаслідок відсутності окремого порядку чи непоширення гарантій, встановлених пунктом 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», оскільки він проходив службу в податковій міліції.
Державною податковою службою України подано відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ДПС України не є належним відповідачем в даних правовідносинах.
Державною фіскальною службою України відзив на позов у встановлений термін не подав про причину суд не повідомив.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 06.05.2025 залучено Державну фіскальну службу України до участі у справі № 620/10321/24 в якості другого відповідача; ухвалою суду від 19.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , проходив службу в органах податкової міліції на посаді заступника начальника управління-начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чернігівської митниці Міндоходів.
Згідно копії свідоцтва про хворобу від 13.03.2015 № 129 військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання позивача пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зазначено, що позивач обмежено придатний до військової служби (а.с. 13-14).
Наказом від 25.03.2015 № 240-О ОСОБА_1 було звільнено з посади та податкової міліції в запас Збройних Сил України за підпунктом «в» пункту 64 (через обмежений стан здоров'я) (а.с. 19).
На підставі повторного огляду 07.12.2021, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісії серії 12 ААВ № 560335, позивачу було встановлено II групу інвалідності та зазначено, що травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с 12).
01.03.2024 позивач звернувся з письмовою заявою до голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Чернігівській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, яка настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань податкової міліції (а.с. 10).
До заяви позивачем, зокрема, було додано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (серії 12ААВ № 560335 від 07.12.2021), копію свідоцтва про хворобу № 129 від 13.03.2015, копію висновку за матеріалами службового розслідування від 14.01.2014, копію паспорта та ідентифікаційного номера.
Листом Головного управління ДФС у Чернігівській області від 12.03.2024 № 69/П/25-01 позивача повідомлено, що сформовано пакет до документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та листом від 12.03.2024 № 68/10/25-01 направлено на розгляд і затвердження заступнику голови Державної податкової служби України, голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України (а.с. 28, 31).
На звернення позивача щодо результатів розгляду його заяви листом від 20.05.2024 № 310/П/25-01 Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомлено позивача, що станом на дату надання відповіді інформація від Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби про результати розгляду листа Головного управління ДФС у Чернігівській області від 12.03.2024 № 68/10/25-01 про направлення пакету документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не надходила (а.с. 29, 30).
Вважаючи протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не розгляду висновку з його заявою та додатками позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (зі змінами, втратив чинність з 07.11.2015 згідно з Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII) встановлювалось, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (набрав чинності з 07.11.2015, зі змінами згідно з Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII - набрав чинності з 29.1.2.2015): за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб (абзац другий); право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (абзац третій).
Конституційний Суд України в рішеннях від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002, надаючи тлумачення, зокрема, Закону України «Про міліцію» в контексті встановлених соціальних гарантій вказав, що суспільні відносини, врегульовані цим Законом, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей». Конституційний Суд України дійшов висновку, що ці положення поширюються і на службу в податковій міліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок № 850), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
За змістом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, вона не поширюється на осіб, у яких право на отримання одноразової допомоги виникло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 208-VIII (набрав чинності з 12.03.2015) та на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях.
З аналізу наведених правових норм слідує, що за особою, якій під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28.08.2018 у справі № 804/6297/17 та від 06.03.2019 у справі № 822/163/18.
Як встановлено судом, позивачу інвалідність ІІ групи встановлено з 07.12.2021, причиною інвалідності визначено захворювання, пов'язане із виконанням службових обов'язків.
Пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (пункт 3 Порядку № 850).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку).
У відповідності до пункту 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, відповідач не розглянув заяву позивача у спосіб, встановлений Порядком № 850, не реалізував своїх повноважень щодо прийняття рішення за заявою, не розглянув додатків, доданих до заяви, не зазначив про наявність чи відсутність підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 14 Порядку № 850.
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 846 від 25.09.2019) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
При цьому, пунктом 2 Постанови № 1200 встановлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення. розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є Фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 «Питання Державної податкової служби» визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Отже, Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України в частині реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Разом з цим, відсутні підстави вважати, що Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України (станом на дату розгляду справи не ліквідована) у спірних правовідносинах щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.06.2023 у справі № 240/2765/22.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви позивача від 01.03.2024 та документів, поданих Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків; зобов'язання Державну фіскальну службу України розглянути заяву позивача від 01.03.2024 та документи, подані Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В задоволенні позовних вимог до Державної податкової служби України суд відмовляє, як заявлені до неналежного відповідача.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.03.2024 та документів, поданих Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2024 та документи, подані Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.06.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ