10 червня 2025 року Чернігів Справа № 620/2695/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Головачової Є.В.,
представника позивача Осипчука П.В.,
представника відповідача Паншиної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Акціонерне товариство "Хімтекстильмаш" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області та просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держаної податкової служби у Чернігівській області №3506/Ж10/25-01-24-06 від 25.02.2025.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та застосування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним та винесеним з порушенням чинного законодавства. Так, оскаржуване рішення, по-перше, не відповідає розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, що є додатком до нього, згідно рішення штраф 10% за порушення до 01.01.2015 становить 0,00 грн. Натомість, як вбачається з розрахунку відповідачем нараховано за період до 01.01.2015 штраф 10% у розмірі 53 552,55 грн. По-друге, відповідачем безпідставно нараховано пеню за невизначеними документами. По-третє, відповідачем протиправно нараховано пеню на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, тобто нараховано пеню та штрафні санкції на суми пенні/штрафні санкції. При цьому, рішення про застосування штрафних санкцій не є документом, що є підставою для нарахування пені. Зважаючи на те, що не має можливості самостійно визначити конкретні суми безпідставно нарахованої пені/штрафних санкцій, вважає, що рішення від 25.02.2025 підлягає скасуванню в цілому.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 21.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому позовні вимоги не визнав, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що АТ «Хімтекстильмаш» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку єдиного внеску. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені законодавством строки є недоїмкою і стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Розрахунок штрафних санкцій здійснюється на підставі даних інтегрованої картки платника (ІКП). Так, за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено, що позивач допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно ІКП рахуються штрафні санкції на суму 3 969 698,77 грн, у тому числі фінансові санкції - 3 611 705,86 грн та пеня - 357 992,91 грн, за періоди з 21.09.2013 по 29.09.2021 та з 01.11.2023 по 20.02.2024. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №620/11886/24 скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 08.08.2024 № 12367/Ж10/25-01-24-06 в частині нарахування пені за період з 01.03.2020 по 29.09.2021. У зв'язку з цим Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено рішення від 25.02.2025 №3506/Ж10/25-01-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 3 078 274,71 грн (розмір штрафної санкції вказаний загальною сумою штрафів 10% періоди до 01.01.2015 та 20% з 01.01.2015) за період з 21.09.2013 по 20.02.2024. Підставою для нарахування пені з 20.09.2013 є Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів. Щодо нарахування пені на рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, вказує, що відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено штраф за несплату за несвоєчасну сплату єдиного внеску на платників (10% - за порушення до 01.01.2015 та 20% - за порушення після 01.01.2015). При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем. Вважає, що оскаржуване рішення відповідає нормам законодавства.
Позивач надав додаткові пояснення, зазначивши, що враховуючи положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поняття недоїмки, штрафу та непі не є тотожними. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим законом, приймається документ у формі рішення, у той час як про наявність недоїмки з єдиного внеску надсилається вимога. Всупереч норм законодавства відповідачем нараховано пеню та штрафні санкції не на суму недоїмки, а на суми пені/штрафних санкцій. Крім того, відповідно до п. 9-21 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану в Україні до 01.08.2023, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються.
29.04.2025 протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» (далі - АТ «Хімтекстильмаш») зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено відповідний запис. З 24.01.1995 перебуває на обліку як платник податків, з 01.02.1991 як платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області (Чернігівська ДПІ) (т. 1 а.с. 5).
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.05.2024 №674-п та згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка АТ «Хімтекстильмаш» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період 01.01.2017 по 31.03.2024, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01.01.2017 по 31.03.2024, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 по 31.12.2024.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.07.2024 №9216/Ж5/25-01-24-06-14314311, відповідно до якого перевіркою своєчасності сплати підприємством до бюджету єдиного внеску встановлено, що станом на 24.06.2024 (останній день перевірки) згідно інтегрованої картки платника (ІКП) за кодом платежу 71010000 (єдиний внесок) рахуються незастосовані штрафні санкції у сумі 3 969 698,77 грн, у тому числі фінансові санкції - 3 611 705,86 грн та пеня - 357 992,91 грн за періоди з 21.09.2013 по 29.09.2021 та з 10.11.2023 по 20.02.2024. Підприємство допустило несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим порушено пункт 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (т. 1 а.с. 8-15).
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено рішення від 08.08.2024 №12367/Ж10/25-01-24-06.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №620/11886/24, яке набуло чинності 11.02.2025, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 08.08.2024 №12367/Ж10/25-01-24-06 в частині нарахування пені за період з 01.03.2020 по 29.09.2021.
25.02.2025 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено рішення №3506/Ж10/25-01-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 по справі №620/11886/24 до АТ «Хімтекстильмаш» застосовано штраф у розмірі 357 992,91 грн (20% з 01.01.2015) за період з 21.09.2013 до 20.02.2024 та нараховано пеню у розмірі 2 720 281,80 грн (0,1% суми недоїмки), а всього 3 078 274,71 грн (т.1 а.с. 16-25).
Вважаючи вказане рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08.07.2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Пунктом 6 частини 1статті 1 Закону визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Як передбачено частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.
Згідно із частинами 2, 3 статті 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Крім того, частина 11 статті 25 Закону №2464-VІ передбачає застосування податковим органом до платника єдиного внеску єдиного внеску штрафних санкцій, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина 13 статті 25 Закону №2464-VІ)
Отже, законодавчо врегульований порядок застосування фінансових санкцій, відповідно до якого сума штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (недоїмки) обраховується з наступного дня після граничного строку сплати єдиного внеску за відповідний звітний період.
Пеня нараховується з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу з наступного дня після граничного строку сплати єдиного внеску за відповідний звітний період до дня фактичної сплати недоїмки (за весь період прострочення платежу до дня усунення порушення).
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05..2015 за №508/26593, врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом №2464-VІ та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами (далі - Інструкція №449).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За приписами пункту 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
- документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням);
- вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;
- рішення суду.
Відповідно до пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Дія вказаних пунктів зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану - див. пункт 2 розділу II Закону № 3219-IX від 30.06.2023.
Отже, питання тимчасового звільнення від відповідальності врегульоване окремими підпунктами розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, які визначають різний підхід під час застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.
Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення".
Отже, зважаючи на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій - 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.
Враховуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, та нараховують пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону N 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.
Однак, ГУ ДПС у Чернігівській області в наданому розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску рішення №3506/Ж10/25-01-24-06 від 25.02.2025 вказує періоди застосування штрафу та пені з 21.09.2013 по 20.02.2024, що є неправомірним.
Таким чином, оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пунктів 9-21 - 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ, штрафні санкції та пеня за порушення законодавства щодо сплати ЄСВ починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 не застосовувались.
Крім того, відповідно до розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску рішення №3506/Ж10/25-01-24-06 від 25.02.2025 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області позивачу нараховано пеню, зокрема 9143,53 грн (за період з 21.09.2013 по 07.06.2016), 34832,52 грн (за період з 21.09.2013 по 20.12.2016), 2985,4 грн (за період з 21.09.2013 по 10.04.2017), 2251,43 грн (за період з 21.09.2013 по 10.04.2017), 713,9 грн (за період з 21.09.2013 по 10.04.2017), 2934,5 грн (дата операції 21.09.2013 - 20.12.2016), 922,66 грн (дата операції 21.09.2013 - 07.06.2016). При цьому як підставу для нарахування пені зазначено: «20.09.2013 i.e.v.n ТА 0000 невизначений документ» (т. 1 а.с. 17, 24 з обох сторін).
Суд зауважує, що Інструкцією №449 не передбачено нарахування пені за «невизначеними документами». Таким документом не підтверджується сума єдиного внеску та строк його сплати. З огляду на викладене суд доходить висновку, що «невизначені документи» не можуть бути підставою для нарахування пені, відповідно, у даному випадку пеня нарахована безпідставно.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення державним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, на думку суду, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладено, зокрема у постановах від 20.05.2022 у справі № 340/370/21, від 16.03.2023 у справі № 160/18668/2, від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22 та від 11.09.2023 у справі №420/14943/21.
Суд також враховує, що згідно зі статей 3 та 4 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано згідно із Законом № 1678-VII від 16.09.2014) зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго (належного) врядування, прав людини та основоположних свобод відносяться до головних ціннісних орієнтирів для взаємовідносин між Сторонами.
Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
Крім того, у постанові від 28.02.2020 у справі №П/811/1015/16 сформульовано правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Зважаючи на викладене, оскільки оскаржуване рішення частково не містить належних підстав для нарахування усіх сум пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, то суд доходить висновку про протиправність такого рішення.
Щодо позиції позивача про те, що відповідачем протиправно нараховано пеню на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску (дод. 12) № 1050/17052 від 10.07.2014, № 1149/17062 від 08.04.2015, № 0057541702 від 27.11.2015, № 417/130320 від 04.08.2016, оскільки законодавець розмежовує поняття недоїмки, штрафу та пені, що не є тотожними. Також про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим законом приймається документ у формі рішення, в той час як при наявності недоїмки з єдиного внеску надсилається вимога, суд зазначає наступне.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів, тому суд погоджується з діями податкового органу в цій частині, оскільки штрафи та пеня за рішеннями податкового органу № 1050/17052 від 10.07.2014, № 1149/17062 від 08.04.2015, № 0057541702 від 27.11.2015, № 417/130320 від 04.08.2016 не сплачені позивачем своєчасно.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми застосованих штрафу, пені) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
У даному випадку можливості виокремити протиправно застосований контролюючим органом розмір пені та штрафу і скасувати оскаржуване рішення в частині неправомірно застосованих санкцій суд немає можливості.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.02.2025 №3506/Ж10/25-01-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Крім того, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з огляду на межі заявлених позовних вимог, системний аналіз положень чинного законодавства України, оцінку поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" належить стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп.
Керуючись статтями 139, 227, 241- 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держаної податкової служби у Чернігівській області від 25.02.2025 №3506/Ж10/25-01-24-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" судовий збір у розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 19 червня 2025 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтекстильмаш" (вул.Івана Мазепи, 110, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14001, код ЄДРПОУ 14314311).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО